ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №806/3143/17
адміністративне провадження № К/9901/69198/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді: Граб Л.С., Біла Л.М.)
у справі за позовом керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Керівник Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати погодження голови Державного агентства рибного господарства України від 15.01.2014 ПП ОСОБА_1 "Режиму рибогосподарської експлуатації верхнього ставу на р. Тетерів, розташованого в межах населеного пункту с. Карпівці Чуднівського району Житомирської області";
- визнати протиправним та скасувати погодження начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області від 17.02.2014 ПП ОСОБА_1 "Режиму рибогосподарської експлуатації верхнього ставу на р. Тетерів, розташованого в межах населеного пункту с. Карпівці Чуднівського району Житомирської області".
Обґрунтовуючи позов, керівник Бердичівської місцевої прокуратури покликався на те, що третя особа використовує верхній став на річці Тетерів в с.Карпівці Чуднівського району Житомирської області без відповідно зареєстрованого права користування та за відсутності погодження уповноважених на це органів державної влади та органів місцевого самоврядування - Житомирської обласної державної адміністрації, Чуднівської райдержадміністрації (у разі передачі водного об`єкта для ведення водного господарства) та Карповецької сільської ради.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з цим позовом та необхідність представництва інтересів держави, керівник Бердичівської місцевої прокуратури покликався на те, що Карповецька сільська рада, яка уповноважена на розпорядження відповідною земельною ділянкою та водним об`єктом, а також органи державної влади - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області, Державне агентство рибного господарства України не звернулись з відповідним позовом про скасування погоджень Режиму до суду та самостійно не ініціювали питання про його анулювання, чим допустили протиправну бездіяльність.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано погодження голови Державного агентства рибного господарства України від 15.01.2014 ПП ОСОБА_1 "Режиму рибогосподарської експлуатації верхнього ставу на р. Тетерів, розташованого в межах населеного пункту с. Карпівці Чуднівського району Житомирської області".
Визнано протиправним та скасовано погодження начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області від 17.02.2014 ПП ОСОБА_1 "Режиму рибогосподарської експлуатації верхнього ставу на р. Тетерів, розташованого в межах населеного пункту с. Карпівці Чуднівського району Житомирської області".
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що третьою особою у розумінні ст.17 Закону України "Про тваринний світ" водний об`єкт використовується за відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували законне право користування спірним водним об`єктом.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України задоволено частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 скасовано.
Адміністративний позов керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурором не доведено, що захист інтересів у сфері погодження режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єктів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у прокурора відсутні повноваження на ведення справи в суді, в тому числі і в інтересах держави, оскільки її інтереси представлені відповідними органами - Бердичівською райдержадміністрацією Житомирською області та Житомирською обласною державною адміністрацією.
Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що прокурор, звернувшись з позовом в інтересах держави до Державного агентства рибного господарства України про скасування погодження режиму використання водних об`єктів, не зазначив відповідних обґрунтувань щодо порушення рішенням відповідача саме інтересів держави.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився заступник прокурора Вінницької області та звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги особа, яка її подала, покликається на те, що погодження Режиму рибогосподарської експлуатації верхнього ставу на р. Тетерів, розташованого за межами населеного пункту с.Карпівці Чуднівського району Житомирської області, на місцевому та загальнодержавному рівні органами державної влади - Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області та Державним агентством рибного господарства України здійснено з порушенням вимог законодавства, а тому прокурор реалізував законодавче установлене право, спрямоване на захист інтересів держави, та звернувся до суду з позовом в межах встановленої законом адміністративно-процесуальної правосуб`єктності.
Заявник покликався на те, що в позовній заяві належним чином обґрунтовано підстави представництва та доведено порушення інтересів держави, в зв`язку з допущенням відповідачами порушень законодавства.
Також скаржник, покликаючись на ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.131-1 Конституції України, вважає наявні підстави для представництва інтересів держави саме прокурором, оскільки орган, до компетенції, якого віднесені відповідні повноваження, допустив порушення законодавства у сфері рибного господарства, а також є відповідачем у справі.
Покликаючись на ст.ст.8, 9 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарств від 15.01.2008 за №4, скаржник зазначає, що Бердичівська районна державна адміністрація та Житомирська обласна державна адміністрація не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання протиправним та скасування погоджень Режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єктів, відтак, вказані суб`єкти владних повноважень не можуть бути позивачами у справі.
Відповідач - Державне агентство рибного господарства України у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 60 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Відповідно до ч.3 ст.53 КАС України в чинній редакції у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.23 КАС України, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.