Постанова
Іменем України
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 754/16865/20
провадження № 61-2799св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційнускаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року, ухвалене у складі судді Гринчак О. І., та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 12 березня 2008 року між нею та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), яке є правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк"), укладений кредитний договір №2630/0308/45-004, згідно з умовами якого вона отримала кредитні кошти у розмірі 59 000,00 дол. США для здійснення розрахунків за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 30,6кв.м.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 12 березня 2008 року між нею та банком укладений іпотечний договір №2630/0308/45-004-Z-01, предметом якого є забезпечення виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором за рахунок квартири.
28 листопада 2012 року між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") укладено договір факторингу №15 та договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно з якими ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником ВАТ "Сведбанк", відступив свої права вимоги до боржників банку, в тому числі зобов`язання за кредитним договором та іпотечним договором, укладеним з позивачем.
22 травня 2015 року ТОВ "ФК "ВекторПлюс" звернуло стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та зареєструвало за собою право власності на квартиру. Реєстрація була здійснена державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. 19 листопада 2015 року.
Вважаючи вказані дії ТОВ "ФК "Вектор Плюс" незаконними, вона звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "ФК "Вектор Плюс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року у справі № 754/16303/15-ц, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року, позов задоволено частково, скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М.Є. від 22 травня 2015 року №21520288 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "ФК "Вектор Плюс".
Вказувала на те, що під час розгляду справи №754/16303/15-ц їй стало відомо, що 16 грудня 2015 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відчужило право власності на квартиру на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.
Враховуючи те, що реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" визнано судом незаконною та скасовано судовим рішенням у справі №754/16303/15-ц, ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на момент укладення договору купівлі-продажу не набуло право власності на квартиру.
Зазначала, що спірна квартира вибула з її власності поза її волею, а тому наявні підстави для витребування такого майна з власності відповідача.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,6 кв. м.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, першої інстанції виходив із того, що спірна квартира вибула із приватної власності позивача на підставі рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасованого в судовому порядку у справі №754/16303/15-ц через його незаконність та волі позивача на таке вибуття не було, а тому дійшов висновку про наявність правових відстав для витребування спірного нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Вектор Плюс" залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
При цьому апеляційний суд зазначив, що витребування спірної квартири у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відповідатиме критеріям пропорційності, передбаченим приписами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також сприятиме відновленню порушених прав позивача, захист яких в судовому порядку вона здійснює з 2015 року.
Відхиляючи доводи апеляційних скарг про те, що позивач пропустила строк позовної давності, апеляційний суд зазначив, що протягом 2015-2021 років позивач здійснювала захист свого права в судових справах №754/16303/15-ц, №826/25680/15, рішення суду у справі №754/16303/15-ц є підставою для звернення з даним позовом; розгляд справи №754/16303/15-ц був тривалим і не залежав від сторони позивача, а від черговості розгляду справ та завантаженості судів.
Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що ТОВ "ФК "Вектор Плюс" у цій справі є третьою особою, а відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України про застосування спливу позовної давності може заявити сторона у спорі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютому 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що предмет іпотеки був відчужений ТОВ "ФК "Вектор Плюс" ОСОБА_2 у 2015 році, майже одночасно з поданням ОСОБА_1 позову у справі № 754/16303/15-ц та протягом п`яти років у позивача не було претензій ні до права власності ТОВ "ФК "Вектор Плюс", ні до права власності ОСОБА_2 і лише у 2020 року позивач звернулася до суду з позовом про витребування майна, пропустивши строк звернення до суду з цим позовом, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20), від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15 (провадження №14-96цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2201/15-ц (провадження № 14-179цс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2110/15-ц (провадження № 14-247цс18), від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (провадження № 14-194цс19), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження №14-27цс19), від 16 червня 2020 року у справі №372/266/15-ц (провадження №14-396цс19), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шкред А. О. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 березня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2630/0308/45-004 (кредитний договір на купівлю житлової нерухомості).
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 59 000,00 дол. США на строк по 11 березня 2033 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.
Згідно з пунктом 1.4 вказаного договору кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, загальною площею 30,60 кв.м.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 12 березня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір №2630/0308/45-004-Z-01, відповідно до умов якого забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору №2630/0308/45-004 від 12 березня 2008 року, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх погашення, розміру процентів та інших умов.
На забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
12 березня 2008 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного з ОСОБА_3, придбала квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,60 кв.м.
Відповідно до пункту 3 договору купівлі-продажу квартири її продаж вчинено за погоджену сторонами суму: 398 950,50 грн.
Право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 зареєстровано в Київському міському БТІ, що підтверджується реєстраційним посвідченням №004525 від 08 квітня 2008 року.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладений договір факторингу №15 та договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно з якими ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником ВАТ "Сведбанк", відступив свої права вимоги до боржників банку, в тому числі зобов`язання за кредитним договором та іпотечним договором, укладеними з позивачем.
22 травня 2015 року у зв`язку з переходом усіх прав та обов`язків за іпотечним договором на підставі укладених договорів ТОВ "ФК "Вектор Плюс", скориставшись добровільним (позасудовим) врегулюванням щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, звернулось до державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. та зареєструвало за собою право власності на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 .
19 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "ФК "Вектор Плюс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є., третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (справа № 754/16303/15-ц).
Також ОСОБА_1 у листопаді 2015 року зверталася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. про визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (справа № 826/25680/15).
16 грудня 2015 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за яким подавець передав, а покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2 вказаного договору продаж квартири вчинено за 322 279,00 грн.
Згідно з інформаційною довідкою №227322327 від 08 жовтня 2020 року право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 8892 від 16 грудня 2015 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року у справі №754/16303/15-ц, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. №21520288 від 22 травня 2015 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,6 кв.м. за ТОВ "ФК "Вектор Плюс". В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду у справі №754/16303/15-ц мотивовані тим, що ТОВ "ФК "Вектор Плюс" здійснило примусове стягнення спірної квартири без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на спірну квартиру відмовлено, оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність у відповідача свідоцтва про права власності на нерухоме майно.
Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 754/16303/15-ц рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно скасовано. Ухвалено у справі у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М.Є. про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовлено з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Вектор Плюс" про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно залишено без змін.
У постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі №754/16303/15-ц встановлено, що у зв`язку з переходом усіх прав та обов`язків за іпотечним договором на підставі договорів про відступлення права вимоги, ТОВ "ФК "Вектор Плюс", скориставшись добровільним (позасудовим) врегулюванням щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, звернулось до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. та зареєструвало за собою право власності на предмет іпотеки спірну квартиру. Ураховуючи те, що на час реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" у порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" діяли обмеження щодо примусового звернення стягнення на нерухоме житлове майно, яке виступає як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи за кредитом, наданим в іноземній валюті, державний реєстратор зобов`язаний був перевірити відповідність спірної квартири вимогам, визначеним у пункті 1 статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Кредит, на забезпечення повернення якого була передана в іпотеку квартира АДРЕСА_1, надавався позивачу в іноземній валюті, указана квартира, площа якої не перевищує 140 кв.м, придбана за кредитні кошти та використовується позивачем та її малолітнім сином як місце постійного проживання.
Також у постанові зазначено, що з огляду на наведене, у державного реєстратора не було підстав для здійснення 22 травня 2015 року державної реєстрації права власності на зазначену квартиру за ТОВ "ФК "Вектор Плюс". Зазначене є самостійною та безумовною підставою для скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно за іпотекодавцем, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. від 22 травня 2015 року №21520288 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ "ФК "Вектор Плюс".
Обраний позивачем спосіб захисту прав відповідає змісту порушеного права та сприяє ефективному його поновленню у спосіб, визначений чинним законодавством України. Скасування оскаржуваного ОСОБА_1 рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "ФК "Вектор Плюс" сприяє захисту її права власності на спірну квартиру.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми правау подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.