ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 520/4658/22
адміністративне провадження № К/990/30321/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт"
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року (судді Біленський О.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року (судді: Бершов Г.Є., Ральченко І.М., Чалий І.С. )
у справі за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Агросвіт" (далі також - Позивач, ПОСП "Агросвіт") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2021 року №00202240710.
На обґрунтування позовних вимог вказувало, що:
- під час перевірки інвентаризація залишків пального не здійснювалась, та наявність пального станом на дату проведення перевірки не зафіксована; посадові особи контролюючого органу не з`ясували обставин фактичного зберігання Позивачем пального, з врахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні Позивача техніки та використання палива шляхом заправки автотранспорту підприємства, та помилково ототожнив господарську операцію із придбання пального із фізичним зберіганням пального;
- доставка Позивачеві пального від ТОВ "Петроліум Імпорт" здійснювалась безпосередньо до транспортних засобів (до паливних баків), а не у стаціонарні ємності, що не спростовано у акті перевірки, зокрема, і на час проведення фактичної перевірки за вказаною адресою;
- в наказі про проведення фактичної перевірки Позивача відсутні конкретні підстави для її проведення, у зв`язку з чим вказана фактична перевірка Позивача призначена протиправно.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням від 19 вересня 2022 року Харківський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив з посиланням на таке:
- у наказі міститься посилання не лише на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), а прямо вказується на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального, підпункти 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 пункту 191.1 статті 191 ПК України, частини першої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (надалі також - Закон №481), тобто, безпосередньо у наказі зазначається підстава проведення перевірки та перераховуються норми податкового та іншого законодавства, з яких вони випливають;
- жодних первинних документів на підтвердження використання придбаного пального для експлуатації власної сільськогосподарської техніки ані на вимогу контролюючого органу, ані до суду Позивач не надав; твердження, що доставка Позивачеві пального від ТОВ "Петроліум Імпорт" здійснювалась безпосередньо до транспортних засобів (до паливних баків), а не у стаціонарні ємності, не підтверджується жодним доказом;
- маючи у розпорядженні лише один транспортний засіб з об`ємом баку 2,407 літрів, Позивач не мав можливості в день отримання пального у кількості 38611,04 літри його використати без його попереднього зберігання. Позивач не надав під час перевірки документів на транспортні засоби з об`ємом баків, що дозволяють вмістити одночасно такий об`єм пального (38 611,04 л), не надав й жодного документу, який підтверджує облік та використання пального в день його отримання, а не його зберігання протягом тривалого часу;
- об`єктивних даних про фізичну здатність Позивача використати таку кількість пального у межах однієї доби (що б виключало необхідність зберігання пального протягом наступного календарного дня і подальшого проміжку часу) матеріали справи не містять. Також Позивач не надав доказів, що придбане ним пальне закачувалося безпосередньо у паливні баки належних йому транспортних засобів та що використовувалося це пальне виключно у власній господарській діяльності;
- Позивач самостійно придбав 10 ємностей для зберігання пального загальним об`ємом 86,9 куб. метрів, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом ПОСП "Агросвіт" №69 від 1 вересня 2021 року. Призначення вказаних ємностей для зберігання саме пального визначено безпосередньо Позивачем у вказаному листі.
- враховуючи вищевикладене, діяльність Позивача підпадає під визначення зберігання пального, відповідно, у нього був обов`язок отримати ліцензію для здійснення такої діяльності;
- Позивач самостійно подав документи та отримав ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 15 квітня 2020 року, відповідно, він усвідомлював та визнавав необхідність отримання ліцензії на зберігання пального.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 травня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд погодився із зазначеними висновками суду першої інстанції та додатково вказав, що:
- Позивач в апеляційній скарзі вказав лише на порушення пункту 85.4 статті 85 ПК України, однак не обґрунтував який негативний вплив на права позивача потягнуло складання акту перевірки у день отримання позивачем запиту про надання документів від податкового органу, доказів звернення до податкового органу з питань продовження або зупинення перевірки позивачем не подавалося. Більш того, Позивач мав можливість подати документи після закінчення перевірки у порядку, визначеному пункту 86.7 статті 86 ПК України, чого не зробив, а тому посилання на порушення прав Позивача у цій частині є необґрунтованим та не заслуговує на увагу;
- положення частини другої статті КАС України встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити правомірність власного рішення, проте не свідчить, що Позивач звільняється від доказування обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги. Так, в ході судового розгляду Позивач не надав доказів на спростування висновків акта перевірки, проте Відповідач підтвердив висновки належними та допустимими доказами.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив:
- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022р. у справі № 520/4658/22 скасувати;
- постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 520/4658/22 скасувати;
- ухвалити нове рішення, яким скасувати податкове-повідомлення рішення №00202240710 від 28 вересня 2021 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області як відокремленим підрозділом ДПС України.
У відзиві на касаційну скаргу представник Відповідача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без мін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що згідно з договором поставки нафтопродуктів, укладеного між ПОСП "Агросвіт" та ТОВ "Петроліум Імпорт", останнє взяло на себе зобов`язання передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти.
Згідно з видатковою накладною від 6 квітня 2020 року № НПИм-060426 та товарно-транспортною накладною від 6 квітня 2020 року № НПИм-20830 підтверджується факт отримання ПОСП "Агросвіт" пального у кількості 38611,04 літри від ТОВ "Петроліум Імпорт" за адресою: вул. Слобожанська, буд. 35-В, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область.
Згідно з даними акцизної накладної від 6 квітня 2020 року №60427 Позивач від ТОВ "Петроліум Імпорт" отримав пальне, а саме важкі дистиляти (газойлі) у кількості 38611,04 літри (код згідно з УКТ ЗЕД 2710194300).
Позивач має ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 15 квітня 2020 року №20190414202001298 терміном дії з 19 квітня 2020 року до 19 квітня 2025 року, адреса: Харківська обл., Лозівський район, село Катеринівка, вулиця Слобожанська, будинок 35В.
25 серпня 2021 року Відповідач видав наказ "Про проведення фактичної перевірки ПОСП "Агросвіт" (код за ЄДРПОУ 30614081) на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), підпунктів 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, частини першої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Згідно з цим наказом:
- призначена фактична перевірка ПОСП "Агросвіт" (код за ЄДРПОУ 30614081) за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою: вул. Слобожанська, буд. 35-В, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область, з 26 серпня 2021 року, тривалістю не більше 10 діб;
- перевірку провести за період діяльності з 1 квітня 2020 по день закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", Податкового кодексу України, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі також - Закон №481".)
Під час проведення перевірки посадовій особі Позивача вручений запит від 1 вересня 2021 року про надання документів, які стосуються предмету перевірки.
Позивач надав документи: ліцензія на зберігання пального терміном дії з 19 квітня 2020 року, договір поставки нафтопродуктів від 16 вересня 2019 року № НПИм-00087, акцизна накладна від 6 квітня 2020 року № 60427, видаткову накладну від 6 квітня 2020 року № НПИм-060426, товарно-транспортна накладна від 6 квітня 2020, які підтверджують отримання ПОСП "Агросвіт" пального у кількості 38 611,04 л від ТОВ "Петроліум Імпорт".
Відповідно до наказу та на підставі направлень, які вручені директору Позивача 1 вересня 2021 року, ГУ ДПС у Харківській області провело фактичну перевірку господарського об`єкта, розташованого за адресою: вул. Слобожанська, буд. 35-В, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область, де здійснює діяльність ПОСП "Агросвіт".
Згідно з наданими Позивачем під час проведення перевірки документами Відповідач встановив, що адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання не платник акцизного податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки: вул. Слобожанська, 35-В, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область.
Також суди встановили, що на території ПОСП "Агросвіт" за адресою: вул. Слобожанська, 35-В, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область, знаходяться 10 ємностей для зберігання пального загальним об`ємом 86,9 куб. метрів, що підтверджується листом ПОСП "Агросвіт" №69 від 1 вересня 2021 року.
З урахуванням цього Відповідач дійшов висновку, що Позивач здійснює зберігання пального без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального.
За результатами виявлених порушень Відповідач склав акт перевірки від 1 вересня 2022 року №15232/20/19/880/30614081, згідно з висновками якого Позивач допустив порушення вимог статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі акта перевірки Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2021 року №00202240710, яким до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500000,00 грн.
Позивач не реалізував право на подання до контролюючого органу у порядку, заперечень на акт перевірки та надання додаткових первинних документів.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, Позивач в звернувся зі скаргою до ДПС України, яка залишена без задоволення на підставі рішення від 22 лютого 2022 року №3448/6/99-00-06-03-01-06.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Підставами скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій Позивач визначив порушення судами норм матеріального та процесуального права. Вказує про те, що (1) не дослідження судами акта перевірки та ненадання йому належної правової оцінки, (2) неврахування фактичних обставин перевірки та допущених порушень під час перевірки, (3) не перевірка фактів порушення прав платника податків щодо строків отримання запитів від контролюючих органів під час перевірки та права надання документів/інформації на запит контролюючого органу, (4) неврахування висновків Верховного Суду у аналогічних справах, (5) порушення вимог статтей 77, 90 КАС України при розгляді справи у сукупності призвело до ухвалення судових рішень, які не відповідають вимогам статті 242 КАС України.
Судом апеляційної інстанції не були застосовані висновки, викладені постановах Верховного Суду:
-"… для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності "на балансі" у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії."; "(...) суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу (підтвердження або спростування обставин) саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, колегія суддів вважає, що невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії." (постанова від 15 червня 2022 року у справі №260/3859/20);
- "для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності "на балансі" у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії." (постанова від 31 травня 2022 року по справі №540/4291/20).
Як вважає Позивач, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили наявності в діях Позивача складу податкового правопорушення за перевіряємий період, адже не досліджували питання щодо місця та способу його зберігання, мети придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Також суди, внаслідок незастосування наведених вище висновків ВС не звернули увагу на те, що під час фактичної перевірки ці обставини також не встановлювались Відповідачем. Зазначене призвело до неправильного застосування абзацу восьмого частини другої статті 17 ЗУ №481 та прийняття неправомірного податкового-повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій.
Позивач вважає, що у випадку відсутності встановлення судом в діях платника податків складу податкового правопорушення, підстав для застосування судом абзацу 8 частини другої статті 17 Закону №481 немає, оскільки у цьому випадку відсутнє встановлення факту наявності в діях платника податків складу податкового правопорушення.
На думку Позивача, суди не надали належної оцінки доводам Позивача щодо порушення Відповідачем пункту 85.4. статті 85 ПК України та статті 19 Конституції України під час проведення перевірки й така поведінка контролюючого органу порушує гарантовані державою права платника податків, а передчасне завершення перевірки (до отримання запитаних документів та інформації або спливу строку для їх надання), призвело до протиправного складення акта перевірки та відповідного податкового повідомлення-рішення.
Також, за доводами, наведеними у касаційній скарзі, запит контролюючого органу про надання документів під час проведення перевірки суди не досліджували й не звернули уваги на те, що запит про надання документів фактично отримано скаржником менше, ніж за 2 дні до закінчення перевірки.
Наголошує Позивач і на тому, що суд апеляційної інстанції безпідставно для цілей вирішення цього спори послався на положення пункту 82.5 статті 82 ПК України, адже його положення застосовуються щодо випадків проведення виїзної планової та позапланової перевірки.
Пункт 86.7 статті 86 ПК України, як стверджується у касаційній скарзі, апеляційний суд застосував не правильно, помилково прирівнявши право платника податків до обов`язку подавати відповідні документи документи.
Крім того, як наполягає Позивач, суди, вирішуючи спір, тягар доказування поклали на Позивача, що суперечить вимогам частини другої статті 77 КАС України, та неправильно застосували положення пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Вважаючи порушеними норми процесуального права при вирішенні спору, Позивач вважає, що єдиний доказ, який може спростувати або підтвердити наявність порушення, а саме акт перевірки, судами не досліджувався. Відсутність в акті перевірки інформації про встановлення складу податкового правопорушення є очевидною - акт перевірки містить лише позначку "порушено вимоги статті 15 ЗУ №481 й немає жодного зазначення, на підставі яких досліджень та яких встановлених фактів, зроблений такий висновок контролюючим органом у акті перевірки.
Стверджує Позивач, що й обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, встановлені на підставі недопустимих доказів та припущень, адже: отримання ліцензії на право зберігання пального не свідчить, що 6 квітня 2020 року пальне також зберігалось; ці обставини мали бути встановлені під час перевірки. Обстеження території під час перевірки посадові особи Відповідача не здійснювали.
3.3. Позиція Відповідача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції такими, що відповідають вимогам процесуального Закону, а касаційну скаргу - необґрунтованою, Відповідач у відзиві наполягає на правильності встановлення обставин, що стосуються зберігання пального Позивачем без отримання відповідної ліцензії з посиланням на такі докази, як акцизна накладна, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, а також повідомлень.
Наголошує, що пункт 85.4 статті 85 ПК України стосується права посадових осіб контролюючого органу отримувати у платників податків належним чином завірені копії (засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою) первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Натомість, відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Відтак, обов`язок щодо надання у повному обсязі документів, які стосуються предмету перевірки, виникає у платника податків одразу після початку перевірки. Проте, запит про надання належним чином засвідчених копій первинних документів, який повинен надаватися платнику податків не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки, подається на підтвердження вже встановлених перевіркою порушень.
Щодо твердження ПСОП "Агросвіт" у касаційній скарзі про те, що при проведенні перевірки не з`ясовані технічні характеристики транспортних засобів та спецтехніки, то Позивач до позову не подав документи на транспортні засоби з об`ємом баків, що дозволяють вмістити одночасно об`єм пального (38 611,04 л), не надав жодного документа, який підтверджує облік та використання пального в день його отримання, а не його зберігання протягом тривалого часу. Навпаки, подане Позивачем повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які проводиться свідчить про відсутність транспортних засобів з об`ємом баків, що дозволяють вмістити одночасно такий об`єм пального. Об`єктивних даних про фізичну здатність позивача спожити таку кількість пального у межах однієї доби (що б виключало необхідність зберігання пального протягом наступного календарного дня і подальшого проміжку часу) матеріали справи також не містять.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України №481/95-BP від 19 грудня 1995 року "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Стаття 15 Закону № 481 визначає умови провадження діяльності з імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.
Статтею 17 Закону № 481 встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Цією нормою встановлено щонайменше 22 випадки, за наявності яких до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів та визначено розмір таких. Визначені цією нормою розміри штрафів є або фіксованими, або у відсотковому співвідношенні до вартості товару із визначенням граничної межі.
Отже, стаття 15 Закону № 481 містить значну кількість вимог до імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального, а 1 містить значну кількість підстав для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в залежності від характеру виявленого правопорушення.
Відповідач стверджує, що штрафні санкції застосовані на підставі акта перевірки у зв`язку із порушенням Позивачем вимог Закону № 481 щодо зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.
Позивач продовж усього розгляду справи стверджував, що посадовими особами Відповідача не зафіксовано ні загального обсягу пального, що зберігалось Позивачем станом на час проведення перевірки, ні місця зберігання та способу і характеристик споруд для цього.
Проте, суди вказали про не спростованість Позивачем засвідчених актом перевірки обставин зберігання пального.
З 1 січня 2016 року ПК України визначав, що діяльність з реалізації пального обумовлювалася обов`язком суб`єкта господарювання зареєструватися платником акцизного податку, а також виконувати вимоги, пов`язаних із обігом пального. Водночас, законодавець встановив, що приміщення для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом (підпункт 14.1.6), а суб`єкти господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.224).
До 1 липня 2019 року діяльність з виробництва, реалізації та зберігання пального не підлягала ліцензуванню.
З 1 липня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", яким внесено зміни до ПК України та Закону № 481/95-ВР.
З цього часу Закон № 481 почав додатково визначати основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, а норми ПК України встановили більш ширше поняття акцизних складів, в тому числі, визначили критерії, за яких відповідна територія/ємність не вважається акцизним складом.