ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 280/12207/21
адміністративне провадження № К/990/9356/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА ХЕНДЛІНГОВА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА ХЕНДЛІНГОВА КОМПАНІЯ" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року (прийняту в складі: головуючого судді Максименко Л.Я.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року (у складі колегії суддів судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів Чабаненко С.В., Юрко І.В.),
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА ХЕНДЛІНГОВА КОМПАНІЯ" (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення форми С від 02.07.2021р. № 00092000902, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав передбачених пунктом 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).
3. 16 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі №280/12207/21, у якій просить рішення судів скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, зазначив, що у жодне з підготовчих засідань, які були призначені на 23.06.2022, 18.07.2022, 15.08.2022 та 26.10.2022 у даній справі представник позивача не прибув, розгляд справи по суті без участі представника позивача є неможливим, а наявних письмових доказів недостатньо для повного та всебічного розгляду справи, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
6. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Позивач указує, що 01.08.2022 представником позивача Чемеріс М.А. було отримано ухвалу суду про призначення підготовчого засідання на 15.08.2022 і подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зі знаходженням на лікарняному. Ухвала суду про призначення підготовчого засідання на 26.10.2022 представником позивача не отримана з невідомих причин. Позивач двічі позбавлений права на захист своїх інтересів, по-перше через відмову суду в розгляді справ, по-друге, через некоректну поведінку свого представника. Оскаржена ухвала призвела до обмеження прав та інтересів позивача, а тому підлягає скасуванню.
6.1. Також позивач акцентує, що зважаючи на певні обставини в країні, суд першої інстанції, на підставі наданих доказів по суті справи, мав можливість дослідити зібрані у справі письмові докази та матеріали, за відсутності позивача чи його представника.
7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано залишили позов без розгляду та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишивши без змін оскаржувані судові рішення.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
9. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
10. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
11. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
12. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника не є прийнятні з огляду на наступне.
13. Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
14. Частиною 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.