УХВАЛА
11 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 560/17953/21
Провадження № 11-150апп23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддівБанаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи № 560/17953/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року,
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом засідання від 22 липня 2021 року № 116, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;
-зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю члена її сім`ї - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).
У позові ОСОБА_1 зазначила, що спільно проживала з ОСОБА_2 у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03 грудня 2020 року № 853 було встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата запасу ОСОБА_2 пов`язане із захистом Батьківщини. У зв`язку із цим позивачка звернулася до відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Однак отримала відмову, в якій комісія Міністерства оборони України зазначила, що суд не встановив факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. Таку відмову позивачкавважає протиправною, тому звернулася до суду з позовом.
ОСОБА_1 стверджуює про достатність доказів, які доводять факт проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу позивачки з померлим військовослужбовцем. На підтвердження цієї обставини вона надала докази спільного проживання з 2005 рокуразом з ОСОБА_2 у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка, а саме довідку від 30 березня 2022 року, надану Новоушицькою селищною радою,якою підтверджено, що ОСОБА_1 прибула в село Антонівка орієнтовно в 2005 році та проживала з ОСОБА_2 без реєстрації; виписку з господарської книги по селу Антонівка від 11 листопада 2011 року ОСОБА_1 , з якої слідує, що вона зареєструвалася в будинку співмешканця ОСОБА_2 і проживала разом з ним до 2020 року. Також позивачка посилалась на те, що ОСОБА_2 заповів усе своє майно, де б воно не було та із чого б не складалося, їй, що підтверджується заповітом від 28 липня 2015 року. Крім вказаного, ОСОБА_1 надала довідку Комунального підприємства ритуального обслуговування "Скорбота" від 08 вересня 2021 року, в якій засвідчено, що саме позивачказдійснила поховання ОСОБА_2 за власні кошти на міському цвинтарі міста Могилів-Подільського, та рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 квітня 2020 року у справі № 602/230/20 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не підтвердила факту спільного проживання з померлим однією сім`єю, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов`язків або її перебування на утриманні (померлого). ОСОБА_1 не доведено, що вона є членом сім`ї загиблого ОСОБА_2 або утриманцем, тому, суд першої інстанції вважає, що на неї не поширюється дія статті 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII ) та відсутнє право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись із рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій,посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 рокурішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом засідання від 22 липня 2021 року №116, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю члена її сім`ї - ОСОБА_2 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачкадовела факт спільного проживання з померлим однією сім`єю, оскільки в матеріалах справи наявні докази спільного проживання з 2005 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка, а тому на позивачку поширюється дія статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ та наявне право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Міністерство оборони України звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що позивачка відносить себе до члена сім`ї померлого ОСОБА_2, однак належних документів на підтвердження цього факту не пред`явила. Надані ОСОБА_1 докази та виключно письмові твердження позивача про спільний побут та набуте спільне майно, ведення спільного господарства, оплату витрат із сімейного бюджету (п. З позовної заяви) сприймаються критично, оскільки жодних належних та допустимих доказів (показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, фотографій певних подій, документів, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальних чеків, договорів купівлі-продажу, договорів про відкриття банківського рахунку, депозитних договорів та інших письмових доказів) тощо) на підтвердження цих фактів не надано.
Що стосується невід`ємної складової сім`ї (наявності взаємних прав та обов`язків), то скаржник зазначає, що така відсутня у стосунках між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з огляду на те, що виключно шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків у подружжі (частина перша статті 36 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя (частина друга статті 21 СК України). Більше того, лише 22 квітня 2020 року (за 4 місяці до смерті ОСОБА_2 ) був розірваний шлюб між ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_3 .
Скаржник також звертає увагу, що статтями 315, 316 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право фізичної особи подати до суду за місцем проживання заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, однак позивачка цим правом не скористалась, одразу пред`явивши позов до Міністерства оборони України. Також ОСОБА_1 не зверталась за отриманням відповідного посвідчення згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".
Щодо вимоги зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в конкретному розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, то така, на думку скаржника, є передчасною, оскільки із заявою про призначення спірної допомоги також звернувся син ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який є інвалідом з дитинства (утриманцем).
Крім того, скаржник наголошує, що в позові окремої вимоги про встановлення факту віднесення до члена сім`ї загиблого військовослужбовця не заявлено.
Також скаржник зазначає, що справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу відносяться до юрисдикції судів загального судочинства.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022року у справі № 560/17953/21.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексуадміністративного судочинства України ( далі - КАС України), відповідно до якого суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
28 лютого 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначив, що виконання оскаржуваного судового рішення може призвести до невідворотних негативних наслідків, оскільки поворот виконання таких судових рішень щодо присудження виплати одноразової грошової допомоги з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів буде майже неможливим.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 560/17953/21 задоволено.
Зупинено виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 у справі № 560/17953/21 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 вересня 2023 року справу № 560/17953/21 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 346 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.