ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 144/463/22
провадження № 51-3752 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 29 червня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020110000035, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Саша Теплицького району Вінницької області, проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 29 червня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК у строк покарання ОСОБА_6 зараховано строк його попереднього ув`язнення з 3 травня 2022 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 3 травня 2022 року приблизно о 15:25, в період воєнного стану, знаходячись біля автовокзалу, що на АДРЕСА_2, в ході розмови з неповнолітнім ОСОБА_7, під приводом тимчасового користування телефоном, який ОСОБА_6 було надано, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, відкрито викрав згаданий мобільний телефон марки "ZTEBladeL210" та залишив місце вчинення злочину. Вказаними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 1816, 91 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2022 року вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 29 червня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й процесуального права та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить судові рішення щодо нього змінити, перекваліфікувавши дії з ч. 4 ст. 186 КК на ч. 1 ст. 190 КК. На думку засудженого ОСОБА_6, судами було неправильно кваліфіковано його дії, що призвело до призначення йому покарання, яке не відповідає вимогам кримінального закону. Також вказує, що апеляційний розгляд кримінального провадження відбувався за його відсутності всупереч його клопотанню, чим було порушено його право на захист.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 та просив залишити судові рішення щодо останнього без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_6, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Доводи касаційної скарги засудженого про те, що суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, однак не пересвідчився чи дійсно він визнає свою вину, чи не заперечує фактичних обставин кримінального провадження, не з`ясував чи правильно розуміє зміст цих обставин, є безпідставними з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК.
Як убачається з матеріалів справи, у судовому засіданні, ОСОБА_6 надав суду показання, повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, в якому він обвинувачувався, не оспорював обставин його вчинення, як й інші учасники судового провадження, не заперечував проти його розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, заявивши, що розуміє зміст цих обставин і його процесуальних прав, роз`яснених судом та додатково його захисником. Водночас, суд переконався у добровільності та істинності його позиції, а також у позиціях інших учасників судового провадження і роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Вказане підтверджується звукозаписом на технічному носії інформації, на якому зафіксовано судове засідання у суді першої інстанції 29 червня 2022 року.
Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 419 КПК дав належну оцінку доводам апеляційної скарги захисника, які є майже аналогічними доводам касаційної скарги засудженого ОСОБА_6, та обґрунтовано визнав їх неспроможними. З наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками щодо законності та обґрунтованості вироку суду погоджується й колегія суддів.
Так, залишаючи без зміни вирок суду першої інстанції в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 186 КК, апеляційний суд навів докладні мотиви постановленого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції встановити фактичні обставини кримінального провадження та дати юридичну оцінку вчиненому.
За встановлених місцевим та апеляційним судами фактичних обставин кримінального провадження, з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК, дії ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 186 КК кваліфіковані правильно.