Постанова
Іменем України
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 355/182/22
провадження № 61-11398св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє представник - адвокат Пізняхівський Федір Миколайович, на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі ним було укладено в інтересах сім`ї два договори позики від 10 листопада 2017 року на суму 14 000,00 дол. США та від 15 серпня 2018 року на суму 7 260 дол. США.
Запозичені кошти були витрачені на придбання двох однокімнатних квартир у АДРЕСА_1 та для купівлі транспортного засобу CadillacEscalade, 2007 року.
Позивач виконав свої зобов`язання за договорами позики, що підтверджується двома розписками від 08 липня 2021 року та від 20 грудня 2018 року. Відповідачка матеріальної участі у виконанні зобов`язань не приймала.
Рішенням Дарницького районного суду від 17 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, у справі № 753/572/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна в повному обсязі. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 майнові права на однокімнатну квартиру загальною площею 36,03 кв.м, що будується на 21 поверсі секції 3 по АДРЕСА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал" по договору № 54-1011/2017-2 від 10 листопада 2017 року про участь у Фонді фінансування будівництва та по договору про відступлення майнових прав № 54-1011/2017-2 від 15 листопада 2017 року. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 майнові права на однокімнатну квартиру загальною площею 36,03 кв.м, що будується на 19 поверсі секції 3 по АДРЕСА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал" по договору № 54-1011/2017-1 від 10 листопада 2017 року про участь у Фонді фінансування будівництва та по договору про відступлення майнових прав № 54-1011/2017-1 від 15 листопада 2017 року. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості відчуженого не в інтересах сім`ї автомобіля Cadillac Escalade, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, в розмірі 252 339,50 грн та судові витрати в сумі 26 792,77 грн, а усього 279 132,27 грн.
Однак при ухваленні рішення у даній справі судом не було враховано боргових зобов`язань подружжя, які виникли за час спільного проживання за вищевказаними договорами позики.
З урахуванням викладених обставин, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 630,00 дол. США в порядку поділу спільного майна подружжя.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05 вересня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку поділу спільного майна подружжя.
У січні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Пізняхівський Ф. М. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 24 березня 2023 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Пізняхівського Ф. М. про закриття провадження у справі задоволено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку поділу спільного майна подружжя закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 24 березня 2023 року скасовано.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку поділу спільного майна подружжя направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предметом позову у справі № 753/572/19 був поділ спільного майна подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: майнових прав на однокімнатну квартиру загальною площею 36,03 кв.м, що будується на 21 поверсі секції 3 по АДРЕСА_1 ТОВ "Фінансова компанія "Житло-Капітал" по договору № 54-1011/2017-2 від 10 листопада 2017 року про участь у Фонді фінансування будівництва та по договору про відступлення майнових прав № 54-1011/2017-2 від 15 листопада 2017 року; майнових прав на однокімнатну квартиру загальною площею 36,03 кв.м, що будується на 19 поверсі секції 3 по АДРЕСА_1 ТОВ "Фінансова компанія "Житло-Капітал" по договору № 54-1011/2017-1 від 10 листопада 2017 року про участь у Фонді фінансування будівництва та по договору про відступлення майнових прав № 54-1011/2017-1 від 15 листопада 2017 року; автомобіля Cadillac Escalade, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2 .
Предметом позову у цій справі № 355/182/22 є стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 630,00 дол. США (половини боргу за договорами позики від 10 листопада 2017 року та від 15 серпня 2018 року).
Таким чином, зважаючи на викладені обставини у цій справі та справі № 753/572/19, відсутні підстави для висновку, що спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме за предметами позову вони не є тотожними.
Отже, відсутні й підстави для висновку про існування судового рішення, яке набрало законної сили, що ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
27 липня 2023 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Пізняхівського Ф. М. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 24 березня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції оскаржена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 06 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Єрмак О. В. просить суд касаційну скаргу відхилити, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
18 вересня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.