Постанова
Іменем України
03 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 428/3691/19
провадження № 61-629св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О.,
Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 08 грудня 2021 року у складі судді Посохова І. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У березні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця.
Позов мотивований тим, що 17 вересня 2007 року між банком і ОСОБА_3 був укладений договір № LGC0GK02790074, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 44 000,00 доларів США зі сплатою 10,08 % річних строком до 17 вересня 2027 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.
На виконання вимог частини другої статті 1281 ЦК України 10 серпня 2017 року позивач направив претензію кредитора до Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори, у відповідь на яку 30 жовтня 2018 року банк отримав лист про те, що спадкоємцем померлого ОСОБА_3, який звернувся із заявою про прийняття спадщини, є ОСОБА_1
28 лютого 2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно з яким позивач пред`явив свої вимоги, які не були виконані.
Станом на момент смерті заборгованість позичальника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перед банком за кредитним договором від 17 вересня 2007 року
№ LGC0GK02790074 становить 18 634,64 доларів США, з яких: 18 363,47 доларів США - заборгованість за кредитом, 183,17 доларів США - заборгованість за відсотками; 88,00 доларів США - заборгованість з комісії.
Банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18 634,64 доларів США за кредитним договором від 17 вересня 2007 року
№ LGC0GK02790074.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 грудня 2021 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 17 вересня 2007 року № LGC0GK02790074 у розмірі, який відповідає її частці у спадщині, а саме 1/2 частці від загальної заборгованості у розмірі 9 317,32 доларів США, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 181,74 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 91,59 доларів США; заборгованості з комісії у розмірі 44,00 доларів США.
У задоволенні іншої частини позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до вимог частини першої статті 1282 ЦК України кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Оскільки частки спадкоємців ОСОБА_4 і ОСОБА_1 були рівними (по 1/2 частці кожна), а позивач звернувся до суду з позовними вимогами лише до ОСОБА_5, суди, виходячи з принципу диспозитивності, дійшли висновку про часткове задоволення позову АТ КБ "ПриватБанк" - стягнення із ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором від 17 вересня 2007 року № LGC0GK02790074 у розмірі, який відповідає її частці у спадщині, а саме частці, від загальної заборгованості у розмірі 9 317,32 доларів США.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Слєсарєв Г. Е., залишено без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 грудня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_4 і його дочка ОСОБА_1 ;
померлий спадкодавець ОСОБА_3 за життя, 17 вересня 2007 року, отримав у банку кредит у розмірі 44 000,00 доларів США на придбання житла, а саме будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який він придбав того ж дня, 17 вересня 2007 року, у ОСОБА_6 . Придбаний позичальником будинок перебував в іпотеці;
09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 і дочка ОСОБА_1 мали рівні частки у спадщині, тобто їх частки складали по 1/2 частці кожна від усього спадкового майна, що також зазначено у пункті 2 договору про поділ спадкового майна від 09 жовтня 2018 року, однак позивач звернувся до суду з позовом лише до одного спадкоємця, а саме доньки померлого позичальника, відповідача у справі, вважаючи ОСОБА_1 єдиним боржником у зазначених правовідносинах, оскільки остання отримала у спадщину житловий будинок, на придбання якого банком видавався кредит та який є предметом іпотеки;
суд першої інстанції не погодився з такою позицією позивача, зазначивши про те, що спадкоємцями після померлого позичальника ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині, однак, зважаючи на те частки спадкоємців були рівними (по 1/2 частці кожній), а позивач звернувся до суду з позовними вимогами лише до доньки ОСОБА_1, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 317,32 доларів США, що становить частку від загальної суми заборгованості за кредитним договором;
суд першої інстанції дослідив поданий стороною позивача доказ, а саме розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірив його та оцінив у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами і повністю з ним погодився, тому доводи відповідача про те, що суд першої інстанції зробив висновок про доведеність розміру заборгованості за кредитним договором лише на підставі долученого до позову розрахунку заборгованості померлого позичальника, без долучення жодних документів первинного обліку, який не є належним доказом у справі, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що стороною відповідача свого розрахунку боргу суду не надано, клопотань щодо призначення судово-економічної експертизи не заявлялося, а тому належними та допустимими доказами розрахунок суми боргу відповідачем не спростовано.
Аргументи учасників
У січні 2023 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій у частині задоволених вимог, ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову. Крім того, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить розглянути справу за його участю.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що при розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій не врахували, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Єдиним доказом, який наданий позивачем на підтвердження розміру забргованості, є розрахунок заборгованості. За таких обставин розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу та його розміру, оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом. Цей розрахунок не підписаний представником банку. Банк не надав виписку з особового рахунку ОСОБА_3 . Відповідач не була стороною кредитного договору, вона не отримувала кредитні кошти, не сплачувала за кредит, тому вона позбавлена можливості самостійно перевірити розрахунок позивача.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із судовими рішеннями у частині задоволених позовних вимог, відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України рішення і постанова судів попередніх інстанцій в іншій частині касаційному перегляду не підлягають.
У лютому 2023 року до Верховного Суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив, мотивований тим, що суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про часткове задоволення позову. Відповідач не надала жодного доказу на підтвердження відсутності заборгованості спадкодавця за кредитним договором. Альтернативний розрахунок заборгованості, висновок судово-економічної експертизи у справі відсутні. Відповідач не спростувала розрахунок банку.
У лютому 2023 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини. Позивач не виконав свого процесуального обов`язку, не надав належних доказів на підтвердження наявності заборгованості та її розміру.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 20 травня 2022 року у справі № 336/4796/18, від 30 серпня 2022 року у справі № 509/2976/19, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 17 вересня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № LGC0GK02790074, відповідно до умов якого останній отримав кредит у виді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 44 000,00 доларів США на житло в кредит на строк із 17 вересня 2007 року до 17 вересня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % щомісяця на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту на придбання житла у розмірі 44 000,00 доларів США щомісяця в період сплати.
Забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за цим договором є іпотека будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п., надані банку з метою забезпечення зобов`язань за цим договором.
17 вересня 2007 ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_6 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Згідно з відповіддю державного нотаріуса Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Чиркіної Т. Д. від 09 жовтня 2018 року
№ 1177/02-14/250/2017 свідоцтво про право на спадщину за законом було видано на ім`я ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на який було накладено заборону внаслідок укладання іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Єпіфанцевою Н. В. 17 вересня 2007 року і зареєстрованого в реєстрі за № 4152.
28 лютого 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" направило на адресу ОСОБА_1 лист-претензію за вих. № 70912LGC0L242, у якому повідомило останню про те, що вона є спадкоємцем за законом, що дає підстави стверджувати про обов`язок сплатити заборгованість перед банком у повному обсязі з комісією та процентами за фактичний строк його користування. Станом на дату смерті заборгованість позичальника становила 18 634,43 доларів США.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором від 17 вересня 2007 року № LGC0GK02790074 загальна сума заборгованості ОСОБА_3 станом на дату його смерті становить 18 634,64 доларів США.
Спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_3 відповідно до статті 1261 ЦК України є його дружина ОСОБА_4 та його дочка ОСОБА_1 .
09 жовтня 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулися до Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно з договором про поділ спадкового майна від 09 жовтня 2018 року серії ННК № 380346, посвідченим державним нотаріусом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Чиркіною Т. Д., зареєстрованим у реєстрі за № 2-734, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 домовилися, що після його укладання: у спадщину ОСОБА_4 на праві приватної власності переходить право на приміщення магазину канцелярських товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; у спадщину ОСОБА_1 на праві приватної власності переходить право на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку за тією ж адресою з цільовим призначенням - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0715 га, кадастровий номер 4412900000:06:017:0017.