ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 5024/801/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - АТ "Херсонська теплоелектроцентраль")
на ухвалу Господарського суду Одеської області
(суддя - Нікітенко С.В.)
від 30.03.2023
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ярош А.І., судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)
від 27.06.2023
за скаргою АТ "Херсонська теплоелектроцентраль"
на бездіяльність державного виконавця Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - державний виконавець ДДВС)
у справі № 5024/801/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
про стягнення 15 246 177, 10 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та скарги на бездіяльність державного виконавця
1.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.07.2012 у справі №5024/801/2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 12 243 328, 01 грн основного боргу, 171 982, 73 грн інфляційних втрат, 169 081, 02 грн 3% річних та 53 139,25 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнення вирішено здійснювати з розстрочкою протягом 60 місяців по 210 625, 52 грн щомісячно, починаючи з липня 2012 року по червень 2017 року. В задоволенні решти позову відмовлено.
1.2. АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" 24.03.2023 звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ДДВС у справі № 5024/801/2012, в якій скаржник просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДДВС) щодо неприйняття рішення про зняття арештів з рахунків та майна АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_5, які накладені державним виконавцем, у:
1) ВП № НОМЕР_1 - постанова про арешт коштів боржника від 13.05.2014 при примусовому виконанні наказу № 5024/801/2012, виданого 22.10.2012;
2) ВП № НОМЕР_2 - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.04.2015 при примусовому виконанні наказу №923/1039/14, виданого 04.11.2014, а також постанова про арешт коштів боржника від 20.10.2016 при примусовому виконанні наказу №923/1039/14, виданого 04.11.2014;
3) ВП № НОМЕР_3 - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.06.2016 при примусовому виконанні наказу № 923/1808/15, виданого 26.02.2016, а також постанова про арешт коштів боржника від 07.11.2016 при примусова виконанні наказу 923/1808/15, виданого 26.02.2016;
4) ВП № НОМЕР_4 - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.08.2016 при примусовому виконанні наказу № 923/356/16, виданого 06.07.2016;
- зобов`язати ДДВС та його посадових осіб, зняти арешти, накладенні на рахунки та майно АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_5 державним виконавцем, а саме у межах виконавчих проваджень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, та направити постанови про зняття арешту на адресу банків та фінансових установ для виконання.
Скарга мотивована тим, що оскільки боржник включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, передбаченої приписами Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", державним виконавцем неправомірно не застосовано норми пункту 10 частини першої статті 34, статтю 35 та абзац 2 частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", так як виконавче провадження в цій частині підлягало зупиненню із скасуванням арештів з коштів на рахунках боржника до списання вказаних сум заборгованості у встановленому порядку.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 у справі №5024/801/2012 скаргу АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" повернуто.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 апеляційну скаргу АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського Одеської області від 30.03.2023 у справі №5024/801/2012 - без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №5024/801/2012, АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" подало касаційну скаргу, в якій просило Суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №5024/801/2012, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так, в обґрунтування своєї правової позиції АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" вказує, що висновки суду першої та другої інстанцій щодо застосування частини першої статті 339 Господарському процесуальному кодексі України (далі- ГПК України) не відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у справі №660/612/16-ц, оскільки для розгляду справи в межах виконання судового рішення по одній справі необхідно виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.
3.2. Міністерство юстиції України подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких суди виходили при ухваленні оскаржуваних судових рішень
4.1. На виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 02.07.2012 у справі № 5024/801/2012 видано відповідний наказ.
В прохальній частині скарги АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" просило суд визнати протиправною бездіяльність ДДВС щодо неприйняття рішення про зняття арештів з майна та рахунків АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у зведеному виконавчому провадженні при примусовому виконанні:
- наказу № 5024/801/2012, виданого 22.10.2012,
- наказу № 923/1039/14, виданого 04.11.2014,
- наказу № 923/1808/15, виданого 26.02.2016 та
- наказу № 923/356/16, виданого 06.07.2016.
4.2. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- у зв`язку з відсутністю в ГПК України процесуальних норм, які б регулювали питання повернення заявнику скарги на дії державного виконавця, то в даному випадку суд застосовує аналогію норми пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, розцінюючи подану скаргу, як позовну заяву;
- в одній поданій скарзі у справі № 5024/801/2012, заявник фактично просить суд вирішити питання щодо протиправної бездіяльності ДДВС при виконанні наказів і в інших справах, а саме: № 923/1039/14 від 04.11.2014, № 923/1808/15 від 26.02.2016 та № 923/356/16 від 06.07.2016;
- частина перша статті 339 ГПК України надає стороні виконавчого провадження право звернутись до суду із скаргою лише в межах виконання судового рішення по одній справі, у зв`язку з чим вимоги скарги у справі № 5024/801/2012 повинні стосуватись лише виконання наказу № 5024/801/2012;
- АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" порушило правила об`єднання заявлених у скарзі вимог, а відтак відповідна скарга підлягає поверненню.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 17.07.2023 справу №5024/801/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Суховий В.Г., судді: Міщенко І.С., Берднік І.С.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 у справі №5024/801/2012 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2023 у справі №5024/801/2012 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №5024/801/2012 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №5024/801/2012, якими скаргу АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" повернуто у зв`язку з порушенням правил об`єднань у скарзі вимог на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.
Тобто, причиною звернення до Верховного Суду стало питання наявності/відсутності підстав для повернення скарги на бездіяльність ДДВС у зв`язку з порушенням правил об`єднання вимог, зазначених у скарзі.
6.2. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд зазначає таке.
6.3. Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).
При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України "Про виконавче провадження".
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.