У Х В А Л А
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 307/2170/18
провадження № 14-21зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О. С.,
суддів: Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевіривши заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки (описки) в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання недійсною технічної документації із землеустрою, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, і остаточно просила:
- визнати недійсною технічну документацію по відновленню меж та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий № 2124487000:03:005:0010;
- зобов`язати відповідача зняти незаконно встановлену огорожу і звільнити самовільно захоплену нею частину земельної ділянки.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
22 грудня 2022 року постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 залишено без розгляду. Касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка О. М., на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України закрито. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка О. М., у частині підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, залишено без задоволення. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року залишено без змін.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року,постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року та рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2022 року, постанови Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року та рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року.
11 вересня 2023 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про виправлення помилки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №307/2170/18. Зокрема, ОСОБА_1 просить вказати у тексті цієї ухвали, що до складу земельної ділянки площею 0,0964 га, кадастровий № 2124487000:03:005:0010, входить певна частина земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 проситьзобовязати Закарпатський апеляційний суд ввиправити описку в постанові від 04 квітня 2022 року у справі №307/2170/18, де зазначити, що державний акт на землю IV- ЗК №032816 від 23 жовтня 1997 року виданий ОСОБА_1