ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №340/1454/21
адміністративне провадження № К/990/18323/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (суддя Петренко О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року (колегія у складі суддів Божко Л.А., Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.)
у справі № 340/1454/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому, просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача при призначенні йому пенсії за віком, відповідно до рішення №111550000323 від 30.09.2020 (зі змінами від 12.11.2020 та від 30.12.2020), яка виявилась у не включенні в страховий стаж періоду роботи з 19.05.1992 по 31.12.1999;
- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії за віком, з включенням до страхового стажу періоду роботи з 19.05.1992 по 31.12.1999, починаючи з 02.10.2020.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 був засновником та керівником Фермерського господарства "Луч".
3. Фермерське господарство "Луч" не перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку та не сплачувало фіксований сільськогосподарський податок за період з 1992 року по 1999 рік.
4. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФ України в Кіровоградській області з 01.10.2020 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
5. До заяви про призначення пенсії позивачем подано, серед іншого, трудову книжку НОМЕР_1 від 20.09.1977.
6. Після перевірки наданих позивачем документів Управлінням встановлено, що правові підстави для зарахування періодів роботи в ФГ "Луч" у період з 19.05.1992 по 31.12.1999 відсутні, оскільки відсутні докази сплати страхових внесків фермерським господарством у вказаний період.
7. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що обов`язок перевірки сплати роботодавцем відповідних страхових внесків покладається на орган Пенсійного фонду України. При цьому, особа, яка звернулася за призначенням пенсії, не відповідає за неможливість Пенсійного фонду підтвердити сплату страхових внесків через втрату архівних даних. Збереження архівних даних про подані підприємством звіти та сплачені страхові внески є обов`язком держави в особі відповідного органу Пенсійного фонду України.
Законом України "Про систему оподаткування" селянське (фермерське) господарство зобов`язано зберігати документи про нарахування та сплату відповідних страхових внесків лише впродовж 3 років, що виключає об`єктивну можливість у заявника отримати їх від даної юридичної особи. Натомість органи Пенсійного фонду зобов`язані збирати і зберігати відомості про всю трудову діяльність, у тому числі сплачені страхові внески фізичних осіб у документальній та електронній формі у встановленому порядку протягом життя фізичної особи, а також впродовж 75 років після її смерті.
Неможливість Пенсійного фонду України провести перевірку через втрату архівних фондів по Новгородківському районі Кіровоградської області за 1990-ті роки, не може призводити до порушення пенсійних прав позивача, оскільки він забезпечив сплату СФГ "Луч" всіх належних сум страхових внесків та подачу до органу Пенсійного фонду України відповідної звітної документації, тим самим виконавши всі свої обов`язки.
Відсутність архівних даних по підприємствам Новгородківського району за оскаржуваний період, не спростовує сплату СФГ "Луч" страхових внесків до Пенсійного фонду України.
9. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на їх необґрунтованість, не підтвердження доказами, та зазначив про відсутність підстав для включення до стажу позивача періоду з 1992 року по 1999 рік.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022, у задоволенні позову відмовлено.
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що новостворені селянські (фермерські) господарства звільнялися від плати за землю протягом трьох років з часу передачі земельної ділянки у їх власність або надання у користування та від сплати податку на прибуток. При цьому, Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" та Закон України "Про фермерське господарство" не встановлювали пільг фермерським господарствам зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
ФГ "Луч" не перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку та не сплачувало такий податок за період з 1992 року по 1999 рік. Відсутні докази того, що фермерське господарство сплачувало страхові внески. Тому період роботи у ФГ "Луч" з 19.05.1992 по 13.12.1999 не зараховано до страхового стажу правомірно.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
13. Як на підставу касаційного оскарження покликається на не врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 30.07.2019 у справі № 377/2265/16-а, від 30.09.2019 у справі № 414/736/17 та від 23.03.2020 у справі № 535/1031/16-а, за змістом яких особа, яка звернулася за призначенням пенсії та подала трудову книжку та інші необхідні документи, не може нести відповідальність за несплату підприємством-страхувальником свого обов`язку зі сплати страхових внесків та/або не можливість органу Пенсійного фонду підтвердити сплату таких страхових фондів, інші подібні обставини не можуть слугувати підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу відповідного стажу роботи.
Зазначає про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У випадку, якщо вона не збереглася або з якихось причин у ній відсутній запис про певну трудову діяльність чи допущено істотні неточності тощо, стаж роботи встановлюється згідно Порядку № 637. В даних нормах жодним чином не згадується про необхідність надання заявником документів, які підтверджують сплату страхових внесків.
Положення Порядку № 22-1 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки це прямо суперечить ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", через те, що він не має зворотньої дії в часі і не може бути застосований до правовідносин, які виникли раніше.
Також позивач покликається на відсутність правового висновку щодо застосування ч. 3 ст. 28 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 № 2009-ХІІ у спірних відносинах.
Гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в аспекті "майнового правомірного очікування" та ст. 46 Конституції України, право на пенсію в аспекті зарахування особі до страхового стажу часу роботи на посаді голови селянського (фермерського) господарства обумовлене необхідністю такого господарства сплачувати відповідні страхові внески, відомості про що мають збирати, накопичувати та зберігати органи Пенсійного фонду України та використовувати їх при вирішенні питання про призначення пенсії такій застрахованій особі, а перекладення таких обов`язків (щодо надання документів про сплату господарством внесків на соціальне страхування) на застраховану особу є протиправним.
Не може бути законною підставою для відмови у зарахуванні до стажу роботи періоду перебування на посаді голови фермерського господарства те, що особа не подала документи про сплату страхових внесків таким господарством та/або орган Пенсійного фонду не зміг зберегти архів звітів таких господарств. Підставою для такої відмови може бути лише встановлення органом Пенсійного фонду факту, що під час перебування на посаді голови відповідного фермерського господарства він не забезпечив сплату таким господарством відповідних страхових внесків.
14. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
16. Спірним питанням у цій справі є протиправність дій відповідача щодо не включення до страхового стажу періоду роботи позивача з 19.05.1992 по 31.12.1999.
17. У період з 19.05.1992 по 31.12.1999 (спірний період) економічні, соціальні і правові основи створення та діяльності селянських (фермерських) господарств в Україні визначав Закон України від 20.12.1991 №2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (далі - Закон №2009-XII).
18. За змістом статті 28 Закону №2009-XII особи, які працюють у селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором (контрактом), та члени селянського (фермерського) господарства починаючи з 16-річного віку підлягають пенсійному забезпеченню нарівні з працівниками сільського господарства, а також загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття і загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до законодавства.
Селянське (фермерське) господарство реєструється як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в органах Пенсійного фонду України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з усіх видів заробітку за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), а також як платник страхових внесків з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, зазначених у частині першій цієї статті, сплачує страхові внески у встановленому законодавством порядку.
Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.
Членам селянського (фермерського) господарства та особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), призначені пенсії виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).
19. Закон №2009-XII втратив чинність 29.07.2003 із набранням чинності Закону України "Про фермерське господарство".
20. За правилами частини 3 статті 34 Закону України "Про фермерське господарство" час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до страхового стажу за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
21. Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.