П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 754/1207/23
провадження №51-4579км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2022 року за ч. 3 ст. 309,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2022 року, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Вказане кримінальне провадження розглянуто місцевим судом відповідно до положень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК.
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 травня 2023 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Судами встановлено, що 29 липня 2022 року приблизно о 10 год 00 хв ОСОБА_7 через месенджер "Телеграм" незаконно придбав та почав зберігати при собі без мети збуту психотропну речовину - PVP масою 2,284 г, що є великим розміром. Згодом він був зупинений співробітниками поліції та добровільно видав їм вищевказану психотропну речовину.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_7, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування положень ст. 75 КК, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає судові рішення судів попередніх інстанцій в частині призначеного ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК необґрунтованим і вказує на те, що з огляду на конкретні обставини справи, тяжкість вчиненого ним злочину та його суспільну небезпечність, а також дані про особу засудженого застосування до нього інституту звільнення від відбування покарання не сприятиме його виправленню й попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень. Зазначає, що суд апеляційної інстанції при залишенні апеляційної скарги прокурора без задоволення, в якій він не погоджувався з призначеним ОСОБА_7 покаранням із застосуванням положень ст. 75 КК, безпідставно визнав обставиною, що пом`якшує покарання - щире каяття та залишив вирок місцевого суду без змін.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, не підтримав її в частині доводів про відсутність у ОСОБА_7 такої пом`якшуючої покарання обставини, як щире каяття, оскільки ця обставина зазначена не лише в судових рішеннях, а й в обвинувальному акті. Просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений та його захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора і просили залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Суд заслухав суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, Суд під час оцінки касаційних доводів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судами попередніх інстанцій.
Висновки судів обох інстанцій щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, та правильність кримінально-правової кваліфікації вчиненого у касаційній скарзі не заперечуються.
Щодо доводів касаційної скарги прокурора про неправильне застосування судами попередніх інстанцій закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
За змістом ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.