ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 826/7620/16
касаційне провадження № К/9901/39027/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 (головуючий суддя - А.М. Горяйнов А.М., судді - Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
У травні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними дії Митниці з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 29.09.2015 №500040403/2015/004681, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2015 №500040403/2015/000026/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 29.09.2015 №500040403/2015/00032.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 09.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, позов задовольнив, визнав протиправними дії Митниці з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 29.09.2015 №500040403/2015/004681, скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2015 №500040403/2015/000026/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 29.09.2015 №500040403/2015/00032.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 22.07.2021 скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки викладеним Митницею у апеляційній скарзі доводам щодо своєчасності звернення Товариством до суду із даним позовом.
За результатами нового розгляду справи, Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.09.2021 скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2017 та залишив без розгляду позов на підставі частин третьої, четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції, чинній з 15.12.2017).
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017). Також суд вказав, що позивачем не наведено будь-яких поважних причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із вищезазначеними вимогами.
Товариство оскаржило постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 04.11.2021 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам матеріального та процесуального права, Товариство посилається на те, що положення статті 102 ПК України мають пріоритет над положеннями стаття 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) щодо строків звернення до суду, з огляду на що до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, тобто у межах 1095 днів.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.10.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 11.10.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з положеннями абзацу 1 частини другої статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) (положення якої відповідають положенням частини другої статті 122 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.