Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 335/14924/18
провадження № 61-8936св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Істейт",
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авістар",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 22 лютого 2021 року у складі судді Воробйова А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2022 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Істейт" (далі - ТОВ "Прайм Істейт"), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП "Факторинг України" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Авістар" (далі - ТОВ "Авістар"), про визнання договорів недійсними.
Позов мотивований тим, що 04 червня 2008 року між ОСОБА_1 і ЗАТ "ОТП Банк" був укладений кредитний договір № CM-SME204/158/2008, відповідно до умов якого позивач отримав кредит у розмірі 250 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за плаваючою ставкою: 5,99 % річних + FIDR, строком до 03 червня 2023 року (з можливістю дострокового стягнення кредиту).
Того ж дня, 04 червня 2008 року, між ОСОБА_1 і ЗАТ "ОТП Банк" був укладений договір іпотеки № CM-SME204/158/2008, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 .
29 квітня 2010 року між ТОВ "ОТП "Факторинг України" та ПАТ "ОТП Банк" укладено договір факторингу за кредитним договором від 04 червня 2008 року № CM-SME204/158/2008. Того ж дня, 29 квітня 2010 року, між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 04 червня 2008 року № CM-SME204/158/2008.
15 серпня 2017 року між ТОВ "ОТП "Факторинг Україна" і ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" укладено договір факторингу (відступлення прав вимоги) за кредитним договором від 04 червня 2008 року № CM-SME204/158/2008. Того ж дня, 15 серпня 2017 року, між ТОВ "ОТП "Факторинг Україна" та ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" укладено договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 04 червня 2008 року № CM-SME204/158/2008.
15 вересня 2017 року між ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" та ТОВ "ФК "Авістар" укладено договір факторингу (відступлення прав вимоги) за кредитним договором від 04 червня 2008 року № CM-SME204/158/2008. Того ж дня, 15 вересня 2017 року, між ТОВ "ФК "Авістар" і ТОВ "Прайм Істейт" було укладено договір відступлення частини прав вимоги в розмірі 1 219 000,00 грн за кредитним договором від 04 червня 2008 року № CM-SME204/158/2008.
15 вересня 2017 року між ТОВ "ФК "Авістар" і ТОВ "Прайм Істейт" уклали договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 04 червня
2008 року № CM-SME204/158/2008, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького МНО Вартановою О. С. 04 червня 2017 року за № 4081.
01 листопада 2017 року між ТОВ "ФК "Авістар" і ТОВ "Прайм Істейт" було укладено договір про внесення змін до договору про відступлення частини прав вимоги, яким пункт 1.1 договору викладено в новій редакції, замість суми відступлення прав вимоги в розмірі 1 219 000,00 грн зазначено 131 900,00 грн. Того ж дня, 01 листопада 2017 року, між ТОВ "ФК "Авістар" та ТОВ "Прайм Істейт" було укладено договір про внесення змін до договору про відступлення прав вимог за договором іпотеки від 04 червня 2008 року
№ CM-SME204/158/2008, викладено пункт 1.2 у новій редакції.
Позивач вважав недійсним договір факторингу (відступлення прав вимоги), укладений між ТОВ "ФК "Авістар" і ТОВ "Прайм Істейт", посилаючись на те, що стороною договору факторингу може бути виключно банк або фінансова установа, а ТОВ "Прайм Істейт" не має статусу фінансової установи, у зв`язку з чим не має право на купівлю прав вимоги за кредитним договором, не може набувати статусу кредитора та іпотекодержателя відповідно до статті 1054 ЦК України.
Щодо недійсності договору про відступлення прав вимоги між ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" і ТОВ "ФК "Авістар" за договором іпотеки позивач вказував, що ТОВ "Прайм Істейт" набуло лише частину прав вимоги за кредитним договором у розмірі 1 319 000,00 грн, не зважаючи на те, що розмір кредиту становить 250 000,00 доларів США.
Тобто ТОВ "Прайм Істейт" набуло права лише на невелику частину від сукупного розміру заборгованості боржника ОСОБА_1, а не на всю суму зобов`язання, яке забезпечується іпотекою.
На переконання позивачу, це свідчить про те, що ТОВ "Прайм Істейт" не мало права на набуття статусу іподекодержателя за договором іпотеки від 04 червня 2008 року, яким забезпечується не частина, а весь розмір зобов`язань за кредитним договором.
Крім того, ТОВ "Прайм Істейт" не може бути стороною договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки та набувати права іпотекодержателя, виходячи з того, що відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України однією зі сторін у вказаному договору є спеціальний суб`єкт - банк або інша фінансова установа.
Щодо підстав визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (факторингу) позивач зазначав, що оскільки ТОВ "Прайм Істейт" унаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 15 вересня 2017 року та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки оплатив ТОВ "ФК "Авістар" 1 219 000,00 грн, а отримав право вимоги в розмірі 1 319 000,00 грн, тобто в більшому розмірі, ніж було сплачено ТОВ "ФК "Авістар", а також набув повне, а не часткове право вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором, ринкова вартість якого реально є більшою за 1 219 000,00 грн, оскаржуваний договір за своєю правовою природою є договором факторингу, а тому його стороною може бути виключно фінансова установа, яким ТОВ "Прайм Істейт" не є.
ОСОБА_1 просив:
визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 15 вересня 2017 року, укладений між ТОВ "ФК "Авістар" і ТОВ "Прайм Істейт", яким було відступлено право вимоги за кредитним договором від 04 червня 2008 року № CM-SME204/158/2008 та договором іпотеки від 04 червня 2008 року № РМ-SME204/158/2008.
Короткий зміст рішення і постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 22 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2022 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення про відмову у задоволенні позову мотивоване тим, що:
позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що договір відступлення прав вимоги від 15 вересня 2017 року, укладений між ТОВ "ФК "Авістар" і ТОВ "Прайм Істейт", яким було відступлено право вимоги за кредитним договором від 04 червня 2008 року № CM-SME204/158/2008 та договором іпотеки від 04 червня 2008 року № PM-SME204/158/2008, укладеним зі ОСОБА_1, фактично є договором факторингу, а оскільки відповідач не є банком чи фінансовою установою, то право вимоги за кредитним та іпотечним договорами до нього не може набути, тому такий договір є недійсним;
якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України);
у пункті 1.2 договору відступлення прав вимоги від 15 вересня 2017 року передбачено, що до нового кредитора переходять права вимоги первісного кредитора на 1 219 000,00, що є частиною заборгованості за кредитним договором, на умовах, що існували на момент відступлення права вимоги, з яким новий кредитор ознайомлений до підписання цього договору та заперечень, зауважень не має;
виходячи з викладеного, на момент укладення оспорюваного договору ТОВ "ФК "Авістар" відступило, а ТОВ "Прайм Істейт" набуло право грошової вимоги того ж номінального розміру, що й розмір належної до сплати ТОВ "Прайм Істейт" на користь ТОВ "ФК "Авістар" суми (1 219 000,00 грн), на момент укладення цього договору співвідношення коштів, набутих ТОВ "ФК "Авістар", було еквівалентним вартості вимоги, переданої ТОВ "Прайм Істейт". Будь-яких доводів та доказів того, що отримані ТОВ "ФК "Авістар" на виконання договору грошові кошти є значно меншими, ніж кошти, які ТОВ "ФК "Авістар" могло би одержати внаслідок виконання переданої грошової вимоги боржником, а також даних про реальну (ринкову) вартість права вимоги, що відступається, позивачем не надано;
набуття ТОВ "Прайм Істейт" інших передбачених спірним договором прав щодо боржника (права вимоги на стягнення (отримання) від боржника будь-яких нарахувань та вимог, у тому числі передбачених договором заходів відповідальності, які виникли у первісного кредитора до боржника до моменту укладення цього договору, права вимоги, які випливають з факту неналежного виконання боржником умов кредитного договору, у тому числі право на дострокове стягнення суми кредиту, процентів та інших пов`язаних із цим сум, право вимоги будь-яких інших вимог згідно з генеральним та кредитним договорами) не суперечать ознакам та змісту договору цесії.
Аргументи учасників
У вересні 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову або передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга та її уточнена редакції мотивовані тим, що предметом розгляду справи було вирішення питання щодо застосування норми права, яке раніше не вирішувалося касаційним судом - можливість відступлення права вимоги (або факторингу) за кредитним договором у порядку статей 512-514 чи 1077-1079 ЦК України, а саме частини заборгованості за кредитним договором. Договорами відступлення прав вимоги вважаються договори, за якими було придбано право вимоги за кредитом за ту ціну, яка відповідає розміру заборгованості за кредитом. Договори, за якими право вимоги придбано за ціною, що є меншою від суми заборгованості, є договорами факторингу та потребують наявності відповідної ліцензії. Таким чином, відступаючи лише частину заборгованості за кредитним договором, сторони штучно створюють умови, за яких цей договір за формальними ознаками відповідає договорам відступлення прав вимоги, які можна укладати на користь осіб, що не є фінансовими установами, але при цьому порушуються вимоги статті 1054 ЦК України, глави 48 ЦК України щодо неподільності кредитного зобов`язання та права боржника на виконання зобов`язання перед належним кредитором, оскільки внаслідок часткового відступлення прав вимоги кредиторів подвоюються. У позовній заяві ОСОБА_1 посилався на те, що оспорюваний договір відступлення права вимоги за своїм змістом є договором факторингу, оскільки ТОВ "Прайм Істейт" за 1 219 000,00 грн придбало право вимоги до позивача у розмірі 1 319 000,00 грн. При цьому загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6 616 306,08 грн (встановлено рішенням Орджонікідзвського районного суду міста Запоріжжя від 24 вересня 2015 року у справі № 335/12040/14-ц). Позивач не може реалізувати своє право на припинення основного зобов`язання у порядку частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", оскільки право власності на предмет іпотеки набув кредитор лише частки боргу - ТОВ "Прайм Істейт", а інший кредитор ТОВ "ФК "Авістар", яке має право вимоги на залишок заборгованості в розмірі 5 397 306,08 грн, не отримав задоволення своїх вимог, у зв`язку з чим має право вимагати від ОСОБА_2 виконання зобов`язання.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).