1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №500/1301/20

касаційне провадження № К/9901/11994/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Дружба-нафтопродукт"

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Р.Й.; судді - Ільчишин Н.В., Святецький В.В.)

у справі № 500/1301/20

за позовом Приватного підприємства "Дружба-нафтопродукт"

до Головного управління ДПС у Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Приватне підприємство "Дружба-нафтопродукт" (далі - ПП "Дружба-нафтопродукт"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2020 року № 0001783201.

В обґрунтування позову платник, зокрема, зазначив, що фактичну перевірку проведено за відсутності законних підстав, що передбачені підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), для проведення такої перевірки; відповідна підстава не зазначена і в наказі про проведення вказаної перевірки, що обумовлює недопустимість результатів контрольного заходу та спірного податкового повідомлення-рішення.

Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 19 жовтня 2020 року позов задовольнив.

Вирішуючи спір, суд виходив із того, що ГУ ДПС у Тернопільській області видало наказ про проведення фактичної перевірки без будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, а норми, що їх регулюють, у вказаному наказі не відображено. Враховуючи відсутність у вказаному наказі інформації про порушення вимог законодавства, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про здійснення такої без законодавчо визначених підстав.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідач безпідставно залишив поза увагою той факт, що у ПП "Дружба-нафтопродукт" є ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним, № 990614201900004, терміном дії з 01 липня 2020 року до 01 липня 2024 року, що дає право на торгівлю пальним з власного автомобіля марки "Меrsedes" НОМЕР_1 - цистерни, який є пересувним акцизним складом. Із цього автомобіля 26 липня 2019 року здійснено реалізацію пального Малому підприємству "Сяйво" в м. Теребовля, що попередньо зберігалося на акцизному складі, за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8, а тому відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій за здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 березня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позову.

При цьому суд дійшов висновку про те, що пальне фізично відвантажено саме зі стаціонарного акцизного складу, який належить позивачу, за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8 (уніфікований номер 1005920) автомобільним транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 (пересувний акцизний склад) на акцизний склад покупця пального - Малого підприємства "Сяйво", за адресою: м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 63а (уніфікований номер 1010921).

Тобто, платником реалізовано пальне з акцизного складу, за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8, на який станом на дату реалізації (26 липня 2019 року) була відсутня ліцензія на оптову торгівлю пальним, чим порушено вимоги статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР).

ПП "Дружба-нафтопродукт" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та залишити без змін рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не перевірено доводи Тернопільського окружного адміністративного суду про порушення відповідачем порядку призначення фактичної перевірки.

Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Дружба-нафтопродукт".

Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку ПП "Дружба-нафтопродукт" з питань наявності ліцензій на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, дотримання встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, за результатами якої складено акт від 13 березня 2020 року № 297/19-00-32-01/34042478.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 15 Закону № 481/95-ВР з огляду на здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним, а саме: 26 липня 2019 року ПП "Дружба-нафтопродукт" реалізовано Малому підприємству "Сяйво" пальне "бензин неетильований АИ-92-К5-Евро" в кількості 2880,00 л на загальну суму 68981,76 грн, що підтверджено видатковою накладною від 26 липня 2019 року № 2072.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2020 року № 0001783201, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у Тернопільській області названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.


................
Перейти до повного тексту