ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/1125/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Фонду державного майна України - Ленько М. М.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" - Бендатого А. М., Волкова А. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022
(судді Мостепаненко Ю. І., Бездоля Ю. С., Гут С. Ф.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023
(судді Аленін О. Ю., Богатир К. В., Діброва Г. І.)
за позовом Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі"
про стягнення 47 819 514,25 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2021 року Фонд державного майна України (далі - ФДМУ, позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" (далі - ТОВ "СК "Укрферрі", відповідач) про стягнення 47 819 514,25 грн збитків.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав судове рішення у справі № 5017/781/2012 щодо укладення додаткового договору до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905, яким змінено розмір орендної плати за оренду державного майна та встановлено без податку на додану вартість за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 року) у розмірі 1 041 444,87 грн, який (розмір орендної плати) повинен був застосовуватись з 20.09.2011. Невиконання цього рішення призвело до завдання державі збитків, які складаються з розміру недоотриманої орендної плати та неустойки, що у загальному розмірі становить 47 819 514,25 грн. Позивач також обґрунтував причини поважності пропуску позовної давності при зверненні з позовом та зазначив, що перший заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ФДМУ у 2016 році подав позов до Господарського суду Одеської області про стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" збитків у розмірі 47 819 514,25 грн. Проте ухвалою суду першої інстанції від 15.03.2019 у справі № 916/2122/16, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 08.05.2019 та постановою Верховного Суду від 15.09.2020, позов прокурора залишено без розгляду. Таким чином, враховуючи тривалий розгляд справи № 916/2122/16 та процесуальну неможливість протягом розгляду справи № 916/2122/16 ініціювати інший судовий процес між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, ФДМУ був позбавлений можливості для звернення до суду з метою захисту своїх прав у межах позовної давності.
1.3. Обґрунтовуючи розрахунок позовних вимог, позивач пояснив, що розмір орендної плати, нарахований за орендною ставкою 6 % з вересня 2011 до грудня 2014 років, становить 12 647 201,76 грн, неустойка у вигляді подвійної орендної плати з грудня 2014 до серпня 2015 років (після закінчення строку дії договору оренди та фактичного повернення майна орендодавцеві) - становить 8 044 749,41 грн, всього - 20 691 951,17 грн. При цьому розмір орендної плати, нарахований за орендною ставкою 20 % з вересня 2011 до грудня 2014 років (дата закінчення строку дії договору оренди) становить 41 695 633,17 грн, неустойка за орендною ставкою 20 % з грудня до серпня 2015 року становить 26 815 832,25 грн, всього - 68 511 465,42 грн.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
2.1. ФДМУ та ТОВ "СК "Укрферрі" (далі - орендар) 05.12.1997 уклали договір оренди цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Укрферрі" № Д-1905.
2.2. Умовами пунктів 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика); розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
2.3. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 внесено зміни до Методики в частині збільшення орендних ставок за напрямом використання (відповідна орендна ставка встановлена на рівні 20%).
2.4. Оскільки орендар не погодив підписання додаткової угоди до договору в частині збільшення орендної ставки до рівня, встановленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961, ФДМУ у березні 2012 року звернувся із позовом до суду.
2.5. Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 за позовом ФДМУ до ПрАТ "СК "Укрферрі", за участю прокурора Одеської області, про зобов`язання підписати додатковий договір до договору касаційні скарги ФДМУ та заступника прокурора Одеської області задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 у вказаній справі скасовано, позов ФДМУ задоволено повністю, зокрема зобов`язано ТОВ "СК "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905 у редакції позивача (у зв`язку зі зміною орендної ставки).
2.6. Проте додаткову угоду до договору сторони не підписали, орендар продовжив сплачувати орендну плату за попередньою ставкою на рівні 6 %.
2.7. За доводами ФДМУ, такі дії завдали Державному бюджету України збитки у вигляді недоотриманої суми орендних платежів як різниці між сплаченою відповідачем орендною платою на рівні 6 % та сумою, яка мала б бути сплачена на рівні ставки в розмірі 20 % у період з вересня 2011 року до 11.08.2015.
2.8. Регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, Міністерство інфраструктури України, ТОВ "СК "Укрферрі" та Державне підприємство Іллічівський морський торговельний порт 11.08.2015 підписали акт приймання-передачі орендованого майна після закінчення терміну дії договору оренди від 05.12.1997 № Д-1905.
2.9. Посилаючись на несвоєчасне повернення відповідачем об`єкта оренди за актом приймання-передачі після закінчення строку договору оренди, ФДМУ нарахував також неустойку в розмірі подвійної орендної плати згідно з положеннями статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за період з 06.12.2014 до 11.08.2015.
2.10. Між сторонами існували судові провадження.
2.11. Так, у серпні 2016 року перший заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ФДМУ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" збитків у сумі 47 819 514,25 грн, враховуючи невиконання постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012, зазначаючи, що ФДМУ з моменту виникнення підстав для звернення до суду з відповідним позовом не вжив жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави, що обумовило необхідність представництва прокурором інтересів держави і звернення до суду з відповідним позовом (справа Господарського суду Одеської області № 916/2122/16).
2.12. Під час розгляду справи № 916/2122/16 суди дійшли висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що ФДМУ не може чи не бажає здійснювати самостійно захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина незвернення ФДМУ з позовом протягом певного часового періоду не свідчить про можливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави.
2.13. Ухвалою від 15.03.2019 у справі № 916/2122/16 Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 08.05.2019 та постановою Верховного Суду від 15.09.2020, позов прокурора залишено без розгляду.
2.14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі № 910/18914/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 та постановою Верховного суду від 23.07.2019, позовні вимоги ТОВ "СК "Укрферрі" до ФДМУ про стягнення 15 826 435,64 грн збитків, завданих ФДМУ внаслідок неналежного виконання обов`язку щодо прийняття цілісного майнового комплексу після припинення договору оренди, задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "СК "Укрферрі" збитки в сумі 8 713 763,40 грн, завдані ФДМУ.
2.15. На підставі встановлених фактичних обставинах справи № 910/18914/16 суди дійшли висновку про наявність протиправної поведінки, як складової збитків, що полягала у порушенні ФДМУ строків прийняття об`єкта оренди за договором № Д-1905, а також причинно-наслідкового зв`язку між витратами позивача на належне утримання та збереження об`єкта оренди, що є його обов`язком відповідно до умов договору і норм законодавства, та протиправними діями ФДМУ, що полягали у несвоєчасному вчиненні дій, пов`язаних з прийняттям з оренди цілісного майнового комплексу ДСК "Укрферрі".
2.16. Також рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2017 у справі № 910/1806/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та постановою Верховного Суду від 08.05.2018, відмовлено у задоволенні позову ФДМУ до ТОВ "СК "Укрферрі" про стягнення 6 777 912,65 грн неустойки за період з 06.12.2014 до 11.08.2015 в розмірі подвійної орендної плати за користування майном.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Рішенням від 15.02.2022 Господарський суд Одеської області у задоволенні позову відмовив.
3.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу завдані збитки в розмірі 28 714 060,53 грн недоотриманої суми орендних платежів, однак перебіг позовної давності за цими вимогами, розпочавшись від дня, коли позивач дізнався про порушення свого права на одержання орендної плати за збільшеною ставкою, сплинув у період з 10.04.2016 по 05.12.2017, а позов у цій справі поданий 20.04.2021. Тому суд вирішив за можливе застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності, про що просив відповідач, відмовивши у задоволенні позову в частині вимог про стягнення збитків з цих підстав.
3.3. Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем позовної давності, суд вказав на те, що ще у межах розгляду справи № 916/2122/16 суди з`ясували, що прокуратура повідомляла позивача щодо підготовки звернення до суду для стягнення збитків; разом з тим, позивач, будучи достеменно обізнаним про порушення його прав самостійно до суду не звернувся і обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто, незалежних від позивача, обставин, що зумовили пропуск встановленого законом строку звернення до суду не навів.
3.4. Щодо позовних вимог про стягнення неустойки, то суд врахував судові рішення у справах № 910/1806/17 та № 910/18914/16, в яких з`ясовано, що прийняття об`єкта оренди за актом приймання-передачі від 11.08.2015 відбулося з порушенням строку його повернення у зв`язку із протиправними діями саме ФДМУ, що несвоєчасно вчинив юридично значимі дії, пов`язані з прийняттям з оренди цілісного майнового комплексу.
3.5. Постановою від 12.04.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.
3.6. Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску позовної давності, апеляційний господарський суд виходив з того, що позовна давність за вимогами про стягнення збитків сплинула 10.04.2016, між тим із цим позовом ФДМУ звернувся лише 20.04.2021, тобто, через п`ять років, і неможливість своєчасного звернення до суду у межах строку (тобто, до 10.04.2016) не обґрунтував. Також апеляційний суд звернув увагу на те, що навіть із цим позовом ФДМУ звернувся до суду лише через шість місяців після того, як дізнався про завершення Верховним Судом касаційного розгляду справи № 916/2122/16, та таке тривале зволікання ніяк не пояснив.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. ФДМУ подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у цій справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
4.2. Зі змісту касаційної скарги убачається, що, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник посилається на випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.3. За доводами ФДМУ суди не врахували висновок щодо застосування положень статті 267 ЦК України щодо поважності причин пропуску позовної давності, викладений у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19, від 02.04.2019 у справі № 902/326/16 та від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18.
4.4. Водночас, як і у наведених справах, у зв`язку з тривалим розглядом справи № 916/2122/16 ФДМУ був позбавлений можливості для звернення до суду з метою захисту своїх прав із цим позовом у межах позовної давності, що створило перешкоду ФДМУ у доступі до правосуддя. Натомість суди не надали належної правової оцінки всім доводам ФДМУ щодо поважності причин пропуску позовної давності.
4.5. ФДМУ також не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині відсутності підстав для стягнення неустойки з огляду на те, що, на його думку, орендоване майно було повернене несвоєчасно саме з вини ТОВ "СК "Укрферрі", оскільки відповідач фактично використовував вказані судна у своїй господарській діяльності після закінчення строку дії договору оренди з метою отримання прибутку.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу та письмових поясненнях ТОВ "СК "Укрферрі" просить судові рішення залишити без змін.
5.2. Зазначає, що постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, прийняті Верховним Судом у неподібних зі справою № 916/1125/21 правовідносинах, провадження підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
5.3. Звертає увагу, що в касаційній скарзі взагалі відсутнє обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження постанови апеляційного суду в розрізі тієї частини позовних вимог, які стосуються стягнення неустойки, нарахованої за період з грудня 2014 року до серпня 2015 року.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
6.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до того, що:
- суди попередніх інстанцій не врахували всі обставини пропуску позивачем позовної давності за вимогами про стягнення збитків у розмірі 28 714 060,53 грн недоотриманих платежів з орендної плати, що були поважними та пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права;