ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5075/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
прокуратури - Красножон О. М.,
позивача - Кулініч В. О.,
відповідачів - Мамась М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 (судді: Іоннікова І. А. - головуючий, Михальська Ю. Б., Тарасенко К. В.) у справі
за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва ім. Ю. Г. Даценка та Комунального підприємства Вишенківської сільської ради "Добробут-Гарант",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - державний реєстратор Київської філії Комунального підприємства Вишенківської сільської ради "Добробут-Гарант" Бойко О. М.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок",
про визнання незаконним рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
1.1. У березні 2021 року заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) з позовом (з урахуванням позовної заяви в новій редакції) до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва ім. Ю. Г. Даценка (далі - спортивна школа олімпійського резерву з вітрильного спорту) та Комунального підприємства Вишенківської сільської ради "Добробут-Гарант" (далі - КП "Добробут-Гарант" ) про: 1) визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора Київської філії КП "Добробут-Гарант" Бойка О. М. (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексом 129114363 від 26.06.2018 про реєстрацію за спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, а саме учбово-адміністративну споруду (літ. "А"), площею 433,6 м2, елінг (літ. "Б"), площею 737,3 м2, гараж (літ. "В"), площею 41,9 м2, гараж (літ. "Г"), площею 63,0 м2, вбиральню (літ. "Д", літ. "Е"), площею 7,2 м2 та площею 33,2 м2 (далі - рішення державного реєстратора від 26.06.2018), із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2) визнання права власності на вказані нежитлові будівлі за державою в особі ФДМУ.
На обґрунтування позову прокурор посилався на те, що спірне рішення державного реєстратора прийнято з порушенням вимог законодавства, а також прав та інтересів держави, зокрема незаконне оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна за відповідачем порушує інтереси держави у сфері реалізації прав власника об`єкта державної власності, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядження ним.
1.2. Спортивна школа олімпійського резерву з вітрильного спорту подала заяву про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог.
1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 (суддя Мандриченко О. В.) позов задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано рішення державного реєстратора від 26.06.2018 про реєстрацію за спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, а саме учбово-адміністративну споруду (літ. "А"), площею 433,6 м2, елінг (літ. "Б"), площею 737,3 м2, гараж (літ. "В"), площею 41,9 м2, гараж (літ. "Г"), площею 63,0 м2, вбиральню (літ. "Д", літ. "Е"), площею 7,2 м2 та площею 33,2 м2 із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов в частині визнання незаконним і скасування спірного рішення державного реєстратора, місцевий господарський суд виходив із того, що вказане рішення прийнято з порушенням діючого законодавства та суперечить йому, а також порушує права та інтереси держави. Водночас суд зазначив, що оскільки державним реєстратором спірне рішення було прийнято 26.06.2018, а прокурор звернувся з позовною заявою у цій справі до суду 30.03.2021, то строк позовної давності на момент подачі позову не сплив, а тому заява спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.
Поза тим, відмовляючи у позові про визнання права власності на спірне майно за державою в особі ФДМУ, господарський суд першої інстанції виходив із того, що ФДМУ не є правонаступником Міжвідомчого клубу парусного спорту "Октава", який увійшов в перелік організацій, установ та підприємств, котрі станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української республіканської ради Всеукраїнського добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок Загальної конференції профспілок колишнього СРСР (колишнього ВЦРПС); ФДМУ лише здійснює право розпорядження цим майном і передача ФДМУ права розпорядження майном не тягне за собою визнання права власності за фондом на таке майно.
1.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 (судді: Іоннікова І. А. - головуючий, Михальська Ю. Б., Тарасенко К. В.) рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 скасовано в частині задоволеної позовної вимоги про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора від 26.06.2018 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Здійснено розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обрання прокурором у наведеному випадку неефективного способу захисту, оскільки задоволення заявленого позову не призводить до поновлення порушених, як вважає прокурор, прав позивача.
2. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
2.1. Не погоджуючись з ухваленою у справі постановою, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у цій справі повністю та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022.
Скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме (1) застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/27026/14, від 16.04.2019 у справі № 902/311/18, а також постановах Верховного Суду України від 04.02.2015 у справі № 48/340, від 04.02.2015 у справі № 52/250-45/540-2012 стосовно того, що майно, яке перебувало у віданні Федерації професійних спілок України є державним; (2) відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо ефективності обраного прокурором способу захисту, зокрема, визнання незаконним оформлення права власності за юридичною особою на об`єкти нерухомого майна, що є загальнодержавною власністю та належить до сфери управління ФДМУ.
Прокурор наголошує на тому, що звернення до суду із цим позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ФДМУ є правомірним, оскільки лише шляхом скасування незаконної реєстрації права власності на спірне майно за спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту може бути поновлено право держави володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном.
2.2. Від ФДМУ надійшли пояснення у справі, в яких фонд вважає незаконною оскаржувану у справі постанову.
2.3. Від спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без змін оскаржену у справі постанову як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданої касаційної скарги з огляду на таке.
3.2. Як свідчать матеріали справи та це установили суди, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та визнання права власності, які загалом були обґрунтовані незаконністю реєстраційних дій щодо реєстрації речових прав на спірне майно за спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту, що призвело, на думку прокурора, до порушення прав та інтересів держави у сфері реалізації прав власника об`єкта державної власності, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ним.
3.3. Переглядаючи справу в порядку положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції установив, що прокурор у наведеному випадку обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у позові, з чим погоджується колегія суддів Верховного Суду.
3.4. Колегія суддів суду касаційної інстанцій зазначає, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72- 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
Зважаючи на підстави та зміст позову, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду стосовно неефективно обраного прокурором способу захисту, оскільки він не призводить до поновлення порушених, як вважає прокурор, прав позивача, позаяк не вирішує наявного між сторонами спору про речове право на спірне майно.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19, пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункт 40)).