Постанова
Іменем України
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 760/7792/14
провадження № 61-9938св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Лесиком Богданом Богдановичем, на постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі -
ПАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк"), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позов обґрунтований тим, що 22 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест" (нова назва - Закрите акціонерне товариство "ТАС-Інвестбанк" (далі - ЗАТ "ТАС-Інвестбанк"), правонаступником якого є
ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1037-Ф, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у розмірі 1 870 000,00 доларів США, строком до 21 листопада 2012 року.
26 травня 2008 року додатковим договором № 2 до кредитного договору внесені зміни до пункту 1.2 кредитного договору, внаслідок чого загальний ліміт заборгованості за кредитом становив 9 701 050,00 грн та складався із двох частин: перша частина - ліміт заборгованості за кредитом у розмірі 9 624 037,50 грн (основний кредитний ліміт); друга частина - кредит з лімітом заборгованості, який складає 77 012,50 грн (додатковий кредитний ліміт).
Позивач зазначав, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 16 592 450,63 грн.
07 березня 2008 року між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", правонаступником якого
є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1116-Ф на суму 106 425,00 доларів США зі сплатою 12 % річних, строком до 06 березня
2028 року.
Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 1116-Ф станом на 27 грудня 2012 року становила 96 512,00 доларів США.
18 червня 2014 року між ПАТ "Сведбанк" (змінено назву на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк")) та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимог, відповідно до умов якого
ПАТ "Дельта Банк" придбало права вимоги за кредитами ПАТ "Омега Банк".
Уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Дельта Банк" остаточно просило стягнути
з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором
від 22 листопада 2007 року № 1037-Ф у розмірі 27 551 063,65 грн та заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 1116-Ф у розмірі
4 244 981,28 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року
у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані позивачем роздруківки меморіальних ордерів не містять обов`язкових реквізитів, не відповідають вимогам оформлення документів відповідно до Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 18 червня 2003 року № 254. Розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 1037-Ф підготовлено та підписано працівником ПАТ "Сведбанк" і цей розрахунок є носієм його особистої інтелектуальної роботи, а не документом на підтвердження факту отримання коштів ОСОБА_1 . Виписок із поточного рахунку отримувача, зазначеного у меморіальних ордерах, як доказів отримання коштів відповідачем не надано. Аналогічних висновків дійшов суд першої інстанції і відносно доказів щодо підтвердження заборгованості за кредитним договором
від 07 березня 2008 року № 1116-Ф. Згідно з висновком судового експерта розрахунок заборгованості є необґрунтованим та не відповідає умовам укладених договорів та бухгалтерських документів.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року касаційну скаргу
ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Після нового розгляду постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу
ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатам другого нового розгляду постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2007 року № 1037-Ф у розмірі 21 964 462,96 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2008 року № 1116-Ф у розмірі 3 638 729,04 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідач дійсно отримав кредитні кошти та неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання щодо їх своєчасного повернення, що призвело до виникнення заборгованості за кредитними договори, яка підлягає стягненню з боржника.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2023 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Лесика Б. Б. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
У якості підстав касаційного оскарження вказував на необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18. Крім того, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення міститься посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначено, що апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4
частини третьої статті 411 ЦПК України).
У вересні 2023 року ТОВ "Вердикт Капітал" подало до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить поновити встановлений строк на подачу відзиву на касаційну скаргу.
Пропуск строку на подання відзиву обґрунтований тим, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації наступили негативні наслідки в частині здійснення поточної діяльності підприємства, також це пов`язано із мобілізацією правників, що здійснюють супроводження, що позбавило можливості подати цей відзив
у строки передбачені чинним ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 395 ЦК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк можу бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що процесуальний строк, встановлений судом, сторона пропустила
з власної вини, із клопотанням про продовження процесуального строку ця особа звернулася після його спливу (що унеможливлює його продовження), та
з урахуванням того, що наведені заявником обставини, такі як мобілізація правників, які за твердженням позивача перешкоджали вчасно подати відзив, не свідчать про поважність причин пропуску строку на подання відзиву, тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження позивачу строку для подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Встановлені судами обставини
22 листопада 2007 року між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", правонаступником якого
є ПАТ "Сведбанк" (який змінив назву на ПАТ "Омега Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1037-Ф, відповідно до вимог якого банк надав позичальнику кредит у вигляді мультивалютної кредитної лінії у доларах США та гривнях з лімітом заборгованості 1 870 000,00 доларів США, на умовах, передбачених договором, позичальник зобов`язався одержати кошти кредиту,
а також повернути кредит у строки, визначені у пункті 1.3 договору, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Загальний ліміт заборгованості за кредитом: 1 870 000,00 доларів США. Кредит складався із двох частин: перша частина - ліміт заборгованості за кредитом - 1 854 750,00 доларів США (основний кредитний ліміт), друга частина - ліміт заборгованості за кредитом 15 250,00 доларів США (додатковий кредитний ліміт). Строк надання кредиту - 22 листопада 2007 року, строк повернення кредиту - до 21 листопада 2012 року включно. Процентна ставка за користування коштами кредиту у доларах США - 12 % річних, у гривнях - 14 % річних. Цільове призначення кредиту: основний кредитний ліміт - на придбання майнових прав на квартири, право власності на які виникне у ОСОБА_1 у майбутньому, шляхом придбання цінних паперів, що зазначені у додатку № 1 до кредитного договору; додатковий кредитний ліміт - на споживчі потреби.
Згідно з пунктом 2 вказаного кредитного договору, кредит надається за письмовим зверненням позичальника (у одному екземплярі) після укладення (відповідно до розділу 5 договору) договорів у забезпечення виконання зобов`язань за договором. Кошти кредиту надаються у готівковій та (або) безготівковій формі, в тому числі шляхом їх перерахування на користь кредиторів позичальника (продавців, виконавців робіт тощо) відповідно до укладених з ними договорів.
Пунктом 4 вказаного кредитного договору встановлено, що кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним у повному обсязі
у валюті кредиту не пізніше 21 листопада 2012 року на рахунок для обліку наданого кредиту. Позичальник здійснює платежі за договором у такій черговості: прострочені зобов`язання за процентами, строкові платежі за процентами, прострочені зобов`язання за кредитом, строкові платежі за кредитом, пеня, інші платежі за договором.
Згідно з пунктом 6 кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту в доларах США позичальник на вимогу банку сплачує банку за кожний день прострочення платежів пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, та суми своєчасно не повернутих коштів. У разі порушення строків погашення кредиту в гривнях позичальник на вимогу банку сплачує банку за кожний день прострочення платежів пеню у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, та суми своєчасно не повернутих коштів. У разі порушення строків сплати процентів у гривнях за користування кредитом та комісій позичальник на вимогу банку сплачує банку за кожний день прострочення платежів пеню у розмірі, що розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та суми боргу. У разі порушення строків сплати процентів
в доларах США за користування кредитом та комісій позичальник на вимогу банку сплачує банку за кожний день прострочення платежів пеню, яка сплачується
у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ та суми боргу.
30 листопада 2007 року між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 укладено договір застави цінних паперів № 1037-Ф/1017-Ф/821-Ф/ЗЦП-1, із додатковим договором від 07 лютого 2008 року № 1, відповідно до умов якого заставодавець як боржник передає, а заставодержатель приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 договору застави, на забезпечення зобов`язань позичальника ОСОБА_1, що випливають із кредитного договору
від 20 листопада 2007 року № 1037-Ф, включаючи всі зміни, додатки, доповнення та додаткові договори до нього, що можуть виникнути в майбутньому, який укладено між ЗАТ "Сведбанк Інвест" та ОСОБА_1
07 лютого 2008 року між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 22 листопада 2007 року
№ 1037-Ф, яким внесено такі зміни в умови кредитного договору: пункт 1.2 кредитного договору викладено у такій редакції:
- 1.2 загальний ліміт заборгованості за кредитом: 1 921 000,00 доларів США. Кредит складається із двох частин: перша частина - ліміт заборгованості за кредитом 1 905 750,00 доларів США (основний кредитний ліміт), друга частина - кредит з лімітом заборгованості, який складає 15 250,00 доларів США (додатковий кредитний ліміт). Інші умови кредитного договору залишені незмінними.
07 лютого 2008 року між ЗАТ "Сведбанк Інвест" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до договору застави цінних паперів № 1037-Ф/ЗЦП-1,
у якому було враховано збільшення кредитного ліміту.
26 травня 2008 року між ЗАТ "Сведбанк Інвест" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору від 22 листопада 2007 року
№ 1037-Ф, яким внесено такі зміни в умови кредитного договору: пункт 1.2 кредитного договору викладено у такій редакції:
- 1.2 загальний ліміт заборгованості за кредитом: 9 701 050,00 грн. Кредит складається із двох частин: перша частина - ліміт заборгованості за кредитом: 9 624 037,50 грн (основний кредитний ліміт), друга частина - кредит з лімітом заборгованості, який складає 77 012,50 грн (додатковий кредитний ліміт). Інші умови кредитного договору залишені незмінними.
07 березня 2008 року між ЗАТ "Сведбанк Інвест", який є правонаступником
ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1116-Ф, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у доларах США на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язався одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку погашення кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. Розмір кредиту - 106 425,00 доларів США, строк одержання кредиту - 07 березня 2008 року, строк повернення кредиту - починаючи з квітня 2008 року відповідно до графіку погашення кредиту (додаток 1 до договору) з датою повного повернення 06 березня 2028 року, процентна ставка за користування коштами кредиту 12 % річних; придбання квартири шляхом придбання цільових облігацій емітенту приватної фірми "Будівельна фірма ГАП", що надають право на отримання у власність двокімнатної квартири АДРЕСА_1, однокімнатної квартири АДРЕСА_2, та споживчі потреби.
Згідно з пунктом 2 вказаного кредитного договору, кредит надається за письмовим зверненням позичальника після укладення (відповідно до розділу 5 договору) договорів у забезпечення виконання зобов`язань за договором, а також після сплати позичальником власних коштів у сумі не менше 20 % від вартості облігацій за договором купівлі-продажу облігацій, відповідно до якого до позичальника перейшло або перейде право власності на облігації, визначені
у пункті 5.1. Письмове звернення подається позичальником у одному екземплярі та має містити: дату, розмір кредиту, його цільове призначення та строки здійснення банком платежу. Кошти кредиту надаються у готівковій та (або) безготівковій формі, у тому числі шляхом їх перерахування на користь кредиторів позичальника (продавців, виконавців робіт тощо) відповідно до укладених з ними договорів.
Пунктом 4 вказаного кредитного договору кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок для обліку наданого кредиту (підпункт 2.1.1 договору) з додержанням строків, визначених у графіку погашення кредиту (додаток № 1 до договору). Позичальник здійснює платежі за договором у такій черговості: прострочені зобов`язання за процентами, строкові платежі за процентами, прострочені зобов`язання за кредитом, строкові платежі за кредитом, пеня, інші платежі за договором.
Згідно з пунктом 6 кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту або процентів позичальник на вимогу банку сплачує банком за кожний день прострочення платежів пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє