ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15043/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023
(в частині визнання кредиторами по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" з грошовими вимогами на суму 124 129 857,20 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" з грошовими вимогами на суму 235 860 046,42 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коін" з грошовими вимогами на суму 426 894,49 грн)
у справі №910/15043/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
1. Оскаржується ухвала попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 в частині визнання кредиторами по відношенню до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" з грошовими вимогами на суму 124 129 857,20 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" з грошовими вимогами на суму 235 860 046,42 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коін" з грошовими вимогами на суму 426 894,49 грн.
2. Також оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023, якою серед іншого ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 в частині визнання кредиторами по відношенню до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" з грошовими вимогами на суму 124 129 857,20 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" з грошовими вимогами на суму 235 860 046,42 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коін" з грошовими вимогами на суму 426 894,49 грн залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
3. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 910/15043/21 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Інтер Вей Капітал" до ТОВ "Комплекс Агромарс" у справі № 910/15043/21 та прийняти нове рішення, яким:
1) відмовити ТОВ "Інтер Вей Капітал" у визнанні кредитором на суму 235 860 046,42 грн;
2) визнати кредиторські вимоги ТОВ "Інтер Вей Капітал" на суму 419 293 945,14 грн, з яких:
- 4540 грн - вимоги першої черги;
- 249 678 521,53 грн - вимоги четвертої черги;
169 610 883,61 грн - вимоги, що забезпечені заставою.
Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 910/15043/21 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" і ТОВ "Фінансова компанія "Голден Коін" та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "Олімп Фінанс Груп" і ТОВ "Фінансова компанія "Голден Коін" у визнанні грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у справі № 910/15043/21 у повному обсязі.
4. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Комплекс Агромарс" наводяться наступні доводи:
Під час вирішення питання щодо встановлення розміру загальної суми заборгованості ТОВ "Комплекс Агромарс" за кредитним договором №114-КД (з урахуванням додаткових угоди) від 16.08.2010 суди застосували:
- ст. 1048 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 922/3642/17, від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/6299/15;
- ст.625 ЦК України та ст.1048 ЦК України одночасно всупереч висновкам щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16;
- ст. 79,86 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі №910/20107/17;
- ст. 45 КУзПБ без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №905/2028/18.
Вказує, що під час вирішення питання щодо визначення вартості іпотечного майна, на яке було звернено стягнення в рахунок заборгованості за №135- 6010/16-КЮ від 22.07.2016 (кредит AT "Вест Файненс Енд Кредит Банк"), суди застосували:
- ст.599 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Великої Палати Верховної Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20;
- ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 917/2101/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц та у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 442/6491/17;
- ст. 79, 86 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2019 року у справі № 910/20107/17.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновків, що при визначенні суми погашеного боргу за кредитом слід виходити не з розміру погодженої заставної вартості предмету іпотеки, а з фактичної вартості реалізованого майна, а також жодним чином не дослідив надані боржником докази, якими належним чином встановлюється факт звернення стягнення на майно за заниженою вартістю та факт повного погашення заборгованості за Генеральним договором про здійснення кредитування №103. Ухвалюючи оскаржувану постанову в частині кредиторських вимог ТОВ "Інтер Вей Капітал" за договором №103 суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме:
- викладених у постанові від 30.11.2022 у справі №904/5819/20 щодо порядку доказування та дослідження доказів обґрунтованості кредиторських вимог;
- викладених у постанові від 03.02.2021 у справі № 442/6491/17 щодо тлумачення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в частині доказового значення рецензій на звіти про оцінку майна;
- викладених у постанові від 19.06.2019 у справі № 917/2101/17 щодо тлумачення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо порядку дослідження звітів про оцінку як доказів, виклав наступні висновки.
Скаржник посилається на те, що під час вирішення питання про правомірність нарахування процентів за кредитним договором № НК857 від 30.11.2015 поза межами строку кредитування суди першої та апеляційної інстанції застосували положення ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 625, ст. 627, ч. 1 ст. 1048, чч. 1-2 ст. 1054 ЦК України без урахування висновків щодо застосування даних норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
Під час вирішення питання про визнання грошових вимог в частині штрафних санкцій за Договором застави № Т 09.09.2014 12507 від 30.11.2015 суди застосували положення ч. 1 ст. 223 ГК України, ч. 2 ст. 9, ст. 256, чч. 1-2 ст. 258, чч. 2, 5 ст. 261 ЦК України, чч. 3-4 ст. 267 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10116/18, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325"б".
Щодо оскарження рішень в частині грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" скаржник зазначає, що під час вирішення питання щодо встановлення розміру загальної суми заборгованості ТОВ "Комплекс Агромарс" за генеральним кредитним договором № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) суд застосував:
- п. 8 розділу IX "Прикінцеві положення" ГК України, п. 15 розділу "Прикінцеві та перехідні" ЦК України у сукупності з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 922/4076/20, від 08.12.2021 у справі № 922/4053/20 та у постанові Великої Палати Верховної Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20;
- ч. 3 ст.2 ГПК України, ч.1 ст.14 ГПК України у сукупності зі ст. 1 КУзПБ, чч. 1,3, 5 ст. 45 КУзПБ, ч. 2 ст. 47 КУзПБ без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 903/645/20, від 06.09.2018 у справі № 903/984/16.
Крім того, скаржник вказує, що під час вирішення питання щодо визначення вартості іпотечного майна, на яке ТОВ "Олімп Фінанс Груп" було звернено стягнення в рахунок заборгованості за генеральним кредитним договором № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди), суд застосував:
- ч.ч. 1,5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" у їх взаємозв`язку з ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 917/2101/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц та у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 442/6491/17;
- ч.ч. 1,3 ст. 74 та ст. 79 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 07.09.2021 у справі 910/3867/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та порушили вказані процесуальні норми.
Розглядаючи клопотання ТОВ "Комплекс Агромарс" щодо долучення доказів, суди жодним чином не врахували доводів щодо поважності причин неподання відповідних доказів до суду першої інстанції, а саме що:
- ТОВ "Комплекс Агромарс" не було відомо про наявність наказу ТОВ "Олімп Фінанс Груп" № 04112022-Н від 04.11.2022 "Про прийняття на баланс основних засобів", яким було прийнято заставне майно на баланс, оскільки даний наказ є внутрішнім документом ТОВ "Олімп Фінанс Груп" і ТОВ "Комплекс Агромарс" цей документ не направлявся;
- у заяві про заміну кредитора та зменшення кредиторських вимог від 17.11.2022 ТОВ "Олімп Фінанс Груп" було зазначено лише про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-11 від 12.11.2020, що свідчить про те, що ТОВ "Олімп Фінанс Груп" свідомо приховало від суду і боржника звернення стягнення на предмети застави за Договором наступної застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-31 (обладнання) від 12.11.2020, Договором наступної застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-32 (обладнання) від 12.11.2020 та Договором застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-34 (обладнання) від 12.11.2020, яке відбулось ще 04,11.2022;
- неподання до суду першої інстанції наказу ТОВ "Олімп Фінанс Груп" № 04112022-Н від 04.11.2022 "Про прийняття на баланс основних засобів" зумовлено саме недобросовісними діями ТОВ "Олімп Фінанс Груп", а не ТОВ "Комплекс Агромарс"; наказ ТОВ "Олімп Фінанс Груп" № 04112022-Н від 04.11.2022 "Про прийняття на баланс основних засобів" існував на момент прийняття оскаржуваних рішень.
Вказані обставини свідчать про неможливість подання до суду першої інстанції доказів, щодо звернення стягнення ТОВ "Олімп Фінанс Груп" на предмети застави за Договором 77 наступної застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-31 (обладнання) від 12.11.2020, Договором наступної застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-32 (обладнання) від 12.11.2020 та Договором застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-34 (обладнання) від 12.11.2020, з причин, що не залежали від ТОВ "Комплекс Агромарс", проте суд апеляційної інстанції жодним чином не врахував цих обставин та здійснив формальний підхід до вирішення поданого ТОВ "Комплекс Агромарс" клопотання.
Отже, з наведеного вбачається, що під час вирішення питання щодо визначення вартості іпотечного майна, на яке ТОВ "Олімп Фінанс Груп" було звернено стягнення в рахунок заборгованості за Генеральним кредитним договором № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди), суди застосували:
- ч.ч. 2, 4, 5 ст. 80 та чч. 1,3 ст. 269 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 910/5415/22, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 19.10.2021 у справі № 922/313/20 та порушили ці процесуальні норми.
Щодо оскарження рішень в частині грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Голден Коін" скаржник зазначає, що необхідно відступити від застосованих апеляційним судом висновків у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №904/11838/16 та від 29.05.2018 у справі №910/14716/17 щодо застосування ст. 514 ЦК України та необхідності оскарження (визнання недійсним) Договору №111021-Ф-2 про надання послуг з факторингу, оскільки цей договір, зважаючи на передбачену пунктами 5.3, 5.4 Договору поставки кукурудзи № 73/2020/3KK заборону відступлення кредитором права вимоги, не породив правових наслідків, тобто не відбулося відступлення права вимоги.
5. Також до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Інтер Вей Капітал" до ТОВ "Комплекс Агромарс" у справі №910/15043/21 та прийняти нове рішення, яким:
1) відмовити ТОВ "Інтер Вей Капітал" у визнанні кредитором на суму 235 860 046,42 грн;
2) визнати кредиторські вимоги ТОВ "Інтер Вей Капітал" на суму 419 293 945,14.
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 наводяться наступні доводи:
Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень під час вирішення питання щодо встановлення розміру загальної суми заборгованості ТОВ "Комплекс Агромарс" за кредитним договором №114-КД (з урахуванням додаткових угоди) від 16.08.2010 були застосовані норми права без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- ст. 1048 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 922/3642/17, від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/6299/15;
-ст.625 ЦК України та ст.1048 ЦК України одночасно всупереч висновкам щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16;
-ст. 79, 86 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2019 року у справі № 910/20107/17;
-ст. 45 КУзПБ без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №905/2028/18.
Відзиви
7. Від ТОВ "Олімп Фінанс Груп" з грошовими вимогами та ТОВ "Інтер Вей Капітал" надійши відзиви на касаційну скаргу у яких наводяться заперечення проти її задоволення.
Інші заяви та клопотання
8. Відсутні.
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" суд касаційної інстанції зазначає наступне
11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Інтер Вей Капітал" звернулося до місцевого суду 11.11.2021р. із заявою з кредиторськими вимогами до боржника (з урахуванням заяви про уточнення розміру вимог) на суму 655 149 451,56 грн. тобто в строк, встановлений ст.45 КУзПБ.
Із поданої заяви вбачається, що 16.08.2010р. між ТОВ "Комплекс Агромарс" (позичальник) та ПАТ "ПУМБ" було укладено Кредитний договір №114-КД, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит терміном до 25.07.2013р., а Позичальник зобов`язався прийняти його, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядки та в строки, обумовлені цим Договором.
У подальшому до розміру кредиту та строку його повернення вносилися зміни відповідними додатковими угодами.
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору (Додаткова угода №61 від 19.06.2020р.) Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти, шляхом надання мультивалютного Кредиту у розмірі еквівалентному 8 400 000,00 доларів США (ліміт Кредиту), а Позичальник зобов`язується прийняти його, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядки та в строки, обумовлені цим Договором.
Підпунктом 1.1.1. Кредитного договору Сторони погодили, що Позичальник має право отримати частину Кредиту, наданого в доларах США, у розмірі що не перевищує 3 000 000,00 доларів США.
Відповідно до п.1.1.2. Кредитного договору для суми Кредиту наданого в гривні, застосовується курс згідно з п. 1.4 Кредитного договору.
Згідно п.1.3 Кредитного договору (Додаткова угода №47 від 15.06.2017р.), валютами кредитування за цим Договором є гривня, долар США. В залежності від своїх потреб Позичальник має право отримати кредит в будь-якій із зазначених валют кредитування за умови дотримання п.1.4 цього Договору. З метою обліку операції видачі та повернення кредитних коштів, Банк для кожної валюти відкриває окремий рахунок.
Відповідно до п.4.3. Кредитного договору, незалежно від того, в якій валюті Позичальник фактично використав Кредит, повернення Кредиту має здійснюватися виключно у валюті Кредиту.
У п.7.2.2. Кредитного договору передбачено, що період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 10 (десятого) числа (без його врахування) або день, що передує дати повернення Кредиту, а початком - дата надання Кредиту, та/або перший Банківський день після 10 (десятого) числа (з його врахуванням).
Відповідно до п.7.2.3. Кредитного договору, проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом.
Згідно із п.7.2.6. Кредитного договору, нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 10 (десятим) кожного місяця.
Відповідно до п.7.2.4 Кредитного договору, положення цього пункту (тобто пункту 7 в цілому) мають поновлюваний характер і можуть застосовуватися протягом всього строку дії цього Договору.
За змістом п.12.1. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого зобов`язання банк має право нараховувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання Боргового зобов`язання за весь час прострочення.
На виконання умов Кредитного договору №114-КД від 16.08.2010р., АТ "ПУМБ" було надано ТОВ "Комплекс Агромарс" суму кредиту, яка становить: 2 599 999,98 доларів США та 142 624 028,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами за період з 2013р. по 18.06.2020р., а також виписками по рахунку.
19.06.2020р. між AT "ПУМБ" та ТОВ "Комплекс Агромарс" було укладено Додаткову угоду №61 до Кредитного договору №114-КД від 16.08.2010р., в якій сторони виклали п.6.1. Кредитного Договору в наступній редакції: "Позичальник зобов`язаний повернути Кредит та виконати Боргові зобов`язання за Кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування Кредитом. Строк користування кредитом може бути продовжено, при цьому загальна кількість періодів користування кредитом не може перевищувати 12 періодів користування кредитом. У випадку продовження строку користування кредитом на дванадцятий період користування кредитом, датою повернення кредиту є 25.07.2023р.".
Відповідно до п.1.6 Додаткової угоди №61 від 19.06.2020р. до Кредитного договору, сторони погодили викласти п.7.2.1 Кредитного договору в наступній редакції: "Починаючи з дня підписання Додаткової угоди №61 до цього Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі: 19% річних (із розрахунку 365 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у гривні; 9% річних (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у доларах США."
У викладеному в Додатковій угоді №64 графіку зазначено, що Позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості, яка перевищує 2 600 000,00 доларів США, не пізніше 30.10.2020р.; Позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості, яка перевищує 1 260 000,00 доларів США, не пізніше 30.11.2020р. У випадку не продовження кредитування на десятий період користування кредитом Позичальник повинен повернути всю суму заборгованості за Кредитом не пізніше 15.06.2021р., а у випадку продовження кредитування на десятий Період користування Кредитом - не пізніше 12.06.2022р.
З наданих кредитором пояснень вбачається, що за боржником утворилась заборгованість за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р., що становить 266 651 583,30 грн., з яких: 1) 142 624 028,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту (наданому у національній валюті гривні); 69 837 039,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту (наданому в розмірі 2 599 999,98 дол.); 16 940 962,67 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом (наданий у національній валюті гривня); 4 647 415,00 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом (наданий в валюті долар США); 6 689 411,82 грн.- заборгованість зі сплати пені за порушення строків повернення Боржником кредиту (наданий в валюті долар США); 9 233 376,44 грн. - заборгованість зі сплати пені за порушення строків повернення Боржником кредиту (наданий у національній валюті гривня); 206 414,57 грн. - заборгованість зі сплати пені за порушення строків виконання Боржником зобов`язань з оплати процентів за користування кредитом та за порушення строків повернення кредитних коштів (наданий в валюті долар США); 841 348,19 грн. - заборгованість зі сплати пені за порушення строків виконання Боржником зобов`язань з оплати процентів за користування кредитом та за порушення строків повернення кредитних коштів (наданий у національній валюті гривня); 1 345 559,96 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в валюті дол США); 3 703 324,33 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в національній валюті гривня); 10 582 702,88 грн. - інфляційні витрати (на суму боргу наданого в національній валюті гривня).
У забезпечення виконання ТОВ "Комплекс Агромарс" зобов`язань за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р., між боржником (іпотекодатель) та AT "ПУМБ" (іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір від 11.06.2013р. №1334-1 (без видачі заставної) реєстр. №2311 (з урахуванням Додаткової угоди №5 від 08.11.2017р.).
Згідно з Іпотечним договором від 11.06.2013р. №1334-1, в іпотеку передано наступне нерухоме майно: нежитлова будівля Бройлерна ферма №16, загальною площею 26354,4 кв.м, розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Тарасівщина, квартал, 15; нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №17, загальною площею 33409,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Тарасівщина, квартал, 3 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:183:0001. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 79886832218.
Відповідно до п.2.3 Іпотечного договору від 11.06.2013р. №1334-1, оціночна вартість іпотечного майна становить: 41 414 344,00 грн. та 31 791 318,00 грн. (у редакції Додаткової угоди №5 від 08.11.2017р.).
Крім того, відповідно до укладеного між боржником (іпотекодатель) та AT "ПУМБ" (іпотекодержатель) Іпотечного договору №2124-Іп (без видачі заставної) від 16.12.2014р., реєстр. №1904 (у редакції Додаткової угоди №3 від 15.07.2016р., №4 від 15.06.2017р. та №5 від 08.11.2017р.) в іпотеку було передано наступне нерухоме майно: нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №18, загальною площею 25111,5 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Тарасівщина, квартал, 4 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:183:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530450932218; нежитлова будівля Інкубаційний цех, загальною площею 12588,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Гаврилівка, квартал, 16 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:098:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530054432218.
За положеннями п.2.3 Іпотечного договору №2124-Іп від 16.12.2014р. оціночна вартість всього за Договором іпотечного майна становить 23 131 903,00 грн. (у редакції Додаткової угоди №8 від 23.10.2019р.).
З матеріалів справи вбачається, що між боржником (іпотекодатель) та AT "ПУМБ" (іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір №115-1 (без видачі заставної) від 16.08.2010р., реєстр. №7095 (з урахуванням Додаткової угоди №4 від 26.04.2013р., №8 від 15.07.2016р., №12 від 03.10.2019р.), за яким в іпотеку передано: нежитлову будівлю Бройлерна птахоферма №10, загальною площею 28541,7 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Гаврилівка, квартал, 14 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:051:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 51551532218; нежитлову будівлю Бройлерна птахоферма №15, загальною площею 33423,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 1 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:051:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 51673232218.
Відповідно до п.2.3 Іпотечного договору №115-1 від 16.08.2010р. оціночна вартість іпотечного майна становить: 37 970 385, 00 грн. (у редакції Додаткової угоди №12 від 03.10.2019р.).
Таким чином, загальна оціночна вартість переданого в іпотеку нерухомого майна складає 134 307 950,00 грн.
Поряд із цим, між боржником (заставодатель) та AT "ПУМБ" (заставодержатель) було укладено Договір застави рухомого майна №542-ЗРМ від 30.01.2012р., оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 10 454 330,00 грн.; Договір застави рухомого майна №1335-ЗРМ від 11.06.2013р., оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 10 705 719, 30 грн.; Договір застави рухомого майна № 2123-3PM від 16.12.2014р.; оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 2 963 647,15 грн.
Відтак, загальна оціночна вартість переданого в заставу рухомого майна складає 24 123 696, 45 грн.
Отже, загальна оціночна вартість нерухомого майна (іпотечного) та рухомого майна (заставного) становить 158 431 646,45 грн.
05.03.2021р. між АТ "ПУМБ", як Первісним кредитором, та ТОВ "Інтер Вей Капітал", як Новим кредитором, було укладено Договір про відступлення прав вимоги №2021/03/05-1, відповідно до умов якого Первісний кредитор зобов`язався передати (відступити) Новому кредитору в повному обсязі Права вимоги за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р., що був укладений між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Комплекс Агромарс", з усіма змінами та доповненнями до цього Кредитного договору, а також Договорами забезпечення, поруки.
23.03.2021р. між AT "ПУМБ" та ТОВ "Інтер Вей Капітал" було укладено Додаткову угоду до Договору про відступлення прав вимоги №2021/03/05-1 від 05.03.2021р., п.1 якої сторони визначили, що загальний обсяг прав вимоги, які Первісний кредитор відступає Новому кредитору, станом на дату відступлення включає: прострочену суму кредиту в розмірі 1 639 999,98 дол. США, строкову суму кредиту в розмірі 960 000,00 дол. США та 142 624 028,00 грн., прострочені проценти в розмірі 38 350,00 дол. США та 978 794,04 грн., строкові проценти в розмірі 7 800,00 грн. та 890 911,74 грн. Загальний обсяг прав вимоги за Кредитним договором за основною сумою кредиту та процентами за користування кредитом станом на дату відступлення становить всього 2 646 149,98 дол. США та 144 493 733,78 грн.
Згідно п.2 Додаткової угоди від 23.03.2021р. до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021р., сторони, підписанням цієї Додаткової угоди, підтверджують, що остаточна ціна загального обсягу прав вимоги, яка підлягає сплаті за Договором, становить 217 757 952,89 грн.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди від 23.03.2021р. до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021р., підписанням цієї Додаткової угоди до Договору, сторони засвідчують, що Новим кредитором сплачено у повному обсязі на користь Первісного кредитора, а Первісним кредитором отримано від Нового кредитора ціну загального обсягу прав вимоги в сумі, зазначеній у п.2 цієї Додаткової угоди, зокрема, Новим кредитором сплачено та Первісним кредитором отримано: 05.03.2021р. - 13 878 200,00 грн.; 09.03.2021р. - 13 854 550,00 грн.; 11.03.2021р. - 83 104 800,00 грн.; 16.03.2021р. - 55 286 800,00 грн.; 19.03.2021р. - 27 682 800,00 грн.; 23.03.2021р. - 23 950 802,89 грн.
Згідно п.4 Додаткової угоди від 23.03.2021р. до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021р., підписанням цієї Додаткової угоди, сторони підтверджують, що з моменту сплати 23.03.2021р. (дата відступлення) Новим кредитором Первісному кредитору у повному обсязі ціни загального обсягу прав вимоги до Нового кредитора перейшли всі права вимоги до Боржника за Кредитним договором.
19.04.2021р. ТОВ "Інтер Вей Капітал" було надіслано на адресу ТОВ "Комплекс Агромарс" вимогу-повідомлення №19/04/21/1 про відступлення права вимоги та про необхідність погашення заборгованості, з зазначенням нових банківських реквізитів, однак вказана вимога виконана не була.
Місцевим судом було встановлено, що 30.11.2015р. між ТОВ "Комплекс Агромарс" (позичальник) та ПАТ "Таскомбанк" було укладено Кредитний договір №НК 857, відповідно до умов якого Банком надано Позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії, що поновлюється з графіком зменшення ліміту на поповнення обігових коштів у розмірі 395 000 000,00 грн., з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.11.2020р.
За умовами п.1.1 ч.2 Кредитного договору, надання кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) в гривні та/або доларах США та/або євро.
Пунктом 2 частини 1 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №23 від 10.11.2020р. до Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р.), серед іншого, встановлено окремі процентні ставки за користування за кредитом, для траншів, наданих з 01.04.2019р. по 10.08.2020р., в гривні та в доларах США. При перевищенні фактичного строку користування коштами, проценти перераховуються на всю суму коштів, за весь строк користуваннями коштами, починаючи з дати видачі, за відсотковою ставкою, що відповідає фактичному строку користуваннями коштами. Сплата відсотків щомісячно. При цьому період користування кредитними коштами розраховується окремо для кожної видачі починаючи з дати фактичного надання кредитних коштів.
Згідно із п.2.1 частини №2 Кредитного договору, сума непогашених Боргових зобов`язань підлягає поверненню не пізніше останнього Робочого дня відповідного Строку користування Кредитною лінією, встановленого частиною №1 цього Договору з урахуванням графіку.
Відповідно до п.2.2 частини №2 Кредитного договору, днем (моментом) погашення заборгованості вважається день зарахування на відповідний рахунок грошових коштів у сумі, що відповідає розміру заборгованості за кредитною лінією у повному обсязі.
За п.3.1 частини №2 Кредитного договору, проценти на відповідну суму заборгованості за Кредитною лінією нараховуються та сплачуються за час фактичного користування грошовими коштами Банку відповідно до умов, визначених цим Договором, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату.
Згідно з п.3.2 частини №2 Кредитного договору, проценти за користування Кредитною лінією нараховуються Банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, за методом факт/360 (360 днів у році).
Пунктом 6.2 частини №2 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання чи несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов`язань за цим Договором Банк має право нарахувати та стягнути, а Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такої сплати, від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пеня (несвоєчасне погашення заборгованості), до дати припинення цих обставин. Розрахунок пені здійснюється у валюті кредиту, виданого позичальнику, і підлягає сплаті в національній валюті України по курсу НБУ, встановленому на день оплати. При цьому, кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.
На виконання умов Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р. AT "Таскомбанк" було надано ТОВ "Комплекс Агромарс" кредит у сумі 7 546 311,08 доларів США.
У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. між AT "Таскомбанк" (Заставодержатель) та ТОВ "Комплекс Агромарс" (Заставодавець) було укладено Договір застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р., згідно з п.1.1 якого Заставодавець, з метою забезпечення виконання зобов`язань, визначених п.1.2 цього Договору, передає в заставу, а Заставодавець приймає в заставу на умовах, визначених цим договором, рухоме майно, зазначене у п.1.3 цього Договору.
Відповідно до п.1.2 Договору застави, заставою за цим Договором забезпечується виконання зобов`язань Заставодавцем, що виникли та виникнуть під час дії Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р. з урахуванням усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі про збільшення процентів та/або сум комісій/інших платежів, що укладені між Заставодавцем та Заставодержателем.
За п.1.3 Договору застави, Предметом застави є товари в обороті, згідно з описом, визначеним в Додатку №1 до цього договору.
Згідно з п.1.4 Договору застави, сторони оцінили вартість застави, переліченої в Додатку №1, у розмірі 61 611 906,12 грн.
Відповідно до п.п. 3.1.1 Договору застави, Заставодержатель має право без обмежень зі сторони Заставодавця перевіряти документально (за бухгалтерськими та іншими документами) та в натурі наявність Предмету застави, а також розмір, стан і умови збереження (схоронності) та користування Предметом застави і вимагати прийняття необхідних заходів по його збереженню (схоронності), поновленню, заміні іншим ліквідним майном (якщо на таку заміну дасть згоду письмово Заставодержатель) на умовах та в порядку, визначених в даному та в Кредитному договорах.
Крім того, відповідно до п.п.3.1.2 Договору застави, Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця вжиття заходів, необхідних для охорони та збереження Майна.
Згідно з п.4.1.2 Договору застави, Заставодавець зобов`язаний у випадку знищення (загибелі) майна, втрати або пошкодження Майна або його частини з будь-якої причини протягом 48 годин з моменту настання випадку письмово повідомити про це Заставодержателя і протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надіслання повідомлення замінити Майно іншим, належним Заставодавцю на праві власності майном за згодою Заставодержателя.
Пунктом 4.1.3 Договору застави передбачено обов`язок Заставодавця у разі реалізації та використання товарів (або їх частини), що є Предметом застави, попередньо замінити їх іншим товаром також виду, як передбачено у Додатку №1 до Договору застави, а у разі їх відсутності - будь-якого іншого виду, попередньо узгодженого із Заставодержателем. Заміна товарів, що є Предметом застави, здійснюється шляхом заміни їх іншими товарами такої ж або більшої вартості та такої ж або вищої якості без додаткового укладення договору про внесення змін та доповнень до Договору застави та/або нового Додатку до Договору застави. Зменшення вартості заміненого Майна допускається тільки у випадках, коли це здійснено за письмовою згодою Заставодержателя щодо погашення пропорційної частки заборгованості за Кредитом.
Згідно з положеннями п.п.4.1.10 Договору застави, Заставодавець зобов`язаний без отримання попередньої письмової згоди Заставодержателя не змінювати місця зберігання Майна, а також забезпечити належне зберігання та охорону Майна.
Відповідно до п.п.4.1.15 Договору застави, Заставодавець зобов`язується протягом всього строку дії Договору застави забезпечити наявність товарів в обороті, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, видових характеристик, на загальну суму (виходячи з балансової вартості) не менше, ніж вартість Предмету застави, зазначена в п.1.4 цього Договору, а саме 61 611 906,12 грн.
Згідно з положенням п.п.4.1.20 Договору застави, передбачено обов`язок Заставодавця здійснювати заходи для дотримання належного ветеринарного-санітарного стану Майна, належних умов утримання, годування.
За п.п.6.3 Договору застави, у випадку подання недостовірної інформації, яка стосується умов Договору застави та/або процесу його виконання, керівник Заставодавця притягується до відповідальності, в т.ч. до кримінальної, у порядку, встановленому чинним законодавством України.