Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 591/1407/20
провадження № 61-6728св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Мельниченко Ірина Зінов`ївна, на постанову Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення, без надання іншого житлового приміщення.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що є сином відповідача. Згідно договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2001 року він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира була придбана до його повноліття, у зв`язку з чим при укладенні вказаного вище договору в його інтересах діяв ОСОБА_2 .
Разом з тим, з 1999 року позивач постійно мешкав зі своєю матір`ю та з бабусею по материній лінії, батьки розлучились.
Позивач також зазначає, що до повноліття він не мав можливості сам мешкати у вказаній квартирі, у вказаному житловому приміщенні постійно проживав відповідач ОСОБА_2 .
В січні 2020 року позивач виявив бажання самостійно мешкати в спірній квартирі та на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю, у зв`язку із чим він звернувся до відповідача з проханням звільнити квартиру.
При цьому, позивач послався на те, що відповідач має інше житло, де він і зареєстрований тривалий час.
Проте, відповідач відмовився звільнити належну позивачеві квартиру.
Крім того, під час проживання в даній квартирі відповідачем не сплачувались комунальні платежі, що призвело до утворення заборгованості в сумі 38 184,16 грн. На даний час вказану суму за виконавчими провадженнями сплачує позивач. Крім додаткових витрат, пов`язаних із сплатою боргу відповідача, позивач обмежений державним виконавцем у праві виїзду за кордон до повного погашення суми заборгованості.
З урахуванням викладених обставин позивач просив суд виселити ОСОБА_2 з квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності, без надання іншого житлового приміщення.
Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 07 лютого 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Виселено ОСОБА_2 з квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 червня 2022 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року задоволено.
Скасовано заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Виселено ОСОБА_2 з квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обставин, які б вказували на згоду позивача, як власника житлового приміщення, на проживання в ньому відповідача, а також погодження сторонами умов та строку такого проживання в судовому засіданні встановлено не було. Крім того, спірне житло не є єдиним житлом відповідача у розумінні статті 8 Конвенції, оскільки він є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_2, в якій і зареєстроване його місце постійного проживання, отже втручання у його право на спірне житло є пропорційним із законною метою позивача користування своєю власністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виселяючи відповідача із спірної квартири, позивач фактично ставить питання і про виселення неповнолітніх дітей відповідача. При цьому, позивачем не залучено до участі у справі орган опіки та піклування.
Також апеляційний суд зазначив, що виселення відповідача та двох його малолітніх дітей не може бути співмірними та переслідувати легітимну мету власника квартири і буде втручанням у право на житло в розумінні положень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи особи, яка подала касаційну скарги
03 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мельниченко І. З., засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року.
В касаційній скарзі представник позивача просить суд скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силірішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом ухвалена постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
26 травня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано 16 серпня 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 31 березня 2015 року, актовий запис № 872.
ОСОБА_1 є власником 1-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29.59 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2001 року. Вказана квартира була придбана до повноліття позивача, у зв`язку з чим при укладенні вказаного договору в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, діяв батько ОСОБА_2 .
Згідно довідки міського єдиного інформаційно-розрахункового центру № 348/13012020-30121899 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований лише позивач ОСОБА_1 . Інші зареєстровані відсутні.
З довідки відділу реєстрації місця проживання управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради від 10 березня 2020 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з 05 вересня 1991 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач має двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З довідки Державного реєстру речових справ на нерухоме майно вбачається, що відповідач є власником нерухомого майна та на праві спільної сумісної власності володіє часткою квартири за адресою: АДРЕСА_2, що виникло на підставі свідоцтва про право власності від 31 травня 2005 року.
25 лютого 2020 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу про виселення, в якій позивач пропонував відповідачу самостійно залишити квартиру по причині незаконного в ній перебування.
З копії постанови Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми від 06 листопада 2017 року вбачається, що відносно боржника ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 54878008 за судовим наказом № 591/3364/17, виданим 26 серпня 2017 року, про стягнення з нього на користь ТОВ "Сумитеплоенерго" боргу за надані послуги у розмірі 18 418,52 грн та судового збору у розмірі 800,00 грн.
З копії постанови Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми від 12 квітня 2017 року вбачається, що відносно боржника ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 53739648 за судовим наказом № 591/4687/16, виданий 12 листопада 2016 року, про стягнення з нього на користь ТОВ "Сумитеплоенерго" 19 765, 64 грн заборгованості та судового збору 689,00 грн.
З довідки Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області від 31 січня 2020 року вбачається, що у період з 20 січня 2020 року до 30 січня 2020 року розглянуто звернення ОСОБА_1, в якому останній просив провести профілактичну бесіду з батьком ОСОБА_2, який відмовляється покидати квартиру за адресою: АДРЕСА_1, в якій відповідач не зареєстрований та відмовляється сплачувати платежі за комунальні послуги.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.