ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5156/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Сбербанк" (Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк") - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ен Енд Ді" - не з`явився,
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лугіна Андрія Івановича - не з`явився,
Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Павловська Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022
(головуючий - Алданова С.О., судді Зубець Л.П., Шапран В.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021
(суддя - Босий В.П.)
у справі № 910/5156/21
за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" (Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк")
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ен Енд Ді", 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лугіна Андрія Івановича, 3) Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправним та скасування запису,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ен Енд Ді" (далі - ТОВ "Юридична фірма "Ен Енд Ді", Товариство, відповідач-1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лугіна Андрія Івановича (далі - відповідач-2) та Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач-3) про визнання протиправним та скасування запису.
2. Позов мотивовано тим, що процедуру ліквідації ТОВ "Юридична фірма "Ен Енд Ді" проведено на підставі сфальшованих документів та всупереч вимогам чинного законодавства.
3. Позивач зазначає, що дії ліквідатора та власника ТОВ "Юридична фірма "Ен Енд Ді" є зловживанням правами, які були використані виключно для уникнення цивільно-правової відповідальності за невиконання договірних зобов`язань перед позивачем.
4. Позивач посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі № 910/7954/20, яким задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства "Сбербанк", стягнуто з ТОВ "Юридична фірма "Ен Енд Ді" на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 24.03.2017.
5. Позивач наголошує, що запис про припинення юридичної особи не є беззаперечним доказом того, що юридична особа дійсно припинилась. Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, то внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.
Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/5156/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022, задоволено позовні вимоги позивача. Визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення ТОВ "Ен Енд Ді".
7. Судові рішення мотивовані тим, що станом на момент прийняття єдиним учасником та керівником ТОВ "Ен Енд Ді" рішення про припинення юридичної особи, шляхом її ліквідації у добровільному порядку, Чернишову О.О. було достеменно відомо про існування рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020, яким встановлено факт наявності у ТОВ "Ен Енд Ді" боргу перед АТ "Сбербанк". Рішенням єдиного учасника ТОВ "Ен Енд Ді", оформленого протоколом від 03.11.2020, затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Ен Енд Ді", до переліку заходів якого, зокрема включено виявлення кредиторів боржника та направлення їм відповідних листів з пропозицією заявити свої вимоги до ТОВ "Ен Енд Ді" протягом двох місяців з моменту опублікування державним реєстратором оголошення про припинення ТОВ "Ен Енд Ді". В той же час, жодних доказів на підтвердження факту виконання ліквідатором (Чернишовим О.О.) затвердженої процедури та направлення на адресу АТ "Сбербанк" відповідних пропозицій матеріали справи не містять.
8. Крім того, суди попередніх інстанцій, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, вказують на те, що у випадку, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, звернення такого боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі щодо свого банкрутства є обов`язком керівника боржника.
9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дій, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів, в такому випадку, є пред`явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування зазначеного запису.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
10. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в позові до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
11. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального України та зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №705/3876/18, від 19.08.2020 у справі №639/6295/16-ц, від 14.07.2020 у справі № 686/23977/18, від 08.07.2020 у справі № 612/808/18 (щодо критеріїв визначення судом належного відповідача).
12. Скаржник зазначає, що Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у справі, оскільки позивач не пред`являє жодних позовних вимог до відповідача-3.
13. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених позовних вимог щодо належного відповідача.
14. Крім того, скаржник вказує на те, що належним способом захисту у даних правовідносинах є позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, а судове рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
15. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/7954/20 позов Акціонерного товариства "Сбербанк" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Ен Енд Ді" на користь АТ "Сбербанк" заборгованість у розмірі 1 427 310,43 грн та судовий збір у розмірі 21 409,00 грн.
17. Рішенням єдиного учасника ТОВ "Ен Енд Ді" від 03.11.2020 № 03.11.2020 припинено Товариство шляхом його ліквідації у добровільному порядку, призначено ліквідатора та порядок і строки проведення ліквідаційної процедури.
18. 03 листопада 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сальваровської Н.І. звернувся голова ліквідаційної комісії ТОВ "Юридична фірма "Ен Енд Ді" Чернишов О.О. щодо проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "Ен Енд Ді" шляхом його ліквідації у добровільному порядку на підставі рішення №03/11/2020 єдиного учасника Товариства від 03.11.2020.
19. 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лугіним Андрієм Івановичем проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства, про що внесено запис від 28.01.2021 №1000741110009065414 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позиція Верховного Суду
20. Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021у справі № 910/5156/21 просить Суд скасувати зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову до Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
21. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у справі.
22. Тобто Міністерство юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не погоджується із судовим рішенням в частині задоволення позову до останнього і вважає, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем.
23. Касаційна скарга Міністерства юстиції України в особі Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не містить доводів та вимог щодо висновків судів попередніх інстанцій в частині порушення процедури ліквідації ТОВ "Юридична фірма "Ен Енд Ді".
24. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
26. Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
27. З указаних пунктів ст. 162 ГПК України вбачається, що позивач у позові повинен зазначити зміст позовних вимог, обставин, якими він обґрунтовує ці вимоги, а також правові підстави позову.
28. Згідно з ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
29. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
30. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16-ц).
31. У статті 14 ГПК України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
32. Таким чином, визначення предмета, підстав поданого позову, а також відповідачів, до яких звернуті позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд.