Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 756/80/18
провадження № 61-6690св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину
за касаційною скаргою адвоката Кишені Володимира Сергійовича як представника ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2022 року у складі судді Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Нежури В. А., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позову
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, уточнивши який просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 ; стягнути з нього аліменти на малолітню доньку в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 .
Із самого народження дочки відповідач фактично ухилявся від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, не виявляв батьківської уваги та турботи, а після розірвання шлюбу він з ними не проживає і не спілкується з дитиною, не цікавиться її життям та не забезпечує її всім необхідним для існування; не піклується про фізичний і духовний розвиток; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Ураховуючи, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дочки, позивач просила позов задовольнити.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області заочним рішенням від 06 грудня 2018 року позов задовольнив.
Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 04 лютого 2021 року заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2018 року скасував, справу призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 25 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Позбавив ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову 26 березня 2018 року та до дня досягнення дитиною повноліття. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених позовних вимог. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо позбавлення його батьківських прав. Доказів на підтвердження виконання ним батьківських обов`язків стосовно малолітньої дочки, зокрема і його прагнення брати участь у вихованні дитини, піклуватись про неї, відповідач не надав.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Кишені В. С. як представника ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2022 року в оскарженій частині - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому не було предметом апеляційного перегляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 02 травня 2023 року, адвокат Кишеня В. С. як представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року в частині задоволення позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_3 і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні зазначеної вимоги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 465/3694/14-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 06 травня 2020 року у справах № 641/2867/17-ц та № 753/2025/19, від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/17.
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та порушили норми процесуального права.
Спершу відповідач часто приїздив до будинку позивача, проте до квартири його не впускали та побачитися з дитиною не дозволяли, він купував дочці іграшки, залишав позивачу гроші з надією, що ситуація зміниться і позивач надасть можливість йому спілкуватися з дитиною, адже він не бажав породжувати конфлікти та ділити дитину. Після розірвання стосунків відповідачу вдалося лише декілька разів побачити дочку. У кінці серпня 2020 року ОСОБА_2 потрапив до квартири і побачив умови проживання дочки, яка була з бабусею і дідусем, а сама позивач проживала в цей час у селі. Після цього він повідомив позивача про бажання забрати дочку для проживання з ним і тоді дізнався про наявність у цій справі заочного рішення.
Ураховуючи, що у справі немає доказів свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками; між сторонами є конфлікт, оскільки вони не можуть дійти порозуміння у питаннях забезпечення умов проживання та виховання дочки; наявність негативного ставлення позивача до відповідача та чинення перешкод у спілкуванні з дочкою; заперечення батька проти позбавлення його батьківських прав, а також те, що саме по собі знаходження за межами території України не свідчить про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків, суди дійшли помилкового висновку про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 серпня 2023 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_6 справу розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.
19 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 серпня 2014 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, який заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року шлюб розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 .
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов, складеним головним спеціалістом відділу соціально-правового захисту дітей Дудко Д. О. з метою підготування висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Установлено, що під час обстеження у квартирі були мати дитини, бабуся та ОСОБА_3 . Квартира спільно заселена. У квартирі дві кімнати та санвузол. Дівчинка з матір`ю займають окрему кімнату, яка облаштована розсувним диваном, шафою для одягу, тумбою. В іншій кімнаті проживають бабуся з дідусем, ця кімната облаштована розсувним диваном, столом, табуретками, духовою шафою, мікрохвильовою піччю, меблевою шафою. Бабуся і мати повідомили, що батько ОСОБА_3 жодного разу її не бачив, оскільки пішов із сім`ї ще до народження доньки. Санітарно-гігієнічні умови добрі. Створено належні умови для всебічного розвитку, навчання та виховання дитини.
З висновку Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 від 16 квітня 2018 року № 104-3300 відомо, що на засіданні комісії від 12 квітня 2018 року ОСОБА_1 підтвердила своє бажання позбавити батька дитини батьківських прав та повідомила, що він покинув сім`ю, ще коли вона перебувала на 5-му тижні вагітності, і тому доньку не бачив жодного разу. Зазначила, що оскільки місце перебування батька дитини їй невідоме, вона не може зареєструвати доньку за місцем проживання, а також у майбутньому не може вирішувати інші юридичні питання стосовно ОСОБА_3 .
Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування рекомендувала позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 .
10 червня 2020 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_8, змінивши прізвище на ОСОБА_2 .
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є сусідкою позивача, була присутньою на весіллі позивача і ОСОБА_2, який залишив сім`ю приблизно через три місяці після весілля. У цей час позивач була вагітною. ОСОБА_2 з`явився вперше до дитини через п`ять років після її народження. На цей час малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю і бабусею. Батько протягом п`яти років не приїздив до дитини та не телефонував.
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є дружиною відповідача. Їй відомо про те, що у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є спільна дитина, яка проживає разом з матір`ю. Також їй відомо, що відповідач надавав ОСОБА_1 гроші на відпочинок з дитиною на морі. Позивач та її батько чинили відповідачу перешкоди у спілкуванні з дитиною.
ОСОБА_2 визнав пред`явлений до нього позов у частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки у повному обсязі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;