ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 640/39746/21
адміністративне провадження № К/990/34720/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника позивача Адамович О.В.,
представників відповідача Красникова В.А., Мельника А.А.
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поствест" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 (суддя - Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді: Мельничук В.П., Оксененко О.М.) у справі №640/39746/21.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поствест" (далі - ТОВ "Поствест") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2021 №00919740704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок платника за серпень 2021 року на суму 7210551,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1802637,75 грн.;
зобов`язати Головне управляння Державної податкової служби у м. Києві внести заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) подану за серпень 2021 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у м. Києві посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №2а-9423/12/2670, від 09.10.2019 по справі №808/9397/13-а, від 05.05.2020 по справі №826/678/16, від 17.08.2021 по справі №420/6598/20.
Також ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що судами неправильно застосовано положення підпункту г) пункту 198.5 статті 198, підпунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Зокрема зазначає, що працівниками Головного управління ДПС у м. Києві, в присутності директора ТОВ "Поствест" Савочки Романа, здійснено виїзд за адресою: Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Курчатова, буд. 17, та встановлено, що за даною адресою знаходиться діюча сонячна електростанція, яка огороджена парканом та охороняється. На сонячній електростанції паспорт об`єкта відсутній, тому ідентифікувати власника, та/або орендаря не є можливим. Зрозуміти кому саме належать сонячні фотогальванічні елементи неможливо. Зі слів охорони сонячні фотогальванічні елементи змонтовані на даній земельній ділянці в 2019 - 2020 роках. В своїх поясненнях (Додаток 2 до першого примірника акту перевірки) Савочко Роман не надав відповіді щодо періоду встановлення (монтажу) сонячних фотогальванічних елементів на даній земельній ділянці та не надав актів прийому-передачі сонячних фотогальванічних елементів ТОВ "Оптіма Кварт". Зазначене позивачем жодними доказами не спростовано, актів прийому-передачі сонячних фотогальванічних елементів ТОВ "Оптіма Кварт" не надано і в ході розгляду справи.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Поствест" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Поствест" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2021 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 85591/26-15-07-04-02/44136221 від 18.11.2021, в якому відображено висновки про порушення позивачем вимог статей 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 7210551,00 грн. та не виписано і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за серпень 2021 року на 7210551,00 грн.
Згідно акту перевірки висновок відповідача про фактичне непідтвердження наявності у ТОВ "Поствест" права на бюджетне відшкодування у сумі 7210551,00 грн. базується на неможливості посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві встановити наявність придбаних сонячних фотогальванічних елементів в зібраному стані за адресою місця зберігання, і як наслідок використання придбаного товару позивачем у власній господарській діяльності.
Також, перевіркою встановлено, що згідно баз даних ДПС та Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Поствест" відсутні зареєстровані податкові накладні, щодо придбання робіт/послуг з встановлення (монтажу) сонячних фотогальванічних елементів у сонячну електростанцію. Крім того, встановлено відсутність придбання супутніх послуг та товарів для монтажу (будівництва) сонячної електростанції (силові кабелі, трансформатори, перетворювачі електроенергії тощо).
На підставі таких висновків Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00919740704 від 13.12.2021, яким ТОВ "Поствест" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 7210551 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1802637,75 грн.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
У пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За змістом пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.
Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.
Документи та інші дані, що підтверджують/спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - властивостей придбаних товарів, умов перевезення, зберігання тощо.
З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи з урахуванням специфіки предмету та умов укладених правочинів.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідно до договору купівлі-продажу № 2508/21 від 25.08.2021 та специфікацій до нього ТОВ "Поствест" придбало у ТОВ "Октаєдр сімпл" 5580 сонячних фотогальванічних елементів зібраних в модулі RSM150-8-505М на загальну суму 26607426,91 грн., у тому числі ПДВ - 4434541,15 грн.
Згідно договору купівлі-продажу № ПС 08/21-17 від 17.08.2021 позивач придбав у ТОВ "Пінта Соляріс" 2472 сонячних фотогальванічних елементів зібраних у модулі на суму 16655878,08 грн., у тому числі ПДВ 2775979,68 грн.
На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок.
Відповідно до акту приймання-передачі обладнання №1 від 01.11.2021 до договору оренди №11-01/21 від 01.11.2021 ТОВ "Поствест" передало в оренду сонячні фотогальванічні елементи зібрані в модулі на загальну суму 43263 04,99 грн., у тому числі ПДВ - 7 210 550,83 грн.