ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 562/474/17
провадження № 51-2368км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_7 на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 9 листопада 2022 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2023 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180150000613 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шараповка Новооскальського району Бєлгородської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення полі на строк 5 років 7 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців. Строк відбування покарання ОСОБА_7 вказано рахувати з часу затримання 19 березня 2020 року. Зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватими та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення вчинене повторно), за обставин, детально викладених у вироку.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого та його захисника, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення в частині призначення остаточного покарання та зарахувати йому на підставі ч. 4 ст. 70 КК у строк остаточного покарання повністю відбуде покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2019 року. В доповненнях до касаційної скарги засуджений, посилаючись на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2023 року, просить також зарахувати йому на підставі ч. 4 ст. 70 КК у строк остаточного покарання повністю відбуде покарання за вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2017 року. Вказує на те, що за час розгляд кримінального провадження в Здолбунівському районному суді Рівненської області щодо нього було ухвалено ще 2 вироки, покарання за якими на момент ухвалення вироку Здолбунівського районного суду Рівненської області від 9 листопада 2022 року, ним відбуте повністю, а тому, на переконання засудженого, відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК воно має бути зараховано у строк остаточного покарання, призначеного вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 9 листопада 2022 року.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримала касаційну скаргу засудженого та просила її задовольнити. Прокурор заперечувала проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій за ч. 3 ст. 185 КК засудженим не оспорюється, а тому згідно зі ст. 433 КПК Верховний Суд не перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в цій частині.