ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №380/17422/21
провадження № К/990/26652/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року (головуючий суддя Пліш М.А., судді Ніколін В.В., Гінда О.М.)
у справі №380/17422/21
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Львівській області
про визнання протиправним та скасування попередження та припису.
1. У жовтні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Держпраці у Львівській області попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 14 вересня 2021 року №ЛВ12088/396/АВ/П/ПН;
- визнати протиправним та скасувати прийнятий Головним управлінням Держпраці у Львівській області припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 14 вересня 2021 року №ЛВ12088/396/АВ/П.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позов задоволено повністю.
3. Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року повернуто скаржнику.
5. Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
6. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, керувався тим, що апеляційну скаргу було подано на електронну пошту суду апеляційної інстанції, і тому вона не може вважатися апеляційною скаргою, підписаною у встановленому законом порядку та, відповідно, не може бути прийнята до розгляду.
7. Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що документ, направлений на офіційну електронну адресу суду, підписаний електронним цифровим підписом, вважається поданим у встановленому законом порядку.
8. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
9. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
10. Частиною 1 статті 296 та частиною 1 статті 297 КАС України передбачено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі та безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
11. Згідно з частинами 7 та 8 статті 44 КАС України учасники справи мають право подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
12. Відповідно до частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
13. За приписами частини 7 статті 15-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
14. У зв`язку з набранням чинності Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), наказом Державної судової адміністрації України від 26 жовтня 2021 року № 362 "Про приведення у відповідність із діючим законодавством нормативно-правових актів ДСА України", пунктом 3 якого визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
15. У газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв`язку.
16. Пункт 110 розділу V "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
17. 05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистема відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС).
18. Вища рада правосуддя в оголошенні повідомила, що "відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон) окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
19. Отже, з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку:
вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт "а" підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);
зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку.
Ці дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС".
20. Відповідно до пункту 3 Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.