1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 560/3557/18

касаційне провадження № К/9901/17877/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 (суддя Гнап Д.Д.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 (головуючий суддя - Капустинський М.М., судді - Сапальова Т.В., Моніч Б.С.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Об`єднання "Прогрес" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги і податкових повідомлень-рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Об`єднання "Прогрес" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач, Управління, податковий орган), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 26.03.2018 форми "Ю" №15020-17, податкові повідомлення-рішення від 29.05.2018 форми "Ш" №0053841207, від 17.09.2018 форми "Ш" №0089281207, від 27.12.2018 форми "Ш" №0036345505; визнати протиправною бездіяльність Управління щодо не внесення до інтегрованої картки платника відомостей щодо сплати за платіжним дорученням від 25.02.2014 №803 до бюджету коштів із податку на прибуток за 2013 рік в сумі 500000,00 грн та скасування податкового боргу, зазначеного у податковій вимозі від 12.03.2014 №40-11; зобов`язати Управління внести до інтегрованої картки платника відомості щодо сплати за платіжним дорученням від 25.02.2014 №803 до бюджету коштів із податку на прибуток за 2013 рік в сумі 500000,00 грн та скасування податкового боргу, зазначеного у податковій вимозі від 12.03.2014 №40-11.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 12.02.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019, задовольнив повністю, визнав протиправною та скасував податкову вимогу від 26.03.2018 форми "Ю" №15020-17, податкові повідомлення-рішення від 29.05.2018 форми "Ш" №0053841207, від 17.09.2018 №0089281207, від 27.12.2018 №0036345505, визнав протиправною бездіяльність Управління щодо не внесення до інтегрованої картки платника відомостей щодо сплати за платіжним дорученням від 25.02.2014 №803 до бюджету коштів із податку на прибуток за 2013 рік в сумі 500000,00 грн та скасування податкового боргу, зазначеного у податковій вимозі від 12.03.2014 №40-11, зобов`язав Управління внести до інтегрованої картки платника відомості щодо сплати за платіжним дорученням від 25.02.2014 №803 до бюджету коштів із податку на прибуток за 2013 рік в сумі 500000,00 грн та скасування податкового боргу, зазначеного у податковій вимозі від 12.03.2014 №40-11.

Від Управління 08.12.2020 до суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції у даній справі.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що судом не було досліджено всі докази і неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою. Суд, вирішуючи дану справу, не врахував, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 у справі №822/1921/14 встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Об`єднання "Прогрес" не тільки вчинено необхідні дії для своєчасної та повної сплати податку на прибуток за 2013 рік на суму 500000,00 грн, а й сплачено податок. Водночас, за інформацією, що міститься в листі Славутського управління державної казначейської служби України Хмельницької області від 06.11.2020 за вих. №02-22/776, кошти в розмірі 500000,00 грн на бюджетний рахунок до цього часу не надійшли. Заявник вважає, що якби суд міг урахувати зазначене при вирішенні справи, то вказане вплинуло б на результат вирішення даної справи.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 14.12.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021, відмовив у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції за заявою Управління.

Вирішуючи заяву позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суди виходили з того, що наведені позивачем обставини не є нововиявленими в розумінні положень статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує, що судами залишено поза увагою наявність нововиявлених обставин, зокрема, про ненадходження коштів на бюджетний рахунок у розмірі 500000,00 грн.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач фактично викладає обставини, якими він обґрунтовував підстави звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав до суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.06.2021 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.10.2023 призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 11.10.2023.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних ухвал норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.


................
Перейти до повного тексту