ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №160/8898/22
адміністративне провадження №К/990/13549/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Єзерова А.А., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, за касаційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Ніколайчук С.В. від 24.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М. від 07.03.2023,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
У цій справі позивач, який надає послуги з теплопостачання за індивідуальним договором, укладеним зі споживачем, посилався на відсутність у відповідача повноважень стосовно проведення перевірки обсягу надання такої послуги, а також на те, що на спірні правовідносини не поширюють свою дію положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у зв`язку з чим наполягав, що контролюючий орган діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З установлених судовим розглядом цієї справи обставин вбачається, що у спірних відносинах відповідачем реалізовано повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів під час надання житлово - комунальних послуг. Ці повноваження передбачені законом, й на такі правовідносини поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", вимоги якого відповідачем дотримано.
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
I.I Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2022 року Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі також КП "Теплоенерго", Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі також Управління, ГУ Держпродспоживслужби, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати припис до акту перевірки №003202 від 05.10.2021 Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області (далі також спірний, оскаржуваний припис).
2. В обґрунтуванні позову зазначалось, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) здійснено неналежним (неповноважним) органом державного нагляду (контролю) та у спосіб, не передбачений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
3. Стверджувалось, що у направленні вказано, що перевірка здійснюється з питань, що викладені у зверненні споживача про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, при цьому у направленні відсутні самі питання, що підлягають перевірці в межах позапланового заходу.
4. Зверталась увага й на те, що частина вимог оскаржуваного припису, на переконання позивача, не відповідає визначенню "про усунення порушень вимог законодавства", не може бути виконана практично, оскільки Підприємство не може самостійно встановлювати ціни на послуги в силу положень статті 20 Закону України "Про теплопостачання", яка передбачає, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
5. Окрім цього вказувалось, що позивач здійснює постачання теплової енергії до межі балансової та експлуатаційної належності, тоді як внутрішньобудинкові мережі перебувають на обслуговуванні балансоутримувача будинку. У зв`язку з цим позивач наводив доводи про те, що саме балансоутримувач відповідає за розподіл теплової енергії у внутрішньобудинковій системі опалення.
6. При цьому підкреслювалось, що Підприємство не несе відповідальності за стан внутрішньобудинкових мереж, мереж у межах конкретної квартири, не отримує коштів на таке утримання, а тому невідповідність температурного режиму у зазначеному споживачем приміщенні перебуває поза межами впливу позивача, але у межах відповідальності надавача послуги з управління багатоквартирним будинком.
7. Позивачем вказувалось, що багатоквартирний житловий будинок, у якому проживає споживач, за зверненням якого відповідачем у спірних правовідносинах було ініційовано перевірку, обладнано приладом обліку теплової енергії, а розрахунок за послуги теплопостачання виконується згідно фактичних показань цього приладу обліку.
8. Підприємство переконане, що за таких обставин унеможливлюється здійснення перерахунку відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості.
9. Усе вищевикладене, за позицією позивача, свідчило, що спірний припис суперечить вимогам законодавства й, в силу свого обов`язкового характеру, примушує Підприємство до вчинення дій, не передбачених законом, а тому порушує його права.
I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.
11. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Держпродспоживслужба України та її територіальні органи, зокрема, Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, як органи, що реалізують державну політику у сфері ціноутворення, здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а тому в спірних відносинах відповідач був повноважним суб`єктом здійснення такої перевірки.
12. При цьому суди попередніх інстанцій зауважували, що вказані Підприємством порушення процедури проведення перевірки та недоліки оформлених за її наслідками документів є формальними і не зумовлюють скасування результатів перевірки.
13. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку й про те, що оскаржуваний припис є обґрунтованим та складений правомірно, оскільки наявність встановлених в акті перевірки порушень законодавства підтверджена як під час розгляду справи, так і під час перевірки.
I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.02.2022, основний вид економічної діяльності за КВЕД є 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
16. 29.09.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області видано наказ №3032-ПО "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) КП "Теплоенерго", в якому вказано про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) КП "Теплоенерго" за адресою: пр. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, м. Дніпро, у термін з 29.09.2021 по 05.10.2021.
17. Предметом позапланового заходу державного нагляду (контролю) визначено дотримання вимог Закону України від 12.05.1991 №1023-ХІІ "Про захист прав споживачів".
18. Підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) визначено звернення щодо порушення прав споживачів гр. ОСОБА_1 (вх. №С-376 від 26.08.2021).
19. Відповідно до акта перевірки температурного режиму від 23.12.2020, який узгоджено споживачем послуги, представником КП "Теплоенерго" послуга теплопостачання до квартири споживача АДРЕСА_1 не надавалась внаслідок відсутності циркуляції по стояку. Температура повітря в приміщенні +16 градусів Цельсія. Температура зовнішнього повітря - 5 градусів Цельсія, що, відповідно до пункту 22 Типового договору, відбувалось до точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є у багатоквартирному будинку відгалуження від стояків у межах квартири.
20. Виконавцем послуги КП "Теплоенерго" було відмовлено споживачу в задоволенні її вимог щодо зменшення ціни наданої послуги та здійснення перерахунку вартості послуги (лист споживачів виконавцю послуги вх. №1256 від 13.04.2021; відповідь на звернення споживача №448-а від 29.04.2021).
21. У період з 29.09.2021 по 05.10.2021 головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку КП "Теплоенерго" за адресою: пр. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, м. Дніпро, про що складено акт від 05.10.2021 №003202 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту права споживачів.
22. Проведеною перевіркою було встановлено, що послуга теплопостачання мешканцям квартири АДРЕСА_1 надається КП "Теплоенерго" на підставі індивідуального типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.
23. У акті перевірки вказано про виявлення таких порушень законодавства, вчинених позивачем, а саме:
пункту 2 абзацу сьомого частини третьої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" - ціну наданої послуги з теплопостачання не змінено;
пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - безперервність наданої послуги з теплопостачання не дотримана;
пункту 5 частини другої статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - перерахунок не проведено;
підпункту 2 пункту 33 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145 "Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг" - безперервність надання послуги з постачання теплової енергії не дотримана;
підпункту 3 пункту 33 цієї ж постанови Кабінету Міністрів України - нормативна температура повітря в житловому приміщенні не дотримана.
24. До акта перевірки від 05.10.2021 №003202 складено припис, адресований директору КП "Теплоенерго", з вимогою усунути зазначені порушення вимог частини третьої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", частини другої статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пунктів 29, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та умов договору, укладеного між споживачем та КП "Теплоенерго" ДМР на підставі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, виявлені під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та зменшити ціну наданої послуги шляхом здійснення перерахунку (перерозподілу) вартості послуги теплопостачання мешканцям квартири АДРЕСА_1 відповідно до вимог статей 8-11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
25. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 08.06.2022 у справі №640/19334/19 та від 28.12.2021 у справі №816/1982/17.
26. Зокрема вказує, що у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховним Судом сформульовано наступний правовий висновок: "незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.".
27. Зауважує, що на сьогоднішній день жодна норма чинного законодавства не містить положень, які б визначали, що у разі, якщо допуск до перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду у суді може бути лише суть виявлених порушень.
28. У касаційній скарзі підкреслюється, що подібний за змістом висновок міститься й у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №640/19334/19, у якій також наголошено на необхідності використання уніфікованої форми акту для оформлення результатів перевірки застосування державних регульованих цін.
29. На думку позивача, суди попередніх інстанцій не врахували, що у спірних правовідносинах станом на час проведення перевірки КП "Теплоенерго", така форма акту вже була затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 26.08.2020 №1637 "Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін".
30. Водночас позивачем стверджується, що у спірних відносинах така уніфікована форма акта відповідачем застосована не була, а також наголошується, що акт, на підставі якого було оформлено оспорюваний припис, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, що, на думку Підприємства, прямо суперечить висновкам, викладеним в оскаржуваних рішеннях.
31. Усе це, як вважає позивач, свідчить про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин у справі, яка розглядається, вказує на те, що ними не досліджено усіх доказів і це є порушенням норм процесуального права, яке зумовлює направлення справи на новий розгляд.
32. В обґрунтуванні підстав для касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 28.12.2021 у справі №816/1982/17, зазначається таке.
33. За доводами позивача, у вищевказаній постанові Верховним Судом констатовано, що порушення, які за суттю схожі тим, які виявлені відповідачем за результатом перевірки, проведеної у спірних правовідносинах, не є підставою для встановлення порушення порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
34. Зважаючи на наведене та матеріали справи, а також здійснений судами першої та апеляційної інстанції аналіз спеціального законодавства у сфері теплопостачання, позивач вважає, що на виконання оскаржуваних рішень постановлено зменшити ціну наданої послуги шляхом перерозподілу її обсягу, що, на його думку, суперечить наведеному вище висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.12.2021 у справі №816/1982/17.
35. Позивач посилається й на те, що у вищенаведеній постанові Верховного Суду зверталась увага на відсутність детального опису виявлених порушень із зазначенням статей (частин, пунктів, абзаців тощо) нормативно-правових актів та нормативних документів, вимоги яких порушені.
36. Стверджує, що такі ж самі порушення оформлення результатів перевірки були допущені й відповідачем у справі, яка розглядається, однак суди попередніх інстанцій на це уваги не звернули, не дослідили текст оскаржуваного припису як доказ у справі, а тому наявні підстави для направлення справи на новий розгляд.
37. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо правомірності проведення Держпродспоживслужбою перевірки обсягів наданих послуг при здійсненні своїх повноважень, зокрема у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
38. Ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі надіслано усім її учасникам і ними отримано, що підтверджується матеріалами касаційного провадження. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що, однак, у розумінні частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
39. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій застосували такі норми права.
Преамбула. Цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Абзаци другий, третій статті 1. Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частина п`ятнадцята статті 4. При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Абзаци п`ятий, шостий частини першої статті 6. Підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
Частини перша - третя, шоста - восьма статті 7. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
41. Абзаци перший, другий підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667. Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань: у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
42. Закон України від 21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення":
Пункти 5-7 частини першої статті 18. Уповноважені органи мають право: вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
43. Закон України від 09.07.2010 №2479-VI "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг":
Стаття 2. Органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Абзац перший частини першої статті 3. Завданням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є здійснення державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках шляхом: ….
Частина перша статті 11. Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб`єктів господарювання на ринку комунальних послуг здійснюється шляхом перевірки стану виконання суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідно до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов.
44. Закон України від 21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення":
Преамбула до Закону. Цей Закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Пункти 1, 5, 14 частини першої статті 1. Встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни. Застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною. Формування ціни - механізм визначення рівня ціни товару.
Стаття 16. Органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Стаття 17. Основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Пункт 1 частини першої статті 18. Уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:
достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;
наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
45. Закон України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів":
Пункти 1-5 частини 3 статті 10.
У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Пункт 1 частини першої статті 23. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: 1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
46. Закон України від 02.06.2005 №2633-IV "Про теплопостачання":
Преамбула до Закону. Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Абзац десятий статті 1. Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
47. Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги":
Пункти 1, 2, 5, 6, 8, 10 частини другої статті 8. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний:
забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;
вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;
своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку.
48. Закон України від 22.06.2017 №2119-VIII "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання":
Стаття 8. Рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Абзац перший частини першої, пункт 8 частин другої статті 10. У будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
у разі якщо у багатоквартирному будинку, оснащеному вузлом (вузлами) комерційного обліку, фактична температура повітря в окремих квартирах (приміщеннях), не оснащених вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії, нижча за нормативну, виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, здійснює перерозподіл спожитих обсягів за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за №1502/32954), таким чином:
якщо встановлено факт несанкціонованого втручання окремих споживачів у внутрішньобудинкову систему опалення та/або гарячого водопостачання, яка використовується для цілей опалення, що призвело до її розбалансування, обсяг теплової енергії або гарячої води, необхідний для досягнення нормативної температури в приміщенні (приміщеннях), перерозподіляється на таких споживачів;