1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 335/1289/22

провадження № 61-6733св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Концерн "Міські теплові мережі",

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 березня 2023 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну "Міські теплові мережі" про визнання недійсним наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Концерну "Міські теплові мережі" про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та зобов`язання виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи.

Позов мотивований тим, що він з 2004 року працює на підприємстві слюсарем-електриком з ремонту електроустаткування п`ятого розряду підрозділу з ремонту автотранспорту ділянки автотранспорту Заводського району автотранспортної дільниці Концерну "Міські теплові мережі". Наказом Концерну "Міські теплові мережі" № 283 від 31 січня 2022 року з 01 лютого 2022 року його відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 до моменту проведення щеплення і пред`явлення відповідних підтверджуючих документів або медичного висновку про абсолютні протипоказання до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Вважає цей наказ таким, що грубо порушує його право на працю, гарантоване Конституцією України, та позбавляє його можливості заробляти на життя, а дії роботодавця є незаконними та такими, що порушують низку нормативно-правових актів та Конституцію України.

Необхідність мати щеплення проти COVID-19 не передбачено жодним документом підписаним між ним та роботодавцем, як і не передбачено повноваження підприємства на його відсторонення роботи з підстав відсутності вказаного щеплення. Інформація про наявність щеплення від COVID-19 є персональними даними та конфіденційною інформацією, яка захищається законом, а тому ніхто не може вимагати її надання. Відповідно до статті 43 КЗпП України відмова від надання конфіденційної медичної інформації не може бути підставою для відсторонення від роботи.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:

визнати незаконним та скасувати наказ Концерну "Міські теплові мережі" від 31 січня 2022 року № 283 "Про відсторонення від роботи";

зобов`язати керівника Концерну "Міські теплові мережі" виплатити йому невиплачену заробітну плату з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року у розмірі 12 875,20 грн;

стягнути судовий збір на користь позивача у сумі 992,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що працівники Концерну "Міські теплові мережі" підпадають під дію наказу Міністерства охорони здоров`я від 30 листопада 2021 року № 2664 та підлягають обов`язковому профілактичному щепленні проти COVID-19. Проте станом на 31 січня 2022 року відповідний сертифікат про проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідки про наявність протипоказань до такого щеплення роботодавцю позивач не надав. Тому оскаржуваний наказ, який прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року N 1236, щодо обов`язкового відсторонення ОСОБА_1 як працівника Концерну "Міські теплові мережі" з 01 лютого 2022 року на час відсутності щеплення проти коронавірусної інфекції COVID-19 без збереження заробітної плати виданий відповідно до закону.

У зв`язку з відсутністю правових підстав для скасування наказу та встановленням судом обставин, які вказують на правомірність відсторонення ОСОБА_1 від роботи, суд не вбачав також і правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано незаконним та скасовано наказ Концерну "Міські теплові мережі" від 31 січня 2022 року № 283 "Про відсторонення від роботи".

Стягнено з Концерну "Міські теплові мережі" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року у розмірі 10 633,00 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що працівники Концерну "Міські теплові мережі" підпадають під дію наказу Міністерства охорони здоров`я від 30 листопада 2021 року № 2664 та підлягають обов`язковому профілактичному щепленні проти COVID-19. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що "відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо". До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 01 березня 2023 року по справі № 279/6558/21 (провадження №61-9186св22). Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави та є виправданим. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд і в постановах від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20), від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17 (провадження № К/9901/283/18), від 08 лютого 2021 року у справі № 630/554/19 (провадження № 61-6307св20). З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді подібних справ суд повинен враховувати, що суспільні інтереси превалюють над особистими, однак лише тоді, коли втручання у відповідні права особи має об`єктивні підстави (передбачене законом, переслідує легітимну мету, є нагально необхідним і пропорційним такій меті).

Суд першої інстанції не врахував, що застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, відповідач не обґрунтував необхідність відсторонення позивача від роботи тим, що він, працюючи слюсарем-електриком з ремонту електроустаткування ділянки автотранспорту Заводського району автотранспортної дільниці Концерну "Міські теплові мережі", створював загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивача заробітку, неможливість встановлення позивачу такої організації праці де б перебувало найменшої кількості людей тощо. Суд не встановив жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача.

ОСОБА_1 пояснив, що на своєму робочому місці у нього немає прямих контактів з великою кількістю людей, оскільки він займається ремонтом електроустаткування, а коли він не виконує ремонтні роботи, то знаходиться в невеличкій кімнаті один, тому його умови праці не збільшують вірогідність зараження COVID-19. Зазначені обставини не були спростовані відповідачем.

За таких обставин суд зробив помилковий висновок, що порушення права позивача на працю відсутнє, про правомірність і законність відсторонення ОСОБА_1 від роботи, оскільки дії роботодавця в цьому випадку, щонайменше, були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи. Тому позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

У разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті, складає 10 633,00 грн (531,65 грн - середньоденна заробітна плата х 20 робочих днів). Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушенного прогулу. Позивача було допущено до роботи із 01 березня 2022 року у зв`язку із зупиненням на час воєнного стану дії наказу МОЗ від 04 жовтня 2022 року № 2153.

Аргументи учасників справи

У травні 2023 року Концерн "Міські теплові мережі" звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції зробив безпідставний та необґрунтований висновок про те, що тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від роботи було непропорційним переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачили можливість відсторонення від роботи. У судових засіданнях апеляційної інстанції відповідачем було детально (в усній і письмовій формі) обґрунтовано те, що ОСОБА_1 виконує роботу, яка обумовлює службову необхідність у контактуванні з іншими працівниками підприємства, що підвищує ризик інфікування персоналу відповідача коронавірусною інфекцією. ОСОБА_1 є єдиним слюсарем-електриком на Заводській філії Концерну "МТМ", який безпосередньо обслуговує 22 одиниці автотранспорту, має велику кількість соціальних контактів протягом робочого дня, а тому відсутність у нього вакцинації підвищувала ризик захворювання та збільшувала вірогідність тяжких ускладнень від перенесеної коронавірусної інфекції у самого позивача.

Виконання законодавчих актів державного і місцевого значення щодо вжиття заходів боротьби та попередження негативних наслідків респіраторної інфекції COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 для підприємства є пріоритетним завданням, зважаючи на те, що від вжиття відповідних заходів безпосередньо залежать життя та здоров`я як працівників підприємства, так і членів їх сімей. Протягом 2021-2022 років від ускладнень коронавірусної інфекції померло два працівника Концерну, велика кількість працівників хворіла зазначеним вірусом з тяжкими ускладненнями, деякі працівники хворіли по кілька разів. Підприємством було проведено величезну та складну роботу щодо вжиття заходів боротьби та попередження негативних наслідків зазначеної респіраторної інфекції, у тому числі організовано проведення щеплення серед працівників Концерну "МТМ". Для додаткового стимулювання персоналу, з метою досягнення позитивних результатів у профілактиці поширення респіраторної інфекції COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підприємством запроваджено матеріальне заохочення працівників. Рішення Запорізького апеляційного суду щодо скасування наказу про відсторонення, що винесене з порушенням норм матеріально та матеріального права, звело нанівець практично всю роботу як Концерну "МТМ", так і місцевої громади міста Запоріжжя.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, щонаведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права - пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палата Верховного Суду від 14 грудня 2022 року № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22)).

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про розгляд справи за участю сторін та проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Концерном "Міські теплові мережі", де з 2004 року працює на посаді слюсарем-електриком з ремонту електроустаткування п`ятого розряду підрозділу з ремонту автотранспорту ділянки автотранспорту Заводського району автотранспортної дільниці.

Концерн "Міські теплові мережі" згідно статуту підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Запорізькій міській раді та є комунальним підприємством. Тому працівники Концерну "Міські теплові мережі" підпадають під дію наказу Міністерства охорони здоров`я від 30 листопада 2021 року № 2664, яким розширено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року № 2153. Зазначений наказ набрав чинності з 01 лютого 2022 року.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 на адресу Концерну "Міські теплові мережі" надійшло розпорядження від 24 січня 2022 року № 19 міського голови Запорізької міської ради, яким встановлено надання роботодавцю підтверджуючі документи щодо проведеного профілактичного щеплення проти COVID-19, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я. У разі не надання до 31 січня 2022 року одного з зазначених документів, 01 лютого 2022 року працівники, зазначені в пункті 1 цього розпорядження, в тому числі працівники підприємств, установ та організацій, що належать до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ.

Відповідно до наказу генерального директора Концерну "Міські теплові мережі" від 29 жовтня 2021 року № 2762 про запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 працівників ознайомлено із вимогами про необхідність проведення щеплення від COVID-19 або надання документу, який свідчить про наявність абсолютних протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.


................
Перейти до повного тексту