ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/6018/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І.
та представників:
позивача - Онищенко Т. О.,
відповідача - не з`явився,
третьої особи - Антоненко Л. Л.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Шаповал Дар`ї Олегівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023
у справі № 910/6018/22
за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Фізичної особи - підприємця Шаповал Дар`ї Олегівни
третя особа: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
про розірвання договору та виселення,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна, яке належить до комунальної власності від 20.09.2021 № 3465, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Фізичною особою-підприємцем Шаповал Дар`єю Олегівною (далі - ФОП Шаповал Д. О.); усунення перешкоди в користуванні майном шляхом виселення ФОП Шаповал Д. О. з нежитлових приміщень загальною площею 116, 00 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 47-А, літ. "Б".
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 20.09.2021 № 3465, а саме - проведення ремонтних робіт у орендованих приміщеннях без згоди балансоутримувача, про що складено акти від 19.10.2021, від 23.11.2021 та на невиконання припису № 28АУ/06/1у/1/4342 про усунення порушення умов договору оренди нерухомого майна комунальної власності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 (суддя - Паламар П. І.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 (колегія суддів: І. П. Ходаківська - головуюча, О. О. Євсіков, А. М. Демидова) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 20.09.2021 № 3465, укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та ФОП Шаповал Д. О.
Зобов`язано відповідача усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення ФОП Шаповал Д. О. з нежитлових приміщень загальною площею 116, 00 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 47-А, літ. "Б".
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що 20.09.2021 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (орендодавець), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (балансоутримувач) та ФОП Шаповал Д. О. (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, яке належить до комунальної власності № 3465, за умовами якого орендодавець і балансоутримувач зобов`язувалися передати відповідачу в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 116 кв. м на вул. М. Закревського, 47-А, літ. "Б" у м. Києві, а відповідач - прийняти та сплачувати орендну плату за користування указаним майном на умовах договору.
За п. п. 5.1, 5.2 договору орендар має право за згодою балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту. Здійснювати невід`ємні поліпшення майна за наявності рішення орендодавця про надання згоди, прийнятого відповідно до закону та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок від 03.06.2020 № 483). Порядок отримання орендарем згоди балансоутримувача і орендаря на проведення відповідних видів робіт, передбачених п. 5.1 договору визначається вказаним Порядком .
Пунктом 6.2. договору встановлено, що орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
У п. 12.1 договору сторони узгодили строк його дії - 5 років з дати набрання чинності договором.
За актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.09.2021 орендоване майно було передано відповідачу (а. с. 22, т. 1 на звороті).
19.10.2021, при огляді орендованих площ Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", встановлено факт проведення ремонтних робіт без згоди балансоутримувача, у зв`язку з чим останнім було складено акт огляду орендованих приміщень та зроблено фотофіксацію проведеного ремонту (а. с. 26, т. 1), а 20.10.2021 видано припис № 28АУ/06/1у/1/4342 про усунення порушення умов договору оренди нерухомого майна комунальної власності.
Вище вказане та невиконання відповідачем відповідного припису стало підставою для звернення Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди з підстав істотного порушення орендарем умов договору.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується здійснення відповідачем в орендованій частині будівлі теплового пункту ремонтних робіт, пов`язаних із пристосуванням відповідних приміщень під магазин та офіси та, що договір оренди не містить умови про заборону використання об`єкта оренди для таких цілей; позивачем не доведено, що в внаслідок здійснених відповідачем ремонтних робіт конструкція будівлі теплового пункту зазнала пошкоджень, які істотним чином вплинули на її технічний стан. Суд першої інстанції встановив, що обставини, на які посилається позивач, свідчать про поліпшення орендарем майна, переданого йому в оренду, без згоди орендодавця та, що правовим наслідком такої поведінки є позбавлення орендаря права на відшкодування йому вартості витрат, необхідних для проведення поліпшень, а не розірвання договору оренди.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що дії відповідача щодо проведення ремонтних робіт без погодження їх в установленому порядку з балансоутримувачем, орендодавцем є неправомірними, а рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалено всупереч ст. ст. 651, 773, 778 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 153 Порядку від 03.06.2020 № 483, ст. ст. 74, 76, 86, 236 ГПК України.
Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023, ФОП Шаповал Д. О. звернулася з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати з підстави, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 залишити в силі.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на необхідність відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 910/5446/19, який був застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні. Посилається на те, що із аналізу ч. 2 ст. 651, ч. 2 ст. 773 ЦК України вбачається, що підставою для розірвання договору оренди є порушення його умов, які є істотними і завдали збитків іншій стороні. Проте, орендодавцем не надано належних доказів, а судами попередніх інстанцій не встановлено, що внаслідок здійснених орендарем ремонтних робіт позивачу було завдано збитки. Вказує на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.09.2023.
19.09.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 18.09.2023, в якому останнє просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанцій залишити без змін з підстав зазначених у цьому відзиві. Зокрема, зазначає про правомірність врахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 910/5446/19 та, що саме скаржниця неправильно розуміє норми матеріального права - ч. 2 ст. 651, ч. 2 ст. 773 ЦК України.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 18.09.2023 звернулося до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу, в якій просить її залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 910/5446/19, від 04.07.2023 у справі № 910/5528/22, з яких вбачається, що перепланування орендованого приміщення орендарем без згоди орендодавця є істотним порушенням умов договору оренди комунального майна та достатньою підставою для розірвання цього договору.
Представником відповідача 03.10.2023 до Верховного Суду було подано клопотання, в якому містилося прохання визнати причини неявки його у судове засідання 03.10.2023 поважними через тимчасову непрацездатність та відкласти розгляд справи на іншу дату. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.