постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 572/2499/16-к
провадження № 51-1455км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 42016180000000044 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гришківці Бердичівського району Житомирської області та жителя м. Бердичева тієї ж області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 343 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року, ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за недоведеністю, а також за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
2. Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він, будучи начальником Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області (на той час відсторонений від посади), тобто службовою особою, усупереч інтересам служби, перевищуючи надану йому владу та протиправно використовуючи своє службове становище і авторитет посади, яку він обіймає, умисно вплинув на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків або добитися прийняття незаконного рішення, що перешкодило затриманню особи, яка вчинила злочин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 343 КК за наступних обставин.
У ніч з 15 на 16 березня 2016 року інспектори Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області (далі - Сарненський ВП) ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно з планом відпрацювання по незаконному видобутку бурштину-сирцю перебували в урочищі "Йолки" поблизу с. Федорівка Сарненського району Рівненської області де виявили факт незаконного видобутку бурштину-сирцю невстановленими особами, які з місця видобутку втекли.
Про вказаний факт ОСОБА_8 о 23:07 повідомив старшого інспектора - чергового Сарненського ВП ОСОБА_11 .
Близько 23:33 15 березня 2016 року ОСОБА_7 зателефонував по мобільному телефону до ОСОБА_9 і під час розмови дав йому усну вказівку залишити місце події до приїзду слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) та разом із т.в.о. заступника начальника Сарненського ВП ОСОБА_12 прибути до нього в м. Сарни.
Під час наступних телефонних розмов о 00:15 та 00:32 16 березня 2016 року ОСОБА_7 дав таку саму вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Приблизно о 02:00 16 березня 2016 року ОСОБА_7 особисто прибув на місце події де знову дав вказівку ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покинути це місце і виїхати у смт Клесів Сарненського району Рівненської області в зв`язку з нібито вчиненим опором співробітникам поліції невстановленими особами, що останніми було виконано.
Залишаючись на місці події ОСОБА_7 дав усну вказівку СОГ у складі співробітників Сарненського ВП ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які прибули на місце, залишити його та не документувати факт незаконного видобутку бурштину-сирцю і не вилучати з місця події мотопомпи та інше обладнання, яке використовувалось невстановленими особами, і повернутись до райвідділу поліції. При цьому ніяких заходів щодо вилучення мотопомп та іншого знаряддя, а також встановлення та затримання осіб, які незаконно видобували бурштин-сирець, працівниками поліції вжито не було. Приблизно о 06:00 16 березня 2016 року це обладнання було забрано з місця події невстановленими особами.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
3. У поданій касаційній скарзі прокурор ОСОБА_16, який брав участь у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальністьпросить Верховний Суд скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді.
Прокурор вважає, що при перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином наведених у ній доводів, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів у справі та не дотримався принципу змагальності сторін, чим проявив упередженість.
Зазначає, що апеляційний суд дав неправильну оцінку показанням потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а твердження цього суду в оскаржуваній ухвалі про те, що останні в судовому засіданні категорично запевнили, що ОСОБА_7 не давав їм вказівки залишити місце події і його приїзд та телефонні дзвінки жодним чином не вплинули на перебіг подій, не відповідають дійсності.
Також вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_17, який підтвердив факт перебування потерпілих на місці події та запрошення ними його взяти участь у огляді цього місця в якості понятого. Пояснив, що вказані працівники поліції телефонували на лінію "102" і тривалий час очікували приїзду СОГ, однак після приїзду ОСОБА_7 залишили місце події і поїхали в смт. Клесів, також залишили місце події і члени СОГ, які повернулися до відділу поліції. Зі слів свідка, через надані ОСОБА_7 вказівки вказане обладнання та знаряддя для видобутку бурштину-сирцю не було вилучено працівниками поліції.
Стверджує, що ОСОБА_7, як керівник органу поліції та службова особа, неправомірно втрутився у виконання службових обов`язків підлеглих йому працівників поліції та вплинув на потерпілих шляхом надання їм незаконних вказівок і з надуманих підстав змусив їх залишити місце події.
На переконання прокурора, відмовивши у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів у справі апеляційний суд незаконно обмежив його в праві на доступ до правосуддя. Вважає, що цей суд не дав належної оцінки його доводам в апеляційній скарзі щодо безпідставного визнання місцевим судом недопустимим доказом звукозапису телефонних розмов зафіксованих на телефоні ОСОБА_8, адже відповідно до висновку судової криміналістичної експертизи від 20.04.2016 № 1558/1559/1560 семантичний зміст розмов на мобільному телефоні "Леново-А390 ROW" вказує, що у файлах на телефоні зафіксоване усне мовлення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .
З огляду на ці обставини прокурор вважає, що зібрані в кримінальному провадженні докази доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, а суд апеляційної інстанції при перегляді вироку не усунув порушень допущених місцевим судом, відтак рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК і є незаконним.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
4. У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги касаційної скарги.
5. Захисник вважав, що ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою і просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
6. Виправданий ОСОБА_7 у поданій письмовій заяві просив відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишити оскаржувану ухвалу без зміни.
Мотиви Суду
7. Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
8. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
9. Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
10. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
11. Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.