Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 761/36779/20
провадження № 61-4228св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак Олеся Гурамівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак Олеся Гурамівна, про визнання договору міни удаваним та переведення прав та обов`язків покупця
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року у складі судді Фролової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Коцюрби О. П.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позову
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати договір міни, укладений 20 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О. Г., зареєстрований в реєстрі за № 6244, удаваним правочином, вчиненим з метою приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу; перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця за вказаним договором купівлі-продажу.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указувала, що вона, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 були співвласниками квартири АДРЕСА_1, в якій кожному з них належало по 1/3 частини.
Наприкінці вересня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 та її чоловіка з пропозицією викупити у неї належну їй частку цієї квартири, на що позивач запропонувала надати їм з чоловіком письмові пропозиції щодо цінової вартості та умов придбання зазначеної частки відповідно до законодавства. Однак пізніше позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 продала свою 1/3 частки спірної квартири, вартістю у 637 572,00 грн, ОСОБА_3, оформивши 20 жовтня 2020 року договір міни. За умовами договору міни ОСОБА_2 обміняла свою частку у спірній квартирі на належний йому ноутбук ASUS ROG Strix Gl 5 G512LI-HN, вартістю у 27 544,00 грн, з доплатою у 610 028,00 грн.
ОСОБА_1 вважає, що укладений між відповідачами договір міни не спрямований на реальне настання правових наслідків, укладений з метою приховати інший правочин, отже, є удаваним правочином, а саме вчинений для приховання договору купівлі-продажу, тому права покупця за цим договором повинні перейти до позивача. ОСОБА_2 не направляла жодному співвласнику письмових заяв про наміри обміняти чи продати свою частку квартири.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 19 липня 2022 року позов залишив без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю заявлених вимог щодо удаваності договору міни.
Шевченківський районний суд м. Києва додатковим рішенням від 26 серпня 2022 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000,00 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю правових підстав для стягнення витрат на правову допомогу, які поніс відповідач.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу адвоката Токовенка О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, залишив без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Київський апеляційний суд додатковою постановою від 09 травня 2023 року заяву адвоката Гайдака О. В. в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в сумі 5 000,00 грн. В задоволенні заяви в іншій частині відмовив.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, вони не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. З урахуванням зазначених обставин, а також складності справи та фактично виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням поданого позивачем заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх неспівмірності апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 24 березня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини першої статті 235 ЦК України щодо удаваності правочину (міни частки майна у праві спільної часткової власності), вчиненого сторонами для приховування купівлі-продажу; положення частини третьої статті 715 ЦК України щодо здійснення розміру доплати за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості; положення підпункту 5.5 пункту 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (щодо повідомлення у письмовій формі усіх інших учасників спільної часткової власності (як фізичних, так і юридичних осіб) про свій намір продати свою частку іншій особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких відчужується ця частка, у тому числі за договором міни частки у праві спільної часткової власності), якщо ця частка не виділена за згодою співвласників чи за рішенням суду, а також у разі продажу частки у праві власності на майно з публічних торгів (аукціону); суд необґрунтовано відхилив клопотання про визнання явки обов`язковою та клопотання про витребування доказів, які мають значення для правильного вирішення справи.
На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Суди формально підійшли до вирішення справи, не врахували обставин доведеності позивачем факту укладання удаваного правочину; належним чином не оцінили докази, які підтверджують спрямованість волі сторін та настання інших прав та обов`язків; неправильно здійснили тлумачення спеціального закону щодо відсутності обов`язку відповідачки повідомляти в письмовій формі всіх учасників спільної часткової власності про свій намір обміняти свою частку; не застосували норми спеціального закону, який регулює порядок реєстрації договорів міни частки майна, що призвело до неправильного вирішення справи.
ОСОБА_2 при здійсненні обміну своєї частки у праві спільної часткової власності отримала доплату в розмірі, що дорівнює 96 % вартості обмінюваної частки, тобто фактично обміняла свою частку на гроші, замаскувавши за договором міни договір купівлі-продажу. Про спрямованість волі сторін на укладання саме договору купівлі-продажу свідчить незначна вартість ноутбука, на який ОСОБА_2 обміняла свою частку, стосовно вартості цієї частки. Для досягнення своєї мети, всупереч переважному праву інших співвласників, відповідачі вирішили свідомо укласти інший правочин - міни, за укладення якого, на їх думку, відсутнє першочергове право інших співвласників. Твердження апеляційного суду, що ОСОБА_2 розпорядилася майном на свій розсуд, що свідчить про реалізацію її права на розпорядження своїм майном, є недоречними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 володіла своїм майном на праві спільної часткової власності.
01 травня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу, який мотивований необґрунтованістю касаційної скарги. У позові ОСОБА_1 посилалася лише на удаваність правочину, а всі інші порушення і підстави вигадувалися і викладалися нею в інших заявах і запереченнях, які не є доповненнями до позовної заяви. Тому суди не зобов`язані були перевіряти всі твердження позивачки, яких у міру розгляду справи ставало все більше і більше.
16 травня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, мотивований тим, що на момент відкриття касаційного провадження були відсутні підстави для його відкриття, оскільки наявні постанови Верховного Суду з відповідними правовими висновками.
Оскільки між відповідачами укладено саме договір міни і кожна зі сторін отримала у власність майно, передане сторонами за цим договором, тому у ОСОБА_2 не було обов`язку повідомляти інших співвласників про укладення цього правочину. Договір купівлі-продажу між відповідачами не укладався, а тому перевести права та обов`язки покупця неможливо. Обсяг прав та обов`язків, які просить перевести на себе позивачка, не визначено у зв`язку з неукладенням договору купівлі-продажу. Крім цього, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця, одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець, проте таких доказів не надано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, 1/3 зазначеної квартири належить чоловікові позивачки, ОСОБА_4, ще 1/3 частина спірної квартири належала ОСОБА_2
20 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Буглак О. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 6244, за умовами якого ОСОБА_2 міняє належну їй на праві власності 1/3 частину спірної квартири, вартістю 637 572,00 грн, на належний ОСОБА_3 ноутбук ASUS ROG Strix Gl 5 G512LI-HN, вартістю 24 544, 00 грн, з доплатою у 610 028 грн.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості спірної квартири, складеного ФОП ОСОБА_6, станом на 29 жовтня 2020 ринкова вартість 1/3 частини квартири становить 693 980,00 грн.