Постанова
Іменем України
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 466/4439/22
провадження № 61-6406св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, яку подала представниця - адвокатка Крамар Анна Олександрівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року в складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
В обґрунтування заяви зазначала, що вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2021 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу у них є малолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала, що будучи у шлюбних відносинах, ОСОБА_2 систематично ображав її та принижував. Після народження сина стосунки не покращились. Колишній чоловік часто приходив додому у стані алкогольного сп`яніння, висловлювався ненормативною лексикою, ображав та принижував її в присутності малолітньої дитини, що негативно вплинуло на її психічний та емоційний стан, а також емоційний стан їх малолітнього сина. Незважаючи на те, що шлюбні відносини між ними розірвані, колишній чоловік не припиняє чинити психологічне насильство щодо неї.
Зазначала, що неодноразово зверталася у правоохоронні органи, а саме: 21 жовтня 2021 року, 22 жовтня 2021 року, 19 січня 2022 року, 16 травня 2022 року, 16 червня 2022 року з приводу неправомірних дій колишнього чоловіка, що полягали у словесних образах та приниженні, а також у привселюдних погрозах під час її прогулянки з дитиною та насильницьких спробах відібрати у неї дитину, погрозах фізичною розправою.
ОСОБА_2 своєї поведінки не змінює, продовжує переслідувати її, що є нестерпним для неї.
Враховуючи викладене, просила суд вжити заходи тимчасового обмеження прав своєму колишньому чоловікові ОСОБА_2 строком на шість місяців.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року ОСОБА_1 заяву задоволено частково. Видано обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_2 протягом трьох місяців:
- наближатися на відстань менше 100 м до місця проживання постраждалої особи - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 чи інших місць часто відвідуваних ОСОБА_1 : місця навчання малолітньої дитини заявниці за адресою: АДРЕСА_2, - заклад дитячої освіти № 8, місця реєстрації матері заявниці за адресою: АДРЕСА_3, місця проживання батьків заявниці за адресою: АДРЕСА_4 ;
- вести листування та телефонні розмови з ОСОБА_1 і контактувати з нею через інші засоби зв`язку чи через третіх осіб;
- особисто чи через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який інший спосіб спілкуватися з нею.
Оскільки ОСОБА_1 довела факт чинення домашнього насильства її колишнім чоловіком ОСОБА_2 відносно неї, місцевий суд дійшов висновку про доцільність застосування відносно ОСОБА_2 обмежувального припису.
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1, звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2, не довела належними і допустимими доказами факту вчинення ОСОБА_4 фізичного, психологічного насильства, створення конфліктних ситуацій з його сторони, оскільки сама провокувала конфлікти.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
27 квітня 2023 року ОСОБА_1 через свою представницю - адвокатку Крамар А. О. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення міститься посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначено, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності заявниці і її представниці, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частина перша статті 411 ЦПК України).
Рух справи у суді касаційної інстанції, позиції інших учасників справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року; відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
У червні 2023 року справа № 466/4439/22 надійшла до Верховного Суду.
У вересні 2023 року від ОСОБА_2 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року без змін, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене відповідно до вимог матеріального та процесуального права та не містить підстав для її скасування. Вказує, що ОСОБА_1 . Львівським апеляційним судом своєчасно повідомлялася про дату, час і місце судового засідання; неявка заявниці свідчить про те, що у останньої були відсутні переконливі доводи на спростування обставин, викладених у його апеляційній скарзі.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року - без змін, оскільки її прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду м. Львова 28 вересня 2021 року розірвано. Від шлюбу у сторін є малолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 у грудні 2022 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 липня 2022 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 січня 2022 року справу призначено до розгляду на 06 березня 2023 року. Копії ухвал апеляційного суду разом із судовою повісткою про виклик до суду направлені 31 січня 2023 року учасникам справи: ОСОБА_2 за адресою, вказаною ним в апеляційній скарзі: АДРЕСА_5 ; ОСОБА_1 за адресою, вказаною нею у заяві про видачу обмежувального припису: АДРЕСА_1 .
17 лютого 2023 року до апеляційного суду надійшли листи-повернення з копіями ухвал апеляційного суду для ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У довідці Акціонерного товариства "Укрпошта" причиною повернення листів зазначено: адресат відсутній за вказаною адресою (т. 1, а. с. 31, 32).
Нормативно-правове обґрунтування
Щодо підстав видачі обмежувального припису
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
За змістом пункту 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон № 2229-VIII), який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.