ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/4091/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
Приватного сільськогосподарського підприємства "Фацелія" - Куц К.К.,
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - Лопатнікова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Фацелія"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 (суддя Андреїшина І.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 (колегія суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.)
у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Фацелія" (далі - ПСП "Фацелія")
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк"/Банк)
про стягнення 1 510 030,00 грн.
Суть спору
1. ПСП "Фацелія" мало поточні банківські рахунки у двох банках - АТ "Райффайзен Банк" та АТ КБ "Приватбанк".
2. 03.12.2018 бухгалтер ПСП "Фацелія" ОСОБА_1 на своєму робочому комп`ютері, з метою проведення необхідних господарських операцій, зайшла до системи "клієнт-банк" у АТ "Райффайзен Банк". Орієнтовно об 11:40 екран комп`ютера погаснув та з`явився напис про те, що комп`ютер перезавантажується і його не треба вимикати; через незначний проміжок часу ОСОБА_1 вимкнула комп`ютер із мережі через те, що він так і не перезавантажився. В цей же день в вечірній час ОСОБА_1 спробувала включити комп`ютер, що їй вдалося, однак працювати на комп`ютері вона не змогла, оскільки комп`ютер був заражений вірусом - робочий стіл став чорний і зникли деякі програми. 04.12.2018 майстер підтвердив, що комп`ютер заражений вірусом; бухгалтер не змогла зайти до системи "клієнт-банк" у АТ "Райффайзен Банк", з`явилася помилка, оскільки програма вже відкрита. 05.12.2018 бухгалтер з допомогою оператора АТ "Райффайзен Банк" встановила іншу програму "клієнт-банк" та створила новий ключ.
3. Після входу в програму "клієнт-банк" 06.12.2018 бухгалтер виявила, що 03.12.2018 було здійснено перерахування коштів у сумі 1 250 000,00 грн з рахунку ПСП "Фацелія" у АТ "Райффайзен Банк" на рахунок підприємства у АТ КБ "Приватбанк" як перерозподіл власних коштів з розбивкою на 8 окремих платежів, які були проведені протягом двох хвилин.
4. В цей же день всі кошти з рахунка ПСП "Фацелія" були перераховані на рахунки трьох юридичних осіб, відкриті у ПАТ "ПУМБ" незадовго до інциденту, з якими у позивача відсутні будь-які правовідносини. Таке перерахування відбулося з розбивкою на 10 окремих платежів, з тим, щоб сума кожного не перевищувала 150 000,00 грн (сума, з якої операція підпадає під обов`язковий фінансовий моніторинг), 9 з них були зроблені протягом однієї хвилини.
5. ПСП "Фацелія" просило АТ КБ "Приватбанк" сприяти у поверненні коштів, провести службову перевірку для встановлення осіб у Банку, причетних до вказаного випадку. Крім того стверджувало, що безпідставне списання коштів могло статися з вини працівників Банку, що відповідають за безпеку проведення грошових операцій, зауважувало, що працівники Банку мали доступ до логіну та паролю ПСП "Фацелія".
6. АТ КБ "Приватбанк" відмовило ПСП "Фацелія" у задоволенні вимоги про повернення списаних грошових коштів. У своїй відповіді зазначило, що в результаті проведеного розслідування встановлено факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку; аналіз обставин, які сприяли використанню коштів третіми особами, вказав, що ПСП "Фацелія" порушило умови і правила надання банківських послуг, зокрема, використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком, у зв`язку з чим кошти не можуть бути повернуті Банком.
7. ПСП "Фацелія" звернулося до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину та до господарського суду з позовом, у якому просило стягнути з Банку помилково списані з рахунку підприємства кошти.
8. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. Верховний Суд двічі направляв справу на новий розгляд до суду першої інстанції. За наслідками нового розгляду справи суди попередніх інстанцій втретє відмовили у задоволенні позову, мотивуючи свої рішення відсутністю вини Банку у несанкціонованому списанні коштів. Позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
9. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- за яких умов у банку виникає обов`язок повернути кошти на рахунок клієнта відповідно до приписів ч.1 ст.1073 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), якщо їх помилкове (несанкціоноване) списання відбулося внаслідок злочинних дій;
- чи є юридична особа, суб`єкт господарювання, слабкою стороною у відносинах з банком;
- чи сприяв позивач втраті, незаконному використанню інформації, що дало можливість третім особам ініціювати несанкціоновані платіжні операції;
- чи поширюється на спірні відносини законодавство про кібербезпеку та фінансовий моніторинг;
- чи мав Банк можливість зупинити проведення підозрілих операцій, які призвели до несанкціонованого списання коштів з рахунку клієнта?
10. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив та ухвалив нове рішення про задоволення позову, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
11. ПСП "Фацелія" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до АТ КБ "Приватбанк" про стягнення 1 270 000,00 грн, що були безпідставно списані з поточного рахунку позивача, відкритого в філії Харківського ГРУ АТ КБ "Приватбанк", та пені в сумі 240 030,00 грн за несвоєчасне повернення безпідставно списаних коштів.
12. Позовні вимоги мотивовані тим, що:
- АТ КБ "Приватбанк" безпідставно відмовилося повертати ПСП "Фацелія", протиправно списані кошти з розрахункового рахунку останнього;
- матеріально-правовою підставою позову є Закон "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та пункти 8, 9 розд.VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 05.11.2014 №705 (далі - Положення №705);
- АТ КБ "Приватбанк" не виконало вимог Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон №1702-VII) щодо зупинення операцій з протиправного списання коштів з рахунку позивача, внаслідок чого останньому завдано майнової шкоди на суму списаних коштів відповідно до ст.1166 ЦК;
- Банк має сплатити пеню за неповернення безпідставно списаних коштів відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція №22).
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. 05.09.2018 ПСП "Фацелія" подало до АТ КБ "Приватбанк" анкету-заяву з проханням відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 ; особою з правом фінансового підпису вказало ОСОБА_2 (генеральний директор), який має право розпоряджатися рахунками; уповноважені особи - відсутні; обороти, які плануються / очікуються в першому кварталі після відкриття рахунку - 500 000,00 грн; фінансові операції з готівкою, які плануються / очікуються в першому кварталі після відкриття рахунку: сума списань - 450 000,00 грн, сума зарахувань - 550 000,00 грн; основні контрагенти відсутні.
14. ОСОБА_2 цією анкетою-заявою відповідно до ст.634 ЦК у повному обсязі приєднався до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", що розміщені на офіційному сайті Банку в мережі інтернет за адресою: privatbank.ua, та які разом з пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування. Також вказана особа підтвердила, що в разі використання ним електронного підпису або іншого аналогу власноручного підпису для підписання цієї анкети-заяви, такий підпис прирівнюється до його власноручного підпису. Анкету-заяву складено та підписано клієнтом та банком 05.09.2018.
15. Анкета-заява складена та підписана клієнтом та банком 05.09.2018.
16. 07.09.2018 АТ КБ "Приватбанк" видало ПСП "Фацелія" довідку №180907SU14381002 про відкриття рахунку (поточного) № НОМЕР_1 у валюті - українська гривня, дата відкриття 06.09.2018.
17. За період 06.09.2018 - 03.12.2018 на рахунок ПСП "Фацелія", відкритий в AT КБ "Приватбанк", перераховувалися власні кошти з рахунку, відкритого у АТ "Райффайзен Банк", зокрема: 07.09.2018 - на суми 100 000,00 грн та 460 000,00 грн, 11.09.2018 - 260 000,00 грн, 10.10.2018 - 200 000,00 грн, тощо. Надалі ці кошти спрямовувалися позивачем на рахунки різних контрагентів як оплата за послуги/товар/виконання договірних зобов`язань.
18. 03.12.2018 на рахунок № НОМЕР_2 ПСП "Фацелія, відкритий у АТ "Райффайзен Банк", зараховані грошові кошти у сумі 1 250 000,00 грн. Того ж дня (03.12.2018) зазначені кошти у сумі 1 250 000,00 грн з рахунку ПСП "Фацелія" № НОМЕР_2 у АТ "Райффайзен Банк" були перераховані на рахунок ПСП "Фацелія" № НОМЕР_1 у АТ КБ "Приватбанк". Після виконання переказу на рахунку ПСП "Фацелія" № НОМЕР_1 у АТ КБ "Приватбанк" обліковувалося 1 270 000,00 грн.
19. 03.12.2018 кошти у сумі 1 270 000,00 грн о 12:26 (1 платіж) та о 16:29 (9 платежів) перераховані на рахунки третіх осіб відповідно до платіжних доручень:
- №97 від 03.12.2018 на суму 132 765,00 грн: отримувач ТОВ "Протекпро", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари згідно з договором №13/436 від 03.12.2018;
- №100 від 03.12.2018 на суму 114 494,00 грн: отримувач ТОВ "Протекпро", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари нгч згідно з договором №28/436 від 03.12.2018;
- №96 від 03.12.2018 на суму 131 981,00 грн: отримувач ТОВ "Молікс", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари згідно з накладною №025-7/48 від 03.12.2018;
- №98 від 03.12.2018 на суму 97 368,00 грн: отримувач ТОВ "Протекпро", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари нгч згідно з договором №15/436 від 03.12.2018;
- №95 від 03.12.2018 на суму 127 376,00 грн: отримувач ТОВ "Молікс", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з накладною №024-7/48 від 03.12.2018;
- №94 від 03.12.2018 на суму 140 643,00 грн: отримувач ТОВ "Молікс", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з накладною №023-7/48 від 03.12.2018;
- №91 від 03.12.2018 на суму 138 547,00 грн: отримувач ТОВ "Гарвісмін", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з договором №253/12 від 03.12.2018;
- №93 від 03.12.2018 на суму 134 864,00 грн: отримувач ТОВ "Гарвісмін", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з договором №255/12 від 03.12.2018;
- №99 від 03.12.2018 на суму 125 373,00 грн: отримувач ТОВ "Протекпро", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари нгч згідно з договором №23/436 від 03.12.2018;
- №92 від 03.12.2018 на суму 126 589,00 грн: отримувач ТОВ "Гарвісмін", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з договором №254/12 від 03.12.2018.
20. 10.12.2018 ПСП "Фацелія" звернулося до АТ КБ "Приватбанк" із заявою щодо несанкціонованого списання грошових коштів з розрахункового рахунку, відкритого в АТ КБ "Приватбанк", повідомило Банк про несанкціоноване переведення коштів ПСП "Фацелія" на рахунки невідомих третіх осіб та вказало, що:
- 03.12.2018 бухгалтер ОСОБА_1 на своєму робочому комп`ютері з метою проведення необхідних господарських операцій зайшла до системи "клієнт-банк" у АТ "Райффайзен Банк", в якому відкрито один із рахунків ПСП "Фацелія" № НОМЕР_2, та о 10:24 роздрукувала банківську виписку з рахунку і продовжила подальшу роботу;
- орієнтовно об 11:40 екран комп`ютера погас та з`явився напис про те, що комп`ютер перезавантажується і його не треба вимикати; через незначний проміжок часу ОСОБА_1 вимкнула комп`ютер із мережі через те, що він так і не перезавантажився;
- в цей же день в вечірній час ОСОБА_1 спробувала включити комп`ютер, це їй вдалося, однак працювати на комп`ютері вона не мала можливості, оскільки комп`ютер був заражений вірусом - робочий стіл став чорний, і зникли деякі програми;
- 04.12.2018 майстер підтвердив, що комп`ютер заражений вірусом, бухгалтер не змогла зайти до системи "клієнт-банк" у АТ "Райффайзен Банк", з`явилася помилка, оскільки програма вже відкрита;
- 05.12.2018 бухгалтер з допомогою оператора АТ "Райффайзен Банк" встановила іншу програму "клієнт-банк" та створила новий ключ;
- після входу в програму "клієнт-банк" 06.12.2018 виявили перерахування коштів у сумі 1 250 000,00 грн з рахунку ПСП "Фацелія" у АТ "Райффайзен Банк" на рахунок ПСП "Фацелія" у АТ КБ "Приватбанк" як перерозподіл власних коштів, а в подальшому 10 платіжними дорученнями кошти перераховані на рахунки третіх осіб, з якими у позивача відсутні будь-які правовідносини;
- безпідставне списання коштів могло статися з вини працівників банку, що відповідають за безпеку проведення грошових операцій, крім того, працівники банку мали доступ до логіну та паролю ПСП "Фацелія";
- ПСП "Фацелія" просило АТ КБ "Приватбанк" сприяти у поверненні коштів, провести службову перевірку для встановлення осіб у банку, причетних до вказаного випадку.
21. 08.01.2019 АТ КБ "Приватбанк" надало ПСП "Фацелія" відповідь №20.1.0.0.0/7-181210/760, у якій зазначило, що в результаті проведення розслідування установлено, що факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку знайшов своє підтвердження, однак, аналіз обставин, які сприяли використанню коштів третіми особами показав, що позивачем були порушені умови і правила надання банківських послуг, а саме: використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком. Обслуговування рахунків клієнтів за допомогою Приват24 для бізнесу здійснюється за допомогою дистанційних розпоряджень клієнтів банку. Згідно з п.3.8.2.3.1.7 та п.3.8.2.3.1.8 Умов та правил передбачено, банк не несе відповідальності за збереження коштів клієнта у разі розголошення уповноваженими/довіреними особами клієнта відомостей про логін та пароль/або передачі ЕЦП третім особам та за несанкціонований доступ до сховища ключів клієнта під час реєстрації в системі Приват24 для бізнесу в разі відсутності ліцензійного програмного забезпечення, відсутність антивірусних і антишпигунських програм, що забезпечується захист від несанкціонованого доступу до інформації клієнта на персональному комп`ютері користувача, з якого здійснюється реєстрація.
22. ПСП "Фацелія" звернулося до правоохоронних органів, відомості про вчинений злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 11.12.2018 №1201822036000537 та 13.12.2018 за №12018220360000541 щодо крадіжки грошових коштів ПСП "Фацелія" 03.12.2018 у сумі 1 270 000,00 грн шляхом переведення грошових коштів з рахунку підприємства у АТ КБ "Приватбанк" на невідомі фірми.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
23. Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.01.2020 матеріали справи №922/4091/19 передав за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
24. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, у задоволенні позову відмовив.
25. Верховний Суд постановою від 25.05.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 скасував, справу №922/4091/19 передав до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
26. Господарський суд міста Києва рішенням від 28.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021, у задоволенні позову відмовив.
27. Верховний Суд постановою від 21.07.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 скасував, справу №922/4091/19 передав до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
28. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.11.2022 у задоволенні позову відмовив.
29. Рішення мотивоване відсутністю у справі належних та допустимих доказів протиправної поведінки АТ КБ "Приватбанк" та порушення його працівниками вимог законодавства під час виконання переказів на підставі сформованих платіжних доручень. Суд дійшов висновку, що АТ КБ "Приватбанк" в дотримання вимог закону та договору банківського обслуговування виконав взяті на себе зобов`язання з виконання розрахункових документів, що були отримані від ПСП "Фацелія" за підписом уповноваженої особи - директора ОСОБА_2; вина АТ КБ "Приватбанк" в заподіянні ПСП "Фацелія" збитків належним чином не встановлена; відсутній склад цивільного правопорушення, необхідний для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків.
30. Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.02.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 залишив без змін.
31. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- всі долучені до матеріалів справи платіжні доручення містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа; на власника особистого ключа покладається обов`язок повідомляти про його компрометацію для унеможливлення вчинення незаконних дій з використанням такого ключа; ПСП "Фацелія" не надало належних, допустимих та вірогідних доказів, які б вказували на те, що платіжні доручення, на підставі яких були списані кошти з рахунку ПСП "Фацелія" на рахунки третіх осіб, не містили електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) підприємства; або про те, що ПСП "Фацелія" повідомляло Банк про компрометацію особистих ключів повноважних осіб підприємства; отже, відсутні обставини, з якими законодавство пов`язує право банку не виконувати розпорядження клієнта на переказ коштів;
- ПСП "Фацелія" зазначило, що його комп`ютер, з якого проводиться формування електронних платіжних документів, був заражений вірусом, що є безпосередньою загрозою безпеки банківських переказів; ПСП "Фацелія" не зазначило: адресу комп`ютера (-ів) (ІР адреса), з якого здійснювалися грошові перекази від його імені, переліку осіб, повноважених здійснювати грошові перекази від імені ПСП "Фацелія" та не долучило докази призначення відповідних осіб на посади (накази), їх посадові інструкції тощо;
- правовідносини, що виникли між ПСП "Фацелія" та АТ КБ "Приватбанк", не є деліктними, а носять договірний характер, у зв`язку з чим вина відповідача має доводитися позивачем; в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази протиправної поведінки відповідача та порушення його працівниками вимог законодавства при виконанні переказів на підставі сформованих платіжних доручень;
- банк зобов`язаний перевірити електронний розрахунковий документ платника виключно на відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи; законодавство не передбачає, що така перевірка відбувається вручну працівниками; 03.12.2018 в АТ КБ "Приватбанк" загальна кількість виконаних банком операцій упродовж дня становила 9 477 040; зокрема, за платіжними дорученнями клієнтів проведено 273 111 транзакцій;
- доводи ПСП "Фацелія" про невиконання АТ КБ "Приватбанк" вимог щодо фінансового моніторингу, зокрема, ч.1 ст.15, ч.1 ст.10 Закону №1702-VII необґрунтовані, оскільки цей закон застосовується до правовідносин щодо боротьби з легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом та не застосовується до правовідносин, що мають місце у цій справі;
- Положення №705 передбачає відновлення коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції, проте предметом цього позову є стягнення з відповідача коштів, списаних з рахунку позивача, а не відновлення коштів на рахунку; відповідне стягнення можливе лише з винної особи, однак вина Банку не доведена;
- сума кожного платежу була меншою 150 000,00 грн, а, отже, фінансові операції, проведені 03.12.2018 за платіжними дорученнями №91-100 за рахунком ПСП "Фацелія" №26009052108527, не підлягали обов`язковому фінансовому моніторингу; вони є аналогічними попереднім операціям клієнта (були типовими для нього як за їх видом, так і за сумами платежів), тому АТ КБ "Приватбанк" виконав взяті на себе зобов`язання шляхом виконання розрахункових документів, отриманих від ПСП "Фацелія" за підписом уповноваженої особи - директора ОСОБА_2;
- вірогідною є та обставина, що відбулося втручання в роботу пристроїв саме ПСП "Фацелія", а не АТ КБ "Приватбанк"; з висновку експерта від 14.05.2020 №4507/9414-9420 вбачається, що досліджуваний жорсткий диск комп`ютера містив програму, яка могла пересилати дані інтернет-банкінгу на сторонні електронні адреси;
- з огляду на відмову у задоволенні основної вимоги, похідні вимоги про стягнення штрафних санкцій задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
32. 15.03.2023 ПСП "Фацелія" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
33. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №214/2867/18 та Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15, щодо застосування норм права (ст.1073 ЦК, ст.37 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Положення №705) стосовно відповідальності банку перед клієнтом за безпідставне стягнення коштів з банківського рахунку у подібних правовідносинах, а також не врахували висновки, викладенні в постановах Верховного Суду від 25.05.2021 та від 21.07.2022, у цій справі (№922/4091/19) та не виконали вказівки суду касаційної інстанції.
34. ПСП "Фацелія" у касаційній скарзі вказує, зокрема, таке:
- банк несе відповідальність перед клієнтом за безпідставне стягнення грошових коштів і має їх негайно повернути; наявність належним чином оформлених платіжних доручень не є підставою звільнення АТ КБ "Приватбанк" від повернення безпідставно списаних грошових коштів;
- Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 та від 21.07.2022 у цій справі зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки змісту листа АТ КБ "Приватбанк" від 08.01.2019 №20.1.0.0.0./7-181210/760 на предмет того, які саме умови і правила надання банківських послуг порушило ПСП "Фацелія"; суди попередніх інстанцій не дослідили вказаний лист та не зробили висновок щодо нього;
- суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що в день несанкціонованого списання коштів ПСП "Фацелія" не користувалося системою дистанційного доступу, а в період несанкціонованого списання коштів комп`ютер, за яким зазвичай працює бухгалтер підприємства, був вимкнений з електричної мережі; пін-код, за допомогою якого здійснюється ініціювання банківських переказів, на мобільний телефон клієнта не надходив, отже передати його чи неналежно зберігати він не міг;
- суд першої інстанції не виконав вказівку Верховного Суду, що містилася у постанові від 21.07.2022, а саме не надав оцінки діям АТ КБ "Приватбанк" на предмет виконання ухвали суду щодо витребування матеріалів внутрішнього розслідування (яке є обов`язковим), проведеного за фактом несанкціонованого списання коштів; невиконання вказівки суду касаційної інстанції є самостійною підставою для скасування судових рішень за приписами ч.5 ст.310 та ст.316 ГПК;
- банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу, на нього поширюються вимоги Закону №1702-VII; АТ КБ "Приватбанк" в особі відповідального працівника, який обслуговує рахунок позивача, отримавши для виконання платіжні доручення ПСП "Фацелія", мав звернути увагу на очевидні ознаки сумнівності (підозрілості) фінансових операцій та у зв`язку з цим їх зупинити; наслідком невиконання вимог закону є несанкціоноване списання грошових коштів позивача; суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до неправильних висновків щодо відсутності відповідальності банку за здійснення спірних грошових переказів.
35. 04.05.2022 надійшов відзив АТ КБ "Приватбанк", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
36. У відзиві АТ КБ "Приватбанк" зазначає, зокрема, таке:
- доводи ПСП "Фацелія" про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.05.2015 у справі №6-71пс15, від 16.12.2020 у справі №214/2867/18, є помилковими, оскільки різними є суб`єктний склад та зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені судами фактичні обставини; Верховний Суд у вказаних справах не робив висновки щодо застосування ст.1073 ЦК та ст.37 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні";
- платіжні доручення від 03.12.2018 №91- 100, що надійшли від ПСП "Фацелія", підписані КЕП ОСОБА_2, який є засновником, власником, генеральним директором підприємства та уповноважений на підписання документів від імені ПСП "Фацелія"; в матеріалах справи відсутні докази повідомлення АТ КБ "Приватбанк" про компрометацію КЕП ОСОБА_2, власних даних від Приват24 та/або будь-якої іншої інформації до моменту завершення виконання переказу коштів за розрахунковими документами, а також докази опротестування переказу емітентом або платіжною організацією платіжної системи; у АТ КБ "Приватбанк" були відсутні підстави для зупинення переказу коштів; банк законно виконав власні зобов`язання перед клієнтом;
- ПСП "Фацелія" не забезпечило належний захист власного пристрою дистанційного обслуговування та особистої інформації (даних КЕП та інтернет-банкінгів), які дали змогу ініціювати спірні платіжні операції; саме ПСП "Фацелія" (як користувач) несе відповідальність за здійснення спірних платіжних операцій від 03.12.2018, оскільки користувач був ідентифікований як ПСП "Фацелія", а повідомлення про платіжні операції, які не виконувалися ним, надійшло після їх завершення;
- виходячи з положень Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" (в редакції станом на 03.12.2018), Закону "Про електронні довірчі послуги", АТ КБ "Приватбанк" не несе відповідальності за збереження коштів ПСП "Фацелія", саме ПСП "Фацелія" своїми діями/бездіяльністю не забезпечило схоронність даних для доступу до свого комп`ютера, в особистий акаунт ПСП "Фацелія" в "Приват24 для бізнесу" та КЕП ОСОБА_2;
- невиконання АТ КБ "Приватбанк" ухвали суду щодо витребування матеріалів внутрішнього розслідування не мало та не має місця, з огляду на неіснування службового розслідування та наявність відповідних письмових пояснень АТ КБ "Приватбанк";
- сума кожного платіжного доручення ПСП "Фацелія" була меншою 150 000,00 грн, тому фінансові операції, проведені 03.12.2018 за платіжними дорученнями №91- 100, не підлягали обов`язковому фінансовому моніторингу відповідно до імперативних положень ст.15 Закону №1702-VII;
- операції за рахунком ПСП "Фацелія" від 03.12.2018 були типовими для нього як за їх видом, так і за сумами платежів;
- строк для проведення АТ КБ "Приватбанк" аналізу операцій ПСП "Фацелія" від 03.12.2018 станом на 03.12.2018 не настав;
- ознака сумнівності - дроблення суми за вихідними платежами та здійснення таких в незначний проміжок часу не є наслідком розповсюдження на такі операції дії статей 15, 16 Закону №1702-VII; в матеріалах справи відсутні докази віднесення учасників спірних платежів до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій); у АТ КБ "Приватбанк" був відсутній обов`язок зупинення відповідних фінансових операції.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
37. Верховний Суд ухвалою від 18.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПСП "Фацелія", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 31.05.2023. Верховний Суд у судовому засіданні 31.05.2023 оголосив перерву до 21.06.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
За яких умов у банку виникає обов`язок повернути кошти на рахунок клієнта, якщо їх помилкове (несанкціоноване) списання відбулося внаслідок злочинних дій?
38. Скаржник стверджував, що суди попередніх інстанцій застосували норми права, передбачені ст.1073 ЦК, ст.37 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Положення №705, без урахування висновків Верховного Суду України та Верховного Суду, викладених у постановах від 13.05.2015 у справі №6-71цс15 та від 16.12.2020 у справі №214/2867/18 відповідно, щодо відповідальності банку за помилкове списання грошових коштів з банківського рахунку клієнта. Скаржник зазначив, що відсутні підстави вважати, що ПСП "Фацелія" своїми діями або бездіяльністю сприяло списанню грошових коштів з рахунку, відкритого у АТ КБ "Приватбанк". ПСП "Фацелія" не ініціювало списання грошових коштів зі свого рахунку, що перебуває на обслуговуванні АТ КБ "Приватбанк". Банк визнав факт несанкціонованого списання грошових коштів скаржника.
39. ПСП "Фацелія" також вказало на те, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладенні у постановах від 25.05.2021 та від 21.07.2022 у цій справі (№922/4091/19), та не виконали вказівки суду касаційної інстанції.
40. Верховний Суд частково погоджується з аргументами скаржника, виходячи з таких мотивів.
41. Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору банківського рахунку. Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій. Згідно з ч.1 ст.1071 ЦК банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
42. З абз.1 п.1.8 гл.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493 (далі - Інструкція №492), вбачається, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки, за договором рахунку умовного зберігання (ескроу) - рахунки умовного зберігання (ескроу).
43. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (абз.1 п.1.8 гл.1 Інструкції №492).
44. Відповідно до п.32.1 ст.32 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
45. З ч.1 ст.1073 ЦК вбачається, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
46. Згідно з п.32.3.2 ст.32 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати відповідну за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
47. Пунктами 1.24 та 1.32 ст.1 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
48. У правових висновках, на які посилається скаржник, вказано, що у разі встановлення факту неналежного переказу грошових коштів з банківського рахунку банк зобов`язаний повернути клієнту відповідну суму, тоді як виключення із вказаного правила можливе лише за умови встановлення обставин, які підтверджують, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (постанова Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15, постанова Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №214/2867/18, постанови Верховного Суду від 25.05.2021 та 22.05.2021 у цій справі).
49. Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №751/6050/18 дійшов висновку, що саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного, всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони.
50. Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі №521/20764/20 виснував, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
51. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15 та постановах Верховного Суду, зокрема: від 23.01.2018 у справі №202/10128/14-ц, від 14.02.2018 у справі №127/23496/15-ц, від 20.06.2018 у справі №691/699/16-ц, від 03.07.2019 у справі №537/3312/16-ц, від 17.07.2019 у справі №571/841/16-ц, від 24.07.2019 у справі №753/16954/16-ц, від 13.09.2019 у справі №501/4443/14-ц, від 02.10.2019 у справі №182/3171/16, від 20.11.2019 у справі №577/4224/16-ц, від 23.01.2020 у справі №179/1688/17, від 26.08.2020 у справі №766/19614/18, від 02.09.2020 у справі №311/634/18-ц, від 16.12.2020 у справі №214/2867/18, від 27.01.2021 у справі №210/1242/18, від 17.06.2021 у справі №759/4025/19.
52. Верховний Суд відхиляє аргументи відповідача про неподібність правовідносин у справах №6-71цс15 та №214/2867/18 з відносинами у справі, яка переглядається, адже ті елементи правовідносин, які є неподібними, не впливають на застосування норми права, а саме, ч.1 ст.1073 ЦК, яка поширює свою дію на всіх клієнтів банку, незалежно від їх статусу (фізична чи юридична особа), а також від категорії рахунку, з якого відбулося помилкове списання (картковий чи поточний).
53. Водночас, Верховний Суд погоджується з доводами відповідача про те, що ст.37 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", яка встановлює відповідальність банків-емітентів електронних платіжних засобів за ініціацію неналежного переказу, а також Положення №705, яке визначає порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи випливає, що у спірних відносинах банк не виступав емітентом електронних платіжних засобів.