ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа №910/5814/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О. Р., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Чебикіної С.О.
від 22.03.2023 (повний текст складено 03.04.2023)
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Андрієнка В. В., Шапрана В.В., Буравльова С.І.,
від 14.06.2023 (повний текст складено 19.06.2023)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
до Акціонерного товариства "Аграрний фонд"
про стягнення 9 735 014,89 грн,
за участю представників:
від позивача: Бітюкова І.В.,
від відповідача: Деруга Н.О., Каленська М.А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Аграрний фонд" про стягнення 7 129 004,15 грн заборгованості, 2 292 082,72 грн інфляційних втрат та 313 928,02 грн 3% річних за договором складського зберігання зерна №49-05/13 від 01.11.2013.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг за період з червня 2014 року по лютий 2017 року.
Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
01.11.2013 між філією Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Бровківське ХПП" (зерновий склад) та Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (найменування змінено на Акціонерне товариство "Аграрний фонд") (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №49-05/13, за умовами якого поклажодавець зобов`язується передати, а зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп`яні, олійні культури в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується складськими квитанціями та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених діючими ДСТУ.
За умовами пункту 4.1.1 договору зерновий склад зобов`язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, яка відповідає вимогам державних стандартів, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі.
Пунктом 4.2.1 договору погоджено, що зерновий склад має право вимагати від поклажодавця розрахунок за надані послуги зі зберігання зерна відповідно до наданих згідно з п. 6.3 цього договору документів.
Пунктом 4.3.2 договору передбачено, що поклажодавець зобов`язаний своєчасно розраховуватись за надані послуги зі зберігання зерна.
Згідно з пунктом 6.2 договору розмір плати (тарифу) за надання послуг по зберіганню зерна становить 16,50 гривень за тонну на місяць з урахуванням ПДВ.
Відповідно до пункту 6.3 договору поклажодавець сплачує вартість послуг зі зберігання зерна на підставі наданих зерновим складом у термін до 10 числа наступного за звітним місяцем одним пакетом належним чином оформлених документів: акт наданих послуг; розрахунок обсягів коштів за зберігання ОДЦР до акту наданих послуг; форма № 36 (книга кількісно-якісного обліку, що містить інформацію про рух зерна згідно з бухгалтерським обліком зернових складів); форма № 47 (картка аналізу зерна); акт-розрахунок (додаток 7 до Інструкції) та акт форми № 34 - у разі проведення операцій з доробки зерна, або акт зачистки форма № 30 - у разі вибуття всієї партії зерна.
Пунктом 6.5 договору визначено, що у разі невідповідності фактичної кількості зерна поклажодавця на зерновому складі кількості, що обліковується за даними поклажодавця, чи погіршення його якісних показників, що підтверджується актом наявності, оплата послуг за зберігання зерна поклажодавцем не здійснюється до приведення кількості та якості у відповідність до кількості та якості, зазначених у складських квитанціях.
За умовами пункту 7.2 договору у разі надання зерновим складом акту наданих послуг, оформленого неналежним чином, поклажодавець не несе відповідальності за несвоєчасну оплату.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 13.1 договору).
28.07.2014 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (власник) та філією Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Бровківське ХПП" (зерновий склад) укладено додатковий договір № 1 до договору складського зберігання №49-05/13 від 01.11.2013, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання на підставі дозволiв (та/або листів) власника надавати останньому комплекс послуг із навантаження зерна (далі - вантаж) пшениця 2 класу врожаю 2010 року у кількості 30,146 тонн, пшениця 2 класу врожаю 2011 року у кількості 100,606 тонн, пшениця 3 класу врожаю 2011 року у кількості 2242,500 тонн з Філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Бровківське ХПП" (13444, вул. Леніна, 136, с. Бровки Перші, Андрушівського району, Житомирської області), а власник бере на себе зобов`язання оплатити вартість наданих послуг за тарифом у розмірі 60 грн з урахуванням ПДВ за тонну. Вартість навантаження становить (60х2373,252=142 395,12 грн).
За умовами пункту 4.2 договору вартість наданих послуг, що підлягають оплаті виконавцю, вказується в акті наданих послуг.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014 (п. 7.1 договору).
Відповідно до складських квитанцій на зерно: №107 від 28.11.2013 (АУ №887707) вага залікова - 142 506 кг., № 109 від 28.11.2013 (АУ№ 887709) вага залікова - 730 803 кг., №111 від 28.11.2013 (АУ "№ 887711) вага залікова - 5 314 862 кг., № 114 від 23.12.2013 (АУ № 887714) вага залікова - 57 468 кг., №117 від 27.12.2013 (АУ № 887717) вага залікова - 100 606 кг., № 122 від 27.12.2013 (АУ № 887722) вага залікова - 2 584 630 кг., № 125 від 10.01.2014 (АУ № 887725) вага залікова - 30 146 кг., № 127 від 10.01.2014 (АУ № 887727) вага залікова - 1 608 206 кг., № 128 від 10.01.2014 (АУ № 887728) вага залікова - 447 300 кг., № 129 від 10.01.2014 (АУ № 887729) вага залікова - 54 261 кг., №130 від 10.01.2014 (АУ № 887730) вага залікова - 805 120 кг., № 131 від 29.01.2014 (АУ № 887731) вага залікова - 172 532 кг., № 113 від 23.12.2013 (АУ № 887713) вага залікова - 85 197 кг., № 136 від 20.02.2014 (АУ № 887736) вага залікова - 1 509 493 кг., № 149 від 30.07.2014 (АУ № 887749) вага залікова - 12 752 кг, №153 від 30.12.2014 (АУ №887753) вага залікова - 160 725 кг., № 161 від 04.08.2015 (АУ № 887761) вага залікова - 2 314 862 кг. відповідач передав на зберігання позивачу зерно відповідно загальною масою 16 131 469 кг. (16 131,469 т.).
З акту наявності зерна, що належить ПАТ "Аграрний фонд" та відповідності його кількісним та якісним показникам від 07.07.2014 встановлено, що виявлена зараженість зерна в кількості 7 178 тонн.
ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" було проведено випробування пшениці 3 класу 2013 року врожаю, яка зберігається на філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Бровківське ХПП" та належить на праві власності ПАТ "Аграрний фонд", про що складено протоколи випробувань № 3888, № 3889 від 17.12.2015.
Згідно зазначених вище протоколів випробувань пшениця 3 класу 2013 року не відповідала вимогам 6 класу згідно ДСТУ 3768:2010 по показнику "Запах", "Сміттєва домішка" та "Зараженість шкідниками".
20.04.2016 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №130-2-12/2018 про сплату заборгованості в сумі 2 818 132,70 грн та акти виконаних робіт з додатками за період з червня 2014 року по лютий 2016 року.
Згідно з актами наданих послуг, які позивач направив разом із листом-вимогою №130-2-12/2018, останній нарахував відповідачу за спірний період з червня 2014 року по лютий 2017 року вартість послуг зі зберігання та навантаження вантажу на складі: за червень 2014 року - 286 298,69 грн (тариф зберігання 26,40 грн тонна/місяць), за липень 2014 року - 315 369,38 грн (тариф зберігання 29,70 грн тонна/місяць) та 14 394 грн за навантаження вантажу на складі (акт наданих послуг № 1 від 31.07.2014), за серпень 2014 року - 280 482,04 грн (тариф зберігання 29,70 грн тонна/місяць) та 94166,40 грн за навантаження вантажу на складі (акт наданих послуг № 2 від 31.08.2014), за вересень 2014 року - 26277,48 грн (тариф зберігання 29,70 грн тонна/місяць) та 2 018,40 грн за навантаження вантажу на складі (акт наданих послуг № 3 від 30.09.2014), за жовтень 2014 року - 261 277,48 грн (тариф зберігання 29,70 грн тонна/місяць), за листопад 2014 року - 261 277,48 грн (тариф зберігання 29,70 грн тонна/місяць), за грудень 2014 року - 225 576,50 грн (тариф зберігання 29,70 грн тонна/місяць), за січень 2015 року - 207 835,61 грн (тариф зберігання 29,70 грн тонна/місяць), за лютий 2015 року - 207 835,61 грн (тариф зберігання 29,70 грн тонна/місяць), за березень 2015 року - 235 262,59 грн (тарифи зберігання 29,70 грн тонна/місяць та 43,20 грн тонна/місяць), за квітень 2015 року - 302 306,35 грн (тариф зберігання 43,20 грн тонна/місяць), за травень 2015 року - 302 306,35 грн (тариф зберігання 43,20 грн тонна/місяць), за червень 2015 року - 292 214,54 грн (тариф зберігання 43,20 грн тонна/місяць), за липень 2015 року - 222 737,39 грн (тарифи зберігання 42,00 грн тонна/місяць та 43,20 грн тонна/місяць), за серпень 2015 року - 168 273,66 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за вересень 2015 року - 167 908,94 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за жовтень 2015 року - 167 908,94 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за листопад 2015 року - 167 908,94 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за грудень 2015 року - 167 98,94 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за січень 2016 року - 167 908,94 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за лютий 2016 року - 167 908,94 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за березень 2016 року - 167 908,94 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за квітень 2016 року - 167 767,54 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за травень 2016 року - 167 484,74 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за червень 2016 року - 167 484,74 грн (тариф зберігання 42,00 грн тонна/місяць), за липень 2016 року - 185 429,54 грн (тариф зберігання 46,50 грн тонна/місяць), за серпень 2016 року - 185 429,54 грн (тариф зберігання 46,50 грн тонна/місяць), за вересень 2016 року - 179 447,94 грн (тариф зберігання 45,00 грн тонна/місяць), за жовтень 2016 року - 185 429,54 грн (тариф зберігання 46,50 грн тонна/місяць), за листопад 2016 року - 179 447,94 грн (тариф зберігання 45,00 грн тонна/місяць), за грудень 2016 року - 185 429,54 грн (тариф зберігання 46,50 грн тонна/місяць), за січень 2017 року - 215 098,26 грн (тариф зберігання 53,94 грн тонна/місяць), за лютий 2017 року - 194 282,30 грн (тариф зберігання 48,72 грн тонна/місяць) на загальну суму 7 129 004,15 грн (7 018 425,35 грн вартість послуг із зберігання + 110 578,80 грн вартість послуг навантаження вантажу на складі).
Відповідач вищевказані акти наданих послуг із зберігання не підписав та листом від 20.05.2016 № 02-01/1180 підтвердив неоплату послуг за договором, посилаючись на погіршення якості зерна та вказав про неправильне оформлення позивачем актів наданих послуг, оскільки останній нараховував плату за зберігання зерна за завищеними тарифами, які не передбачені умовами п. 6.2 договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі №910/2530/16, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020, та яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" про стягнення 14 252 252,39 грн за погіршення якості 3 985,08 тон зерна пшениці 3 класу, вартість зберігання якої входить до складу позовних вимог, задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" збитки у розмірі 14 087 257,80 грн, в іншій частині позову відмовлено.
Вищевказаним рішенням суду від 23.10.2019 встановлено погіршення якості зерна пшениці 3 класу, переданого Фондом на зберігання відповідно до трьох складських квитанцій, а саме: № 136 від 20.02.2014 (АУ № 887736) вага - 1 509,493 т., №153 від 30.12.2014 (АУ № 88775) вага - 160,725 т. та № 161 від 04.08.2015 (АУ № 887761) вага - 2 314,862 т. загальною вагою 3 985,08 т.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/14503/17, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 та постановою Верховного Суду від 08.05.2018, позивачу відмовлено у задоволенні позову про внесення змін до договору складського зберігання зерна №49-05/13 від 01.11.2013, у якому позовними вимогами було внесення змін щодо розміру плати (тарифу) за надання послуг по зберіганню зерна, яка визначена умовами п. 6.2 договору складського зберігання від 01.11.2013 № 49-05/13.
Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №910/5814/17, в позові відмовлено повністю.
Рішення мотивовані тим, що акти наданих послуг за спірний період з червня 2014 року по лютий 2017 року, які були направлені відповідачу, та на підставі яких нарахована заборгованість, яка є предметом позовних вимог, не оформлені належним чином, оскільки тарифи за надані послуги, які в них зазначені, перевищують тариф, який передбачений умовами п. 6.2 договору.
Суди послалися на пункт 7.2 договору, за яким у разі надання зерновим складом акту наданих послуг, оформленого неналежним чином, поклажодавець не несе відповідальності за несвоєчасну оплату.
Судами вказано, що неналежне виконання зерновим складом (позивачем) своїх обов`язків щодо надання поклажодавцю (відповідачу) для оплати належним чином оформлених актів наданих послуг, в яких відображається вартість, тарифи, обсяг зерна, яке зберігається, у відповідності до умов п. 6.3 договору, надало право відповідачу в розумінні статті 538 Цивільного кодексу України зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Також суди взяли до уваги те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі № 910/2530/16 встановлено погіршення якості зерна пшениці 3 класу, переданого Фондом на зберігання відповідно до трьох складських квитанцій, а саме: № 136 від 20.02.2014 (АУ № 887736) вага - 1 509,493 т., № 153 від 30.12.2014 (АУ № 88775) вага - 160,725 т. та № 161 від 04.08.2015 (АУ № 887761) вага - 2 314,862 т. загальною вагою 3 985,08 т.
Суди зазначили, що позивачем не надано доказів того, що послуги з навантаження вантажу надавалися за складськими квитанціями на зерно належної якості, а не на 3 985,08 тон зерна пшениці 3 класу погіршеної якості.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, також скаржник посилається на підстави касаційного оскарження судових рішень передбачені частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України (п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
Скаржник вказав, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у наступних постановах Верховного Суду:
- Постанова Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі № 913/864/21,
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19,
- Постанова Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20,
- Постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20,
- Постанова Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17,
- Постанова Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19,
- Постанова Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 910/15718/16,
- Постанова Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 916/4529/15,
- Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №263/11967/16-ц,
Зокрема скаржник стверджує, що судами порушено статтю 538 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження невиконання позивачем свого обов`язку, передбаченого пунктом 1.1 Договору складського зберігання зерна №49-05/13 від 01.11.2013, а судами під час розгляду даної справи взагалі не надано оцінки реальності наданих послуг позивачем.
У скарзі зазначається, що судами першої та апеляційної інстанції не надано належної оцінки тому факту, що відповідач не направляв на адресу позивача обґрунтовану письмову відмову від підписання вказаних актів, з підстав неналежного оформлення актів наданих послуг. Відповідач лист з вимогою надати Акти наданих послуг із тарифом по 16, 50 грн не направляв позивачу, контррозрахунку відповідач також не здійснював, до матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів, що позивач не надавав послуги по зберіганню зерна загальною масою 16 131 469 кг.
Скаржник вказує, що під час розгляду справи №910/2530/16 була визнана обставина, яка не підлягає повторно доказуванню, що станом на 04.08.2015 зерно пшениці 3 класу в кількості 2 314,862 тонн, яке зберігалось згідно складської квитанції від 04.08.2015 №161 (АУ №887761) відповідало ДСТУ. Вказане, на думку скаржника, свідчить про те, що зерно пшениці 2013 року врожаю, власності AT "Аграрний фонд" в кількості 5314.862 тонн відповідало ДСТУ станом на 04.08.2015, тобто відсутні підстави для неоплати вартості послуг позивача за зберігання, таким чином оскаржувані рішення прийнято з порушенням статті 75 ГПК України та всупереч висновкам Верховного Суду, які викладено у Постановах від 17.07.2018 у справі N 920/1103/17, від 18.04.2018 у справі N 5017/3798/2012, від 28.08.2018 у справі N 917/1400/16, від 21.09.2022 у справі N 904/3469/21, від 24.01.2023 у справі N 924/1168/21, у яких зазначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
За твердженням скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не визначилися належним чином з моментом, коли погіршилась якість 3985, 08 тонн зерна (на які посилався суд при розгляді даної справи як доказ погіршення якості).
Також у скарзі зазначається, що відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що весь обсяг зерна переданого на зберігання відповідачем для позивача згідно 20 складських квитанцій починаючи з 1 червня 2014 року - момент припинення оплати за послуги, не відповідає якісним показникам зазначеним в цих 20 складських квитанціях - такими належними доказами можуть бути експертні висновки.
Скаржник вважає, що Акт від 07.07.2014 не є належним та вірогідним доказом, який міг би підтвердити невідповідність якісних показників зерна, що було на зберігання у Позивача, оскільки вказаний Акт спростовується більш вірогідними і достатніми доказами, а саме: AT "ДПЗКУ" було відвантажено в період з 01.06.2014 до лютого 2017 року AT "Аграрний фонд" на виконання умов Договору 7 387, 628 тон зерна, за зберігання якого позивачем пред`явлено вказаний позов, при цьому AT "Аграрний фонд" жодних претензій щодо обсягу наданих послуг і щодо якості відвантаженого зерна станом до 23.02.2023 не пред`являлось. В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують, що позивачем належним чином надавались послуги по зберіганню зерна і у відповідача не було претензій щодо якості зерна, що знаходилось на зберіганні. Наявні в матеріалах справи свідчать, що в період з 24.07.2014 Аграрний фонд постійно та регулярно відвантажував зерно, яке збігалось AT "ДПЗКУ". При цьому, жодних зауважень щодо якості чи кількості відвантаженого зерна в період з червня 2014 року по серпень 2015 року Відповідачем не заявлялось.
Скаржник наполягає, що з Акту наявності зерна та відповідності його кількісним та якісним показникам від 07.07.2014, який надано відповідачем вбачалось, що в зерні є незначна кількість "жучків", та врезультаті проведених AT "ДПЗКУ" заходів по їх знезаражанню, вказане зерно відповідало якісним показникам ДСТУ, що підтверджується також тим, що AT "Аграрний фонд" (відповідач) Актів наявності зерна та відповідності його кількісним та якісним показникам після липня 2014 року жодного до суду не надав. Протоколи, які надано відповідачем до матеріалів справи та на які послався суд в оскаржуваному рішенні були зроблені 17.12.2015 і стосувались виключно пшениці 3 класу в кількості 3985, 080 тонн, однак відповідач не здійснював оплату вартості послуг за зберігання зерна починаючи з червня 2014 року.
На думку скаржника, жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували невідповідність якості зерна починаючи з 1 червня 2014 року (початок виникнення заборгованості відповідача), що зберігалось філією "Бровківське ХПП" згідно 20 вищевказаних складських квитанцій матеріали справи №910/5814/17 не містять, що свідчить про те, що відповідачем безпідставно протягом 8 років (починаючи з 2014р) не здійснюється оплата вартості послуг позивача.
Також скаржник посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду, що після набрання рішенням суду законної сили, яким вирішено спір між сторонами щодо відшкодування вартості неякісного зерна, переданого на зберігання, Зерновий склад має право відповідно до ст. 957 ЦК України звернутись до Поклажодавця з вимогою щодо оплати вартості послуг складського зберігання такого зерна.
Вказуючи на помилковість висновків судів про не надання доказів того, що послуги з навантаження вантажу надавалися за складськими квитанціями на зерно належної якості, а не на 3 985, 08 тонн зерна пшениці 3 класу погіршеної якості, скаржник звертає увагу, що відповідач відмовився від права власності на зерно пшениці 3 класу у кількості 3 985, 08 тонн, що свідчить про те, що послуги по навантаженню 3 985, 08 тонн не надавались.