Постанова
Іменем України
03 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 604/321/22
провадження № 61-11565св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, служба у справах дітей Скориківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа - Підволочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2023 року у складі судді Сташківа Н. Б. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2023 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Хома М. В., Храпак Н. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, служби у справах дітей Скориківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа Підволочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання батьківства.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 25 січня 2003 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 . Від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22 травня 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано. Після розірвання шлюбу сторони продовжили спільно проживати та у них народилося троє дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 . При народженні вказаних дітей сторони не перебували у шлюбі і запис про батька дітей у Книзі реєстрації народжень проведений за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла. На день її смерті малолітні діти ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6 проживали та виховувалися ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час малолітні діти ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6 за рішенням Служби у справах дітей Скориківської сільської ради передані під опіку матері померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2, яка проживає разом із ними за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначає, що ОСОБА_1 є біологічним батьком малолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6, втім реалізувати своє право на батьківство він не в змозі, оскільки запис про батька дітей проведено за вказівкою матері.
У зв`язку з наведеним просив суд:
- визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- зобов`язати Підволочиське районне управління державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) внести зміни до актових записів:
№ 6 про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, складеного 15 квітня 2009 року Воробіївською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, вказавши батьком громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
№ 6 про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, складеного 26 вересня 2011 року Воробіївською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області,
№ 166 про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4,складеного 27 грудня 2017 року Підволочиським районнним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2023 року, яке залишене без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2023 року, позов задоволено.
Визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьком:
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 6 від 15 квітня 2009 року складений Воробіївською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області;
- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис № 6 від 26 вересня 2011 року складений Воробіївською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області;
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, актовий запис № 166 від 27 грудня 2017 року складений Підволочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Зобов`язано Підволочиське районне управління державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести зміни до актових записів :
- № 6 про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, складеного 15 квітня 2009 року Воробіївською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, вказавши батьком громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- № 6 про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, складеного 26 вересня 2011 року Воробіївською сільською Підволочиського району Тернопільської області, вказавши батьком громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- № 166 про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, складеного 27 грудня 2017 року Підволочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вказавши батьком громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 визнає батьківство повністю та вважає ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6 своїми дочками та сином. Суд не взяв до уваги доводи представника відповідача про безпідставність заявлених позовних вимог та відсутність доказів батьківства позивача по справі щодо неповнолітніх дітей, а також ті обставини, що позивач не утримував дітей, спільно не проживав, шлюбні відносини не відновив, оскільки дані твердження сторони відповідача спростовані у судовому засіданні як проаналізованими письмовими доказами, так і показаннями свідків, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, а тому суд вважав їх правдивими, допустимими та взяв до уваги. Посилання представника відповідача на ті обставини, що померла ОСОБА_4 отримувала державну допомогу як матір одиночка, а також те, що діти після смерті ОСОБА_4 переїхали проживати та навчаються за місцем проживання відповідача, жодним чином не можуть спростувати факт біологічного батьківства позивача ОСОБА_1 і не є предметом спірних відносин.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилається представник відповідача, суду не надано, не названо можливого за версією відповідача по справі біологічного батька дітей, не заявлено клопотань для проведення експертного дослідження, не долучено жодних доказів на спростування позиції позивача ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, зазначив, що відповідач, яка була достовірно обізнана про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, належним чином повідомлена експертною установою про дату, час та місце проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК), не з`явилася для забору біологічних зразків разом із дитиною, що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі. Нез`явлення відповідача разом із дітьми до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо дитини. Судом першої інстанції вжито належних процесуальних заходів з метою проведення судово медичної молекулярно-генетичної експертизи (експертизи ДНК) та забезпечення участі відповідача разом із дітьми у її проведенні. Відповідач не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй 14 липня 2022 року та 05 грудня 2022 року з`явитися разом із дітьми до експертної установи для забору відповідних зразків. Вказані дії та бездіяльність відповідача, що призвели до неможливості проведення експертизи, надали суду можливість визнати факт, який відповідачем (її представником) заперечується, та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дітей від позивача. Також, апеляційний суд взяв до уваги переписку від 13 липня 2022 року між представником позивача та відповідачем у месенджері Viber за номером телефону НОМЕР_1, з якої вбачається, що остання відмовляється від проведення експертизи.
Також, апеляційний суд врахував, що згідно відомостей у витягах з Державного РАЦС громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6 вбачається, що батьком дітей зазначено " ОСОБА_1", що повністю співпадає з іменем позивача у даній справі.
Надані пояснення позивача в сукупності із проаналізованими письмовими доказами та показами свідків, є логічними та послідовними, а тому суд правильно вважав їх правдивими, допустимими та взяв до уваги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3, у якій просила скасувати рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
судом апеляційної інстанції не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц, від 23 вересня 2019 року у справі № 521/17349/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 758/3340/17, від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18, від 03 серпня 2022 року у справі № 344/1962/19, в яких зазначено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне виховання чи утримання. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують спільне проживання ОСОБА_4 з позивачем, ведення ними спільного господарства як до народження дітей, так і після, спільне виховання чи утримання дітей, а також докази, що підтверджують визнання ОСОБА_1 свого батьківства;
судом апеляційної інстанції не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 08 вересня 2021 року у справі № 369/7772/15-ц, від 23 листопада 2022 року у справі № 523/4928/17, всупереч яких суд апеляційної інстанції взяв до уваги переписку від 13 липня 2022 року між представником позивача та відповідачем у месенджері Viber, з якої вбачається, що остання відмовилась від проведення експертизи, оскільки вказана переписка до суду першої інстанції не подавалась, клопотання про прийняття цього доказу для дослідження судом апеляційної інстанції не заявлялось. Окрім цього суд першої інстанції при ухваленні рішення статтею 109 ЦПК України не керувався, обставин ухилення відповідача від участі в експертизі не встановлював;
судом апеляційної інстанції не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 473/1343/18, від 06 травня 2020 року у справі № 201/11183/16, за якими ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Водночас у матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про те, що відповідач була повідомлена судом про необхідність явки до експертної установи 14 липня 2022 року; 05 грудня 2022 року ОСОБА_2 не з`явилась до експертної установи у зв`язку з хворобою ОСОБА_6, про що вона направила до суду, учасникам справи та їх представникам повідомлення про неможливість явки до експертної установи, але суд першої інстанції експерта не повідомив, іншої дати визначено не було;
суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази, якими обґрунтовувались заперечення відповідача: довідку виконавчого комітету Скориківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 02 вересня 2022 року, за змістом якої ОСОБА_4 разом з дітьми була зареєстрована та проживала у будинку АДРЕСА_2, довідку Новосілківської загальноосвітньої школи від 24 жовтня 2022 року, про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ніколи не відвідували дану школу, свідоцтво про розірвання шлюбу, лист Управління соціального захисту населення Тернопільської військової адміністрації від 07 грудня 2022 року, за яким ОСОБА_4 отримувала соціальну допомогу як одинока мати, довідки Скориківської сільської ради від 06 вересня 2022 року, за якими діти переїхали проживати до ОСОБА_2 ще до прийняття виконавчим комітетом розпорядження від 25 березня 2022 року про призначення ОСОБА_2 опікуном над ними.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 604/321/22, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2023 року відмовлено.
У вересні 2023 року цивільна справа № 604/321/22 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, про зупинення дії рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2023 року. Зупинено дію Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2023 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.