ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 712/5434/19
адміністративне провадження № К/990/27917/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 712/5434/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси (суддя Мірошниченко Л. Є.) від 24 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Кузьмишина О. М., Кобаль М. І., Костюк Л. О.) від 21 червня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Постановою від 04 квітня 2019 року, винесеною в.о. заступника начальника Черкаської митниці ДФС Добровольським І. Б., ОСОБА_1 визнано винним у порушенні статті 485 Митного кодексу України, що полягає у використанні товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, та накладено на нього штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у розмірі 676 910,01 грн.
2. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови в.о. заступника начальника Черкаської митниці ДФС від 04 квітня 2019 року відмовлено.
3. 22 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2019 року у справі № 712/5434/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.
4. На обґрунтування вимог цієї заяви позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України. Заявник вважає, що наведеним Рішенням Конституційного Суду України фактично скасована (пом`якшена) відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 485 МК України.
Дане рішення є діючим та обов`язковим. Рішення суду не виконане, тому, на думку заявника, воно підлягає перегляду на виключними обставинами згідно з частиною п`ятою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зважаючи на це, заявник просив скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника - начальника відділу протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Черкаської митниці ДФС Добровольського І. Б. в справі про порушення митних правил № 46/90200/19 від 04 квітня 2019 року.
5. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2019 року за виключними обставинами залишено без задоволення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2019 року за виключними обставинами - повернуто заявнику без розгляду.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, і направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
9. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Повертаючи без розгляду заяву про перегляд рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2019 року у справі № 712/5434/19 за виключними обставинами, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що порушуючи питання про поновлення строку на звернення до суду за переглядом судового рішення за виключними обставинами, ОСОБА_1 не вказав поважних причин, які б, за наявності у нього заінтересованості у відновленні своїх порушених, на його думку, прав по справі, свідчили про відсутність можливостей дізнатися про існування рішення Конституційного Суду України, прийнятого і оприлюдненого більше півроку тому, а відтак і можливості своєчасного подання відповідної заяви.
11. При цьому суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи заявника, що про наявність Рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року за № 4-р(ІІ)/2022 він дізнався з листа Конституційного Суду України, отриманого ним 27 лютого 2023 року, надісланого у відповідь на його повторну заяву 01 липня 2023 року, оскільки така вказівка сама по собі не доводить того, що саме у цей день заявнику стало відомо про існування рішення, з огляду на те, що з тексту поданих ОСОБА_1 документів убачається, що про рішення Конституційного Суду України він був обізнаним щонайменше в листопаді 2022 року на момент підготовки заяви від 16 листопада 2022 року. Окрім того, суд зауважив, що до цього часу ОСОБА_1 вже закінчив лікування та проходження періодичної реабілітації, які тривали на протязі періоду часу з травня 2022 року до 17 липня 2022 року.
12. Стосовно наданого заявником "Посвідчення Волонтера" суд вказав, що заявником не надано будь-яких доказів, які б свідчили про неможливість звернення до суду із заявою у зв`язку з виконанням ним волонтерських обов`язків.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
14. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень не врахували позицію, зазначену у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, "що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
15. При цьому скаржник наголошує, що факт його обізнаності про наявність рішення Конституційного Суду України у справі № 3-321/2019 від 15 червня 2022 року підтверджується саме отриманням листа разом з копією такого рішення, а не отриманням інформації про ймовірне існування такого рішення від знайомих, на що звернули увагу суди попередніх інстанцій, мотивуючи відмову у поновленні строків на перегляд рішення у зв`язку з виключними обставинами. Скаржник також звертає увагу на те, що він не має юридичної освіти, а тому не володіє навиками пошуку судових рішень.
16. На переконання скаржника, датою обізнаності про існування конкретного рішення (Рішення у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 485 Митного кодексу України (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності) № 4-р(ІІ)/2022) є саме дата отримання такого рішення, тобто - 27 лютого 2023 року.
17. Однак суди першої та апеляційної інстанцій роблячи висновки у цій справі про пропуск строку подання заяви про перегляд рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2019 року у справі № 712/5434/19 за виключними обставинами та відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення такого строку, належним чином не врахували обставини звернення ОСОБА_1 до Конституційного Суду України щодо отримання копії рішення від 15 червня 2022 року у справі № 3-321/2019, чим позбавили його права на доступ до суду.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
19. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
20. Частиною першою статті 362 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
21. Згідно положень пункту 4 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
22. У статті 364 КАС України регламентовано форму та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Зокрема передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин. До заяви додаються, зокрема, копії заяви відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.