Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 753/8495/22
провадження № 61-8042св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з батьком.
Позовна заява мотивована тим, що з 07 червня 1996 року він з ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказував, що на час пред`явлення позову дитина проживає разом з ним за місцем його реєстрації та постійного проживання. Він займається доглядом та вихованням сина, піклується про його стан здоров`я, забезпечує усім необхідним, захищає від небезпеки та створює комфортні та безпечні умови у зв`язку з введенням військового стану в Україні. Він має можливість приділяти вихованню та розвитку дитини увесь свій вільний час, він має відмінне здоров`я, у нього відсутні шкідливі звички, які б могли зашкодити розвитку дитини, психічними захворюваннями він не страждає. Син психологічно прив`язаний до нього, а тому їх спільне проживання відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Зазначав, що між ним та відповідачкою неодноразово виникали спори щодо визначення місця проживання дитини, які негативно впливають на психоемоційний стан сина. Вирішити самостійно спір їм не вдалося. Вважав, що в ситуації воєнного стану в країні є необхідність у визначенні місця проживання сина разом з батьком.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року у затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком відмовлено.
Відмовляючи у затвердженні мирової угоди, суд першої інстанції виходив із того, що малолітній син сторін у справі, який має повних 11 років, згоди на її укладення не надавав. Сторони та їх малолітній син у судове засідання не з`явилися, а тому суд був позбавлений можливості з`ясувати думку дитини з питання, яке є предметом розгляду цієї справи. У письмовому висновку органу опіки та піклування зазначено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини малолітній ОСОБА_4 виявив бажання проживати з батьком, проте суд не може врахувати вказану обставину як погодження ним умов мирової угоди, оскільки зазначені у позовній заяві та мировій угоді адреси місця проживання сторін суперечать даним акту обстеження умов проживання дитини, складеного органом опіки та піклування в рамках процедури підготовки, передбаченого законом, письмового висновку щодо розв`язання спору, відповідно до якого батько з сином протягом року проживають за адресою, яка є адресою фактичного проживання відповідачки ( АДРЕСА_1 ). Даних про те, кому належить вказане житло та на яких підставах у ньому проживає дитина, матеріали справи не містять.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року
у складі судді Трусової Т. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для його задоволення, оскільки позивачем недоведено факту окремого проживання сторін та наявності між ними спору щодо місця проживання дитини, тобто обставин, з якими матеріальний та процесуальний закон пов`язує вирішення цього питання в судовому порядку.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у затвердженні мирової угоди, укладеної 02 травня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши умови мирової угоди від 02 травня 2023 року, врахувавши предмет спору, який впливає на права дитини, вважав, що її положення можуть призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів дитини, а також відповідача - матері дитини щодо самостійного виховання батьком сина, враховуючи, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо виховання та розвитку дитини відповідно до статей 141, 150, 152 СК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що, врахувавши наявність спору між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, який вони у досудовому порядку вирішити не змогли, психофізіологічні особливості дитини, її думку щодо місця проживання, виходячи з балансу інтересів дитини та батьків, з найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про те, що встановлення місця проживання дитини з батьком буде максимально відповідати інтересам дитини.
При цьому, суд апеляційної інстанції врахував висновок від 21 листопада 2022 року № 101-7993/02 служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, щодо визначення місця проживання дитини, згідно з яким орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - ОСОБА_1 .
Апеляційний суд послався на Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо врахування якнайкращих інтересів дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду в резолютивній частині змінити, визначити місце проживання дитини разом з батьком за адресою його місця проживання, тобто без зазначення конкретної адреси.
ОСОБА_2 судові рішення у касаційному порядку не оскаржувала.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року призначено до судового розгляду.
У червні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі із наданням тексту мирової угоди. За змістом наданої мирової угоди сторони визначають місце проживання малолітньої дитини з батьком за його місцем проживання (без визначення конкретної адреси).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження укладеної між ними мирової угоди від 14 червня 2023 року відмовлено. Продовжено судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року.
У вересні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вдруге надійшла заява про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі із наданням тексту мирової угоди. За змістом наданої мирової угоди у редакції від 04 вересня 2023 року сторони визначають місце проживання малолітньої дитини разом з батьком за його місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) й визначають умови виховання дитини тощо.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження укладеної між ними мирової угоди від 04 вересня 2023 року відмовлено. Продовжено судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - мотивована тим, що апеляційний суд дійшов по суті вимог правильного висновку про задоволення позову, проте позивач просив визначати місце проживання дитини разом з батьком, а не за фіксованим місцем проживання малолітнього сина. З огляду на небезпечну обстановку в державі, позивач не може забезпечити безпеку своїй дитині, перебуваючи саме за фіксованим місцем проживання. Позивачу відома судова практика Верховного Суду про те, що місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою. Разом з тим, така судова практика була сформованою протягом часу, коли в державі не існувало загрози національній безпеці та, відповідно, життю і здоров`ю громадян України, у той час, коли не було запроваджено особливого правового режиму - воєнного стану.
У зв`язку з цим є необхідність передання цієї справи до Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання визначення місця проживання дитини за конкретною адресою у період дії воєнного стану. Беручи до уваги всі обставини цієї справи, враховуючи якнайкращі інтереси дитини, наявні правові підстави для задоволення позову лише в частині щодо визначення місця проживання дитини з батьком без зазначення конкретної адреси проживання.
Крім того, відмовляючи у затвердженні мирової угоди, суди попередніх інстанцій не вказали, яким чином умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права третіх осіб. Не зазначено, які саме дії позивача суперечать інтересам малолітньої дитини, якого він представляє, як законний представник.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 07 червня 1996 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_4
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх малолітній син - ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказана квартира належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 04 листопада 1998 року.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що дитина проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав, що саме він займається доглядом та вихованням сина, піклується про його стан здоров`я, забезпечує усім необхідним, захищає від небезпеки та створює комфортні і безпечні умови, у зв`язку з введенням військового стану в Україні. Посилався на те, що між сторонами неодноразово виникали спори щодо визначення місця проживання дитини, які негативно впливають на його психоемоційний стан, при цьому самостійно вирішити спір їм не вдалося.
01 листопада 2022 року службою у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації складено акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1, з якого вбачається, що вказана квартира є трикімнатною, у дитини окрема кімната. Житло з усіма комунальними зручностями, повноцінно оснащене меблями та побутовою технікою, санітарно-гігієнічний стан задовільний, чисто, охайно, прибрано. Для виховання та розвитку дитини створені всі умови. Дитина проживає з батьком протягом року (а. с. 67).
Відповідно до висновку від 21 листопада 2022 року № 101-7993/02 служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, щодо визначення місця проживання дитини, орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - ОСОБА_1 .
При цьому, у вказаному висновку зазначено, що питання щодо визначення місця проживання дитини 10 листопада 2022 року розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, на якому були присутні батьки дитини та малолітня дитина.
Стосовно визначення місця проживання дитини батько зазначив, що він спроможний задовольнити всі потреби дитини, працює, має стабільний дохід, створив належні житлово-побутові умови. Син почуває себе з батьком у безпеці та впевнено.
ОСОБА_2 не заперечувала щодо проживання дитини з батьком, що свідчить про відсутність спору між батьками.
Під час засідання комісії було заслухано думку малолітнього ОСОБА_4, який виявив бажання проживати разом з батьком (а. с. 65-66).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.