ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 735/105/21
Провадження № 51 - 3500 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42019271070000019 від 19 квітня 2019 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Короп Чернігівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 367 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 367 ч. 1 КК України в редакції Закону України № 3207-VI від 07.04.2011 року до покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн., з позбавленням права обіймати керівні посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на один рік.
На підставі ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 11 304,80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Коропської селищної ради майнову шкоду в розмірі 165 000 грн.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він, перебуваючи на посаді Коропського селищного голови, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою, у період з 12 по 16 жовтня 2018 року, перебуваючи у приміщенні Коропської селищної ради за адресою: Чернігівська область, Коропський район, смт Короп, вул. Горького, буд. 9, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, передбачені ст. 12 ч.ч. 1, 3, ст. 42 ч.ч. 4, 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", через несумлінне ставлення до них, достовірно не впевнившись, що уповноваженими службовими особами Коропської селищної ради одержано від ФОП ОСОБА_8 причеп тракторний 2 ПТС-6, не вживши жодних організаційних заходів для перевірки факту поставки товару, маючи при цьому організаційно-розпорядчі повноваження, підписав вищезазначене платіжне доручення, яке 16 жовтня 2018 року передав для виконання до Управління Державної казначейської служби України у Коропському районі Чернігівської області.
У подальшому, 17 жовтня 2018 року на підставі платіжного доручення № 2326 від 12.10.2018 з розрахункового рахунку Коропської селищної ради Чернігівської області № НОМЕР_2, відкритого в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_8 № НОМЕР_1, відкритого в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", безпідставно перераховано грошові кошти в сумі 165 000 грн. за причеп тракторний 2ПТС-6, який фактично не поставлено, внаслідок чого Коропській селищній раді Чернігівської області заподіяно майнову шкоду на вказану суму та завдано істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6, а кримінальне провадження закрити. Вважає, що судами обох інстанцій допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а також порушено статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказує про те, що судами обох інстанцій не досліджено посадові обов`язки головного бухгалтера Коропської селищної ради ОСОБА_10 та не було встановлено обставини, за яких вона без отримання видаткової накладної з підписом ОСОБА_11 доручила виготовити платіжне доручення № 2236 від 12.10.2018 року, підписала його та надала на підпис селищному голові, чим ввела останнього в оману. В обґрунтування своїх вимог також посилається на позицію щодо застосування норми права, зазначену в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року в справі № 461/6912/16-к. Крім того, посилаючись на висновок Верховного Суду у справі № 734/3220/17 від 30 листопада 2022 року, зазначає, що за правилами ст. 440 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження. Також щодо заявленого цивільного позову наголошує, що стягнення збитків з особи, яку звільнили від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, становить собою порушення статті 6 параграфу 2 (презумпція невинуватості) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки свідчить про визнання її винною в певних діяннях.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник в судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Засуджений в судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та зазначив, що судами першої і апеляційної інстанцій йому не роз`яснювалися обставини щодо строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності та вимоги ст. 285 КПК України і просив суд касаційної інстанції звільнити його від кримінальної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника обґрунтованою в частині закриття кримінального провадження за спливом строку давності, з урахуванням висловленої ОСОБА_6 згоди та нероз`яснення такої можливості судами попередніх інстанцій, а касаційну скаргу захисника в частині доведеності вини ОСОБА_6 прокурор вважала необґрунтованою, просила скасувати вирок та ухвалу і звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Відповідно до ст. 367 ч. 1 КК України службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
З суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 367 ч. 1 КК України, характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
Для з`ясування наявності об`єктивної сторони службової недбалості під час судового розгляду має бути встановлено нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи і коло обов`язків, покладених на неї цим актом; які саме обов`язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконати у відповідних умовах; чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов`язки в умовах, що склалися; у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов`язків і які саме наслідки вони спричинили; чи перебували службові порушення у причинному зв`язку з тими наслідками, що настали.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими і оціненими доказами.
На підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, суд першої інстанції у вироку обґрунтовано послався та зазначив усі докази, які в своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_6 всіх обов`язкових ознак вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
Так, суд у вироку зазначив нормативно правові акти, на підставі яких ОСОБА_6, перебуваючи на посаді Коропського селищного голови, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою, і на виконання яких він уклав 09 жовтня 2018 року як покупець з однієї сторони договір поставки № 1 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 як продавцем, діючи при цьому в інтересах Коропської селищної ради Чернігівської області. Вказаний договір ОСОБА_6 уклав на підставі та на виконання наступних нормативно-правових актів:
- ст. 12 ч. ч. 1, 3, ст. 42 ч. ч. 4, 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до яких селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади селища, є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради, несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень;
- розпорядження Коропської селищної ради Чернігівської області від 21.08.2017 № 118, яким затверджено функціональні повноваження селищного голови, відповідно до якого ОСОБА_6 представляє територіальну громаду, селищну раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, надає доручення та завдання посадовим особам та працівникам виконавчих органів селищної ради, керівникам комунальних підприємств селищної ради;
- рішення дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Коропської селищної ради Чернігівської області від 23.01.2018 № 1323 "Про План соціально-економічного розвитку Коропської об`єднаної територіальної громади на 2018 рік", відповідно до якого затверджено перелік проектів, спрямованих на розвиток комунальних підприємств "Благоустрій", "Благоустрій СЕРВІС" та "Вода", згідно з пунктом 1 якого передбачено купівлю тракторного причепа 2ПТС-4,5 орієнтованою вартістю 400 000 грн;
- рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Коропської селищної ради Чернігівської області від 18.06.2018 № 1875 "Про затвердження переліку проектів, видатки на які здійснюватимуться за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад", яким визначено перелік об`єктів, на які будуть використані кошти, серед яких придбання тракторного причепу для потреб КП "Благоустрій".
Відповідно до умов вищезазначеного договору поставки № 1 від 09 жовтня 2018 року продавець ОСОБА_8 зобов`язався передати у власність Коропської селищної ради в особі селищного голови ОСОБА_6 покупця причіп тракторний 2ПТС-6 вартістю 165 000 грн, а покупець зобов`язався прийняти його і оплатити. Також згідно з умовами цього договору право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару.
Крім зазначеного, суд дав власну оцінку та послався у вироку на показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які повідомили їм обставини щодо подій у вказаному кримінальному провадженні, а також інші наявні у ньому докази, які в сукупності з іншими доказами підтверджують вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6, будучи службовою особою, неналежно виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи та кваліфікував його дії за ст. 367 ч. 1 КК України.