Постанова
Іменем України
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 532/2139/21
провадження № 61-8600св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2023 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Дряниці Ю. В., Карпушина Г. Л.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білицької селищної ради, ОСОБА_2, у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення дванадцятої сесії Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання від 13 серпня 2021 року № 13.81 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0214, та передання її у власність ОСОБА_2 ;
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 60049941 від 28 серпня 2021 року та виключити з Державного реєстру прав запис
№ 43677178 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9255 га, кадастровий номер 5321887500:00:006:0214.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня
2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги.
Ухвала мотивована тим, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, оскільки заявник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд указав, що, оскільки ОСОБА_1 заявила дві вимоги немайнового характеру, за кожну таку вимогу слід сплатити судовий збір, розмір якого суд визначив в сумі 2 724,00 грн.
11 травня 2023 року на виконання вимог ухвали Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 надала до суду апеляційної інстанції квитанцію від 11 травня 2023 року № 32528798800006884570 про сплату 1 499,40 грн судового збору.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2022 року визнано неподаною і повернено заявнику.
Ухвала мотивована тим, що заявник недоліки апеляційної скарги усунув не
повністю, судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено не
в повному обсязі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
07 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від
26 травня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив процесуальний порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) щодо складу суду, який здійснює перегляд
в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. Заявниця також указує, що з урахуванням частини першої статті 188 ЦПК України, частини третьої
статті 6 Закону України "Про судовий збір", пункту 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" за похідну вимогу - скасування рішення про державну реєстрацію судовий збір не сплачується.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Кобеляцького районного суду Полтавської області.
23 серпня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду зазначеним вимогам закону відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі
й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").