ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 809/1077/17
касаційне провадження № К/9901/18215/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 (суддя - Матуляк Я.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 (головуючий суддя - Довга О.І., судді - Запотічний І.І., Матковська З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 №161477-13.
На обґрунтування зазначених позовних вимог посилається на те, що транспортний засіб позивача - не може бути об`єктом оподаткування у 2017 році, оскільки його вартість не перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2017 і відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики визначення вартості транспортного засобу не перевищує 1200000,00 грн.
Заперечуючи проти позову відповідач, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно на підставі положень статті 267 ПК України, оскільки транспортний засіб, який належить позивачу є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 23.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 №161477-13.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що автомобіль позивача не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Відповідач не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заявник касаційної скарги, пославшись на положення статті 267 ПК України, доводить, що позивач є платником транспортного податку у 2017 році, оскільки його автомобіль є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу суду, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.02.2018 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.10.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 11.10.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником транспортного засобу "AUDI Q7", номер кузова НОМЕР_1, об`єм двигуна 2967 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Дата першої реєстрації цього транспортного засобу - 23.05.2015.
Контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 №161477-13, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" №1791-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, було внесено зміни до ПК України, у зв`язку з чим підпункт 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
За правилами підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.