ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 640/3116/21
адміністративне провадження № К/990/32972/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/3116/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Головань О. В.) від 15 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Парінов А. Б., Беспалова О. О., Грибан І. О.) від 30 серпня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА") звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2021 року:
- № 00018040305, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 2 340 783 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 585 195,75 грн;
- № 00019040305, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 645 578 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає про правомірність формування Товариством даних податкового обліку за результатами господарських відносин із контрагентами ТОВ "Оптімусагро Трейд", ПП ПАФ "Злагода", ТОВ "Аграрний дім "Фаворит" та ПрАТ "Старосілля" у періоді, що перевірявся.
При цьому позивач наголошує, що по взаємовідносинах з ТОВ "Оптімусагро Трейд" сировина не втрачена, а на 100 % використана в господарській діяльності для її переробки на олію та супутні продукти; обсяг сировини зменшився на 3,95 % - за рахунок її якісних та фізичних змін; зменшення фізичної ваги кінцевих продуктів порівняно з вагою сировини зумовлені технологічними особливостями виробництва олії, в процесі чого сировина неодноразово очищалася, випаровувалася, зазнавала фізичних змін, тому вихід 100% такої ж кількості продукції, як кількість сировини, неможливий; зміна ваги відбувається саме в процесі виробництва, тобто в операціях підприємства пов`язаних з господарською діяльністю; вихід готової продукції, отриманий позивачем, знаходиться на нормативному рівні.
Також позивач зазначає, що по його взаємовідносинах з ПП ПАФ "Злагода", ТОВ "Аграрний дім "Фаворит" та ПрАТ "Старосілля" висновки відповідача є хибними, оскільки відповідачем не наведено жодного розрахунку зазначених ним операцій з с/г культурами, не вказано, що це за контрагенти, які культури та об`єми по кожному з контрагентів, якими доказами це підтверджується. На думку позивача, наявних угідь у вказаних контрагентів більш ніж достатньо для проведення господарської операції з позивачем.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20 січня 2021 року № 00018040305 та № 00019040305.
Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" судовий збір у розмірі 22 700 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 листопада 2022 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" в задоволенні позову.
5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 06 січня 2023 року до Верховного Суду від ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року.
Разом з відзивом на касаційну скаргу ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" зареєстроване в якості юридичної особи 29 травня 2008 року, перебуває на обліку в якості платника податків у Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, види діяльності: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
9. Офісом великих платників податків ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, наказу від 19 листопада 2020 року № 1350 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (№ 9271816145 від 20 жовтня 2020 року) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, про що складено акт від 18 грудня 2020 року № 722/28-10-04-01-01/35919521.
10. Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення Товариством: пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого занижено податкові зобов`язання в сумі 152 943 грн, завищено податковий кредит у сумі 4 833 418 грн, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 2 340 783 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 2 645 578 грн, яка підлягає зменшенню.
11. Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" надало до Офісу великих платників податків ДПС заперечення на акт перевірки.
12. За результатом розгляду заперечень контролюючим органом листом від 16 січня 2021 року № 5/10/31-00-04-01-03-10, повідомив позивача про залишення висновків акту без змін.
13. На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2021 року:
- № 00018040305, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за вересень 2020 року (декларація від 20 жовтня 2020 року № 9271816145) у розмірі 2 340 783 грн та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 585 195,75 грн;
- № 00019040305, яким позивачу за вересень 2020 року (декларація від 20 жовтня 2020 року № 9271816145) зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 645 578 грн.
14. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано. Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували неможливість реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, враховуючи їх характер та обумовлені обсяги поставки.
16. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
17. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що необґрунтованість висновку відповідача про втрату сировини (соняшнику), оскільки вся сировина була перероблена в олію, лузгу та шрот, в процесі чого на кожному етапі переробки неодноразово дороблювалася під стандарти ДСТУ, очищалася, випаровувалася та загалом зазнала значних фізичних змін. Висновок відповідача про те, що нормативно-правовими актами регламентовано лише норми втрат при зберіганні, що складають 0,155% від маси зберігання, а норми природних втрат від зміни вологості, сміттєвості, неприродності відходів законодавчо не встановлені, - спростовується чинним законодавством та матеріалами справи.
18. Оцінюючи реальність господарських операцій позивача з ПП ПАФ "Злагода", ТОВ "Аграрний дім "Фаворит" та ПрАТ "Старосілля" у періоді, що перевірявся, суди вказали, що наданими до перевірки первинними документами підтверджено постачання позивачеві СГ продукції (пшениці та ріпака). Реальність господарських операцій щодо перевезення придбаного товару підтверджується належним чином оформленими первинними документами з перевізниками.
19. Щодо посилань відповідача про відсутність реального характеру вчинення господарських операцій по ланцюгу постачання від контрагентів позивача до останнього, суди зауважили, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
20. При цьому суди визнали необґрунтованими твердження контролюючого органу про неможливість здійснення господарських операцій між позивачем та ПП ПАФ "Злагода", ТОВ "Аграрний дім "Фаворит", ПрАТ "Старосілля" у зв`язку з недостатньою площею угідь у контрагентів для вирощування с/г культур, оскільки відповідачем досліджується загальний об`єм поставок саме контрагентів-постачальників, в той час як предметом перевірки є відносини між позивачем та ПП ПАФ "Злагода" щодо поставки виключно пшениці загальною кількістю 226,92 т; між позивачем та ТОВ "Аграрний дім "Фаворит" - пшениці загальною кількістю 3 628,732 т.; між позивачем та ПрАТ "Старосілля" - ріпака загальною кількістю 536,12 т.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
22. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
23. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 31 березня 2020 року по справі № 804/16516/15, від 06 березня 2019 року по справі № 804/5455/16, від 27 жовтня 2021 року по справі № 808/1336/16.
24. При цьому скаржник наголошує, що судами проігноровано всі доводи відповідача про те, що позивач не міг отримати послуги та продукцію саме від контрагентів ПП ПАФ "Злагода", ТОВ "Аграрний Дім "Фаворит", ФГ "КИРИЧЕНКО М", ПрАТ "Старосілля", ФГ "Алекс". Скаржник зауважує, що всі надані до перевірки паперові носії за формою первинних документів по взаємовідносинах з вказаними контрагентами були досліджені посадовими особами органу ДПС та результати проведеного аналізу відображено в акті перевірки. При цьому, наведені в них відомості не підтверджуються іншими наявними у контролюючого органу даними, які також наведено в акті перевірки.
25. Скаржник вважає, що з огляду на відсутність у контрагентів позивача матеріально-технічної можливості здійснювати обумовлені договорами із позивачем зобов`язання, у сукупності із виявленими фактами фіктивної діяльності контрагентів, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
29. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
30. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
31. Згідно з висновками акта перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 200 ПК України, оскільки сировину (соняшник) втрачено, тому така сировина не може бути використана у подальших (дохідних) операціях підприємства, пов`язаних з господарською діяльністю, що потребує складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника за договорами на переробку давальницької сировини з ТОВ "Оптімусагро Трейд".
32. ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" у відповіді на запити контролюючого органу повідомлено, що норми сировинних втрат передбачені технічними регламентами заводів-виробників, відповідно до яких сировинні втрати - це втрати, які неможливо зважити або використати як відходи виробництва, вони безповоротно втрачаються у процесі переробки олійної сировини за рахунок дії високих температур, вакууму тощо. Виробничі (сировинні) втрати розраховані як різниця між загальною кількістю сировини, яка передана у виробництво, та виходом готової продукції: олії, шроту (макухи) та лушпиння.
33. Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
34. Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
35. Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
36. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
37. Наведені норми у їх системному зв`язку дають підстави виснувати, що в разі використання платником ПДВ товарів, суми податку в ціні придбання яких були включені ним до складу податкового кредиту, поза межами його господарської діяльності, платник зобов`язаний:
- визначити (нарахувати) податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи з балансової (залишкової) вартості товарів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються відповідні операції;
- скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну на визначену (нараховану) суму податкових зобов`язань.
38. Окремо, щодо норми підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, то визначальним для її застосування є використання платником ПДВ придбаного товару, сума податку в ціні за який була віднесена до податкового кредиту, в операціях, які знаходяться поза межами господарської діяльності цього платника.
39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "КОФКО АГРІ РЕСОРСІЗ УКРАЇНА" уклало договір на переробку давальницької сировини з ТОВ "Оптімусагро Трейд" № 2608/20 від 26 серпня 2020 року (з додатками).
40. Відповідно до пункту 1.7 договору відходи виробництва (сміття насіння соняшнику) є власністю виконавця, а тому утилізація відходів замовником не відбувається. Убуток маси олійного насіння (за рахунок зниження вологості і сміттєвих домішок) відноситься до технічних (виробничих) втрат.
41. Відповідно до пункту 2.4 договору якість сировини повинна відповідати якісним показникам: вологість - не менше 5,0%, не більше 11,0%; сміттєва домішка - не більше 7,0%.
Базисні кондиції якісних показників Сировини для розрахунку залікової ваги: вологість - 7%; сміттєва домішка - 1%. Базисні показники для насіння соняшнику наведені також в ДСТУ 4694:2006 "Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови".
42. На підставі оцінки наданих позивачем актів приймання-передачі суди встановили, що сировинні втрати за результатами переробки насіння соняшника не перевищують нормативні, закріплені в ДСТУ та договорі.
43. Порядком обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 11 вересня 2009 року № 656 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2009 року за № 1163/17179) (далі - Порядок № 656) визначено організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.
44. У Додатку 27 до Порядку № 656 наведена форма "Виробничий звіт олієзаводу" (форма 23), що складається за результатами переробки олійної культури і відображає повну інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі, кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати.
45. Згідно з пунктом 2.25 Порядку № 656 терміни "загальні втрати", "втрати олії в шроті (макусі), лушпинні" буквально не відповідають цим поняттям. Втрати олії в шроті (макусі), втрати олії в лушпинні є тією частиною олії, яка не витягується (а не втрачається) з насіння. До втрат як таких належать невраховані втрати. "Сировинні втрати" показують зміну ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва. Наведені терміни міцно ввійшли в практику олійно-жирової галузі, і тому, незважаючи на їх умовність, вони зберігаються і в цьому Порядку.
46. Таким чином, сировинні втрати є тією частиною сировини і матеріалів, яка безповоротно втрачається в процесі отримання продукту.
47. Відповідно до пункту 12.8 Порядку № 656 облік давальницької сировини в складах і у виробництві здійснюється в тому самому порядку, що і облік купованої (власної) сировини. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням природного убутку, втрат, відходів, передбачених технічними умовами і іншими нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів. (Фуз соняшниковий - фосфоліпідний осад, який виникає в процесі переробки і виробництва нерафінованої соняшникової олії).