ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 460/10292/23
адміністративне провадження № К/990/27146/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Єресько Л. О., Смоковича М. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зарічненського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Гранцерт Марії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року (суддя Борискін С. А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (колегія суддів у складі: Сеника Р. П., Онишкевич Т. В., Судової-Хомюк Н. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. 15 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зарічненського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також - Зарічненський ВДВС) про визнання дії та бездіяльності протиправними, в якому позивачка просила суд: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 70951409, винесену 08 лютого 2023 року Зарічненським ВДВС, на виконання судового рішення про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 104 339,80 грн.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз`яснено, що спір відноситься до юрисдикції Солом`янського районного суду м. Києва.
3. Оскаржені судові рішення мотивовані тим, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження № 70951409 від 08 лютого 2023 року винесена на підставі та з метою примусового виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року у справі № 760/4732/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 104 339,80 грн, яка ухвалена на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП). Тому суди попередніх інстанцій указали, що позов у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки законодавством передбачений інший порядок оскарження постанови державного виконавця під час виконання рішення суду у цивільній справі і зазначили, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), нормами статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України) заявлений спір має розглядатися Солом`янським районним судом м. Києва.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. 03 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивачка просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в цій справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржниця посилається на те, що оскаржена постанова Зарічненського ВДВС винесена з метою виконання виконавчого листа, виданого щодо примусового виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 104 339,80 грн, яка ухвалена на підставі КУпАП, а не судове рішення в цивільній справі, як безпідставно зазначили суди попередніх інстанцій. Скаржниця зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства є помилковими та прийнятими без врахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 757/62025/17-ц.
Позиція інших учасників справи
6. Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
7. 03 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Гранцерт М. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у цій адміністративній справі.
8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_2, суддів: Мацедонську В. Е., Радишевську О. Р. - для розгляду цієї адміністративної справи.
9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року № 1346 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 460/10292/23 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10 серпня 2023 року № 815/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", згідно з наказом Голови Верховного Суду від 10 серпня 2023 року № 2512-к "Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду".
10. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Єресько Л. О., Смоковича М. І. - для розгляду цієї адміністративної справи.
11. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу Гранцерт М. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1, залишено без руху, надано десятиденний строк з дня вручення копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
12. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Гранцерт М. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 460/10292/23. Витребувано із Рівненського окружного адміністративного суду матеріали справи № 460/10292/23.
13. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
14. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
16. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
17. Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню внаслідок порушення цими судами норм процесуального права, якими врегульовано правила предметної юрисдикції.
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
19. Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
20. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
21. Частиною першою статті 8 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
22. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Частиною третьою статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. За змістом частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.