ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №240/36202/21
адміністративне провадження №К/990/15842/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року, ухвалене суддею Капинос О. В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року, прийняту колегією суддів у складі головуючого судді Сушка О. О., суддів Залімського І. Г., Мацького Є. М., у справі № 240/36202/21 за позовом Приватного підприємства "Звягель Пак" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У листопаді 2021 року Приватне підприємство "Звягель Пак" (далі - відповідач, ПП "Звягель Пак") звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2021 року № 00099400705, № 00099380705, № 00099390705.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу про порушення позивачем положень податкового законодавства за результатами операції із контрагентом (ТОВ "Овертрейд компані"), яка, як уважає податковий орган, фактично не відбулася. Позивач наполягає, що такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів), а окремі недоліки в їх оформленні та податкова інформація не можуть беззаперечно свідчити про відсутність реального характеру та ділової мети.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2021 № 00099400705 в частині 344995 грн (основне зобов`язання - 313632 грн, штраф - 31363 грн) та № 00099390705 в частині штрафу 145200 грн.
Ухвалюючи такі рішення (в частині задоволених позовних вимог), суди попередніх інстанцій дійшли переконання, що операція між позивачем та його контрагентом фактично проведена та належним чином документально оформлена, а тому мала реальний характер. При оцінці доводів контролюючого органу суди зазначили, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на наявній в базах даних податковій інформації, яка жодним чином не підтверджена належними доказами.
зСуди попередніх інстанцій під час розгляду справи установили:
Головне управління ДПС у Житомирській області на підставі наказів від 27 серпня 2021 року № 1215-п, від 06 вересня 2021 року № 1249-к провело документальну позапланові виїзну перевірку ПП "Звягель Пак" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по день завершення перевірки, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по день завершення перевірки, та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 05.09.2016 по день завершення перевірки.
За результати цієї перевірки оформлено акт від 15 вересня 2021 року № 9170/06-30-07-05/40807006, в якому викладено такі порушення.
Позивач занизив фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток внаслідок заниження доходу за 2018 рік в сумі 1742400 грн, а саме:
- завищив за 2018 рік дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 1452000 грн в результаті відображення в регістрах бухгалтерського обліку документального оформлення взаємовідносин з ТОВ "Овертрейд Компані", якому не підтверджено постачання товару в ході проведення перевірки з урахуванням сукупності з`ясованих доказів;
- занизив за 2018 рік дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 1452000 грн за 2018 рік внаслідок невключення до доходу сум реалізації товару, який не був реально поставлений ТОВ "Овертрейд Компані", іншим (невстановленим) суб`єктам господарської діяльності;
- занизив за 2018 рік дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 1742400 грн внаслідок не включення до доходу отриманої безповоротної фінансової допомоги перерахованої на банківський рахунок ПП "Звягель Пак" відповідно до платіжного доручення №614 від 23 жовтня 2018 року від ТОВ "Овертрейд Компані", якому не підтверджено постачання товару в ході проведення перевірки;
- занизив податок на додану вартість на загальну суму 2172 грн, у тому числі за січень 2019 року - 886 грн, за квітень 2019 року - 1286 грн, оскільки зазначені суми під час придбання товарно-матеріальних цінностей були включені до складу податкового кредиту, але при їх списанні позивач не здійснив нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість (нарахування умовного продажу);
- не виписав та не зареєстрував належним чином податкові накладні за рахунок визначення податкових зобов`язань при реалізації товару (пробок з ковпачком) іншим (невстановленим) суб`єктам господарської діяльності на загальну суму 1452000 грн в жовтні 2018 року та при нарахуванні податку на додану вартість по операціях, щодо яких документально не підтверджено використання товару в господарській діяльності платника на суму 2172 грн.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв 21 жовтня 2021 року податкові повідомлення-рішення:
- № 00099400705 про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на прибуток в розмірі 345901 грн, у тому числі 314155 грн - за основним зобов`язанням, 31446 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 00099380705 про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість в розмірі 2389 грн, у тому числі 2172 грн - за основним зобов`язанням, 217 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 00099390705 про застосування штрафу в розмірі 145744 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП "Звягель Пак" звернулося до суду першої інстанції з цією позовною заявою.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Житомирській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки та неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також пункт 4 цієї частини у взаємозв`язку з пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України.
Скаржник зауважує, що при ухваленні рішень суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 814/1932/17, від 26 червня 2018 року у справі № 816/1422/17, від 31 липня 2018 року у справі № 808/2549/17, від 27 липня 2018 року у справі №810/2775/17, від 18 червня 2019 року у справі № 2а-1399/11/2670, від 09 квітня 2019 року у справі №814/2970/13-а, від 06 березня 2018 року у справі № 804/5444/16, від 20 травня 2021 року у справі №826/16627/18, від 30 січня 2020 року у справі №814/1145/18, від 31 травня 2019 року у справі №808/2359/17, від 19 березня 2019 року у справі №825/2073/18, що призвело до неправильного застосування статей 44, 134, 135, 136, 137, 187, 188 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Також скаржник зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України. Окрім цього, зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували та не надали відповідної правової оцінки обставинам справи, на яких наголошував відповідач, а саме: дефектах видаткової накладної, відсутності у контрагента позивача трудових ресурсів, основних засобів для ведення господарської діяльності, а також відсутності будь-яких транспортних документів та доказів зберігання та розвантаження товару.
Позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказав на безпідставність викладених в ній доводів. Рішення судів попередніх інстанцій позивач уважає обґрунтованими та законними, а тому просить залишити їх без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною першою статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств визначається у фінансовій звітності підприємства відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку (звітності), а підставою для такого обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач (як продавець) мав договірні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овертрейд Компані" (як покупцем) на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 18 жовтня 2018 року № 005. Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов`язався поставити товар (пробку з ковпачком) на склад свого контрагента до м. Львів на умовах DDP в редакції Інкотермс 2010, а контрагент повинен був протягом 3 днів оплатити товар. Сума операції складала 1742400,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 290400,00 грн.