ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 921/691/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Оніщука В. М. (адвоката), Онищук М. Б. (адвоката, в режимі відеоконференції),
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 (колегія суддів: Бойко С. М. - головуючий, Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) і рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2023 (суддя Гирила І. М.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 130 853 668,12 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (далі - ПрАТ "Тернопільгаз") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 130 853 668,12 грн, з яких: 116 441,94 грн - сума основного боргу, 11 210 679,50 грн - пеня, 951 970,25 грн - 3% річних, 2 673 576,42 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" обґрунтовані неналежним виконанням ПрАТ "Тернопільгаз" умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000728.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 у справі № 921/691/19, позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" до ПрАТ "Тернопільгаз" про стягнення з відповідача на користь позивача 130 853 668,12 грн задоволено частково.
2.2. Вирішено стягнути з ПрАТ "Тернопільгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 116 017 441,94 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період з січня до лютого 2019 року, 5 605 339,75 грн пені, 951 970,25 грн 3 % річних, 1 980 417,74 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову АТ "Укртрансгаз" в іншій частині відмовлено.
2.3. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" про стягнення з ПрАТ "Тернопільгаз" 116 017 441,94 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період з січня до лютого 2019 року є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
2.4. При цьому місцевий господарський суд зазначив, що для визначення вартості послуг балансування з січня до лютого 2019 року позивачем правомірно застосовано підвищений коефіцієнт, оскільки обсяг небалансу відповідача у цьому періоді перевищував 5 % від обсягу природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи. Водночас відповідач не спростував належними та допустимими доказами факту виникнення у нього небалансів за період з січня до лютого 2019 року, та жодним чином не спростував доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за послуги балансування природного газу, власного контрозрахунку суду не надав, як і не надав доказів добровільної сплати заявленої до стягнення суми боргу.
2.5. Господарський суд першої інстанції, перевіривши та здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3 % річних, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки розрахунок 3 % річних є обґрунтованим та правомірним.
2.6. Водночас місцевий господарський суд, перевіривши та здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що інфляційні втрати у розмірі 693 158,69 грн нараховані позивачем безпідставно.
2.7. Крім того, господарський суд першої інстанції, перевіривши та здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені, установив, що під час проведення розрахунку пені позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення. З огляду на це місцевий господарський суд визнав обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства і фактичним обставинам справи, розрахунок пені, здійснений позивачем.
2.8. Разом з тим, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав для зменшення розміру пені на 50 %.
2.9. Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку з урахуванням вимог та доводів апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 693 158,69 грн та зменшення розміру пені на 50 %, погодився з висновками господарського суду першої інстанції про безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 693 158,69 та про обґрунтованість зменшення розміру пені на 50 %.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 та рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2023 у справі № 921/691/19 в частині відмови у стягненні з відповідача пені у розмірі 5 605 339,75 грн, до Верховного Суду звернулося АТ "Укртрансгаз" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення у наведеній частині та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ "Укртрансгаз" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у відповідній частині ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. АТ "Укртрансгаз", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. АТ "Укртрансгаз" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили вимоги статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 916/2302/21, від 25.05.2022 у справі № 910/19152/20, від 09.10.2019 у справі № 905/2134/17, від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 12.06.2018 у справі № 922/1010/16, від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20, від 18.02.2020 у справі № 905/866/19.
3.4. ПрАТ "Тернопільгаз" у відзиві на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів - без змін. ПрАТ "Тернопільгаз" зазначає, що суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. ПрАТ "Тернопільгаз" звертає увагу на те, що цей перелік підстав не є вичерпним, оскільки частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Крім того, ПрАТ "Тернопільгаз" просить здійснювати розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та ПрАТ "Тернопільгаз" (замовник) укладено договір транспортування природного газу №1512000728.
4.2. Пунктом 2.1 договору передбачено, що оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору вартість таких послуг.
4.3. Пунктом 2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до / з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.
4.4. Пунктом 2.4 договору передбачено, що обсяг послуг, які надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та / або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
4.5. Відповідно до пункту 2.5 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493.
4.6. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, подавати газ в точках входу та / або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 договору).
4.7. Згідно з пунктом 2.7 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та / або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором протягом погоджених термінів.
4.8. Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8 договору).
4.9. Пунктом 3.1 договору передбачено обов`язки оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
4.10. Згідно з пунктом 3.2 договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та / або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.
4.11. Відповідно до пункту 4.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом газотранспортної системи; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси.
4.12. Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям / реномінаціям.
4.13. Відповідно до пункту 6.1 договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).
4.14. Згідно з пунктом 9.1 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу газотранспортної системи в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до цього Кодексу.
4.15. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: балансування = БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1, 2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 договору).
4.16. Відповідно до пункту 9.3 договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.
4.17. Оператор до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (пункт 9.4 договору).
4.18. Пунктом 9.5 договору передбачено, що розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними оператора.
4.19. Пунктом 11.1 договору визначено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг.
4.20. Згідно з пунктом 11.4 договору послуги балансування оформляються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу газотранспортної системи та розділу ІХ цього договору.
4.21. Оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (пункт 11.5 договору).
4.22. Відповідно до пунктів 13.1, 13.2, 13.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу газотранспортної системи, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
4.23. Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору).
4.24. Пунктом 17.3 договору встановлено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
4.25. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 29.11.2017 сторони у справі уклали додаткову угоду № 1 до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000728, якою пункт 9.4 договору виклали у такій редакції: "Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних у абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів".
4.26. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
4.27. За твердженням позивача, ним як оператором ГТС здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу: у січні 2019 року в обсязі 6 000,259 м3 та у лютому 2019 року в обсязі 3 782,434 м3, що відображено в актах надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунках вартості послуг балансування та звітах по точках входу / виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).
4.28. У зв`язку із нездійсненням ПрАТ "Тернопільгаз" заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за період січень - лютий 2019 року в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи, позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 116 017 441,94 грн, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг.
4.29. Як стверджував позивач, з моменту отримання відповідачем актів про надання послуг балансування, рахунків на їх оплату та звітів по точках входу / виходу, у відповідача згідно з пунктом 9.4 договору та пунктом 4 глави 4 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, виникли зобов`язання з оплати таких послуг у строк, що не перевищує п`яти банківських днів з дня отримання зазначених документів. Однак ПрАТ "Тернопільгаз" послуги балансування на загальну суму 116 017 441,94 грн у встановлений договором строк не оплатив.
4.30. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, і є підставою для їх захисту в судовому порядку, а тому АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги АТ "Укртрансгаз" до ПрАТ "Тернопільгаз" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 130 853 668,12 грн, з яких: 116 441,94 грн - сума основного боргу, 11 210 679,50 грн - пеня, 951 970,25 грн - 3% річних, 2 673 576,42 грн - інфляційні втрати.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку АТ "Укртрансгаз", є неналежне виконання ПрАТ "Тернопільгаз" умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000728.
5.5. Водночас колегія суддів враховує, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2023 у справі № 921/691/19, не оскаржуються АТ "Укртрансгаз" у частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПрАТ "Тернопільгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 116 017 441,94 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 5 605 339,75 грн пені, 951 970,25 грн 3 % річних, 1 980 417,74 грн інфляційних втрат та в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ПрАТ "Тернопільгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 693 158,69 інфляційних втрат.
5.6. Підставою подання касаційної скарги стала незгода скаржника із оскаржуваними судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ПрАТ "Тернопільгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 5 605 339,75 грн пені.
5.7. Отже, з урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
5.8. Верховний Суд зазначає, що за змістом положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
5.9. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
5.11. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
5.12. При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним у судовій практиці (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
5.13. Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
5.14. При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).
5.15. Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
5.16. Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монопольного становища контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).
5.17. Конституційний Суд України у Рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.