П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 173/1058/20
провадження № 51 - 3478 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженої ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2023 рокустосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки та мешканки
АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області вироком від 11 січня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2023 року, засудив ОСОБА_7 за:
- ч. 2 ст. 307 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна;
- ч. 1 ст. 309 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Так, ОСОБА_7 за невстановлених обставин незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,0455 г, та зберігала з метою подальшого збуту.
27 травня 2020 року приблизно о 10:40 ОСОБА_7, перебуваючи на дорозі від просп. Шевченка до АДРЕСА_2, за 200 грн незаконно збула ОСОБА_8 раніше придбаний нею особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,0455 г.
Крім цього, ОСОБА_7 за невстановлених обставин незаконно, без мети збуту, придбала наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,0259 г, який незаконно зберігала за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_3 до моменту його виявлення і вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку 12 червня 2020 року.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_7 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- слідчий виніс постанову про перекваліфікацію діянь підозрюваної ОСОБА_7, що не передбачено КПК України, та не вніс відомості до ЄРДР за зміненою кваліфікацією;
- у матеріалах провадження відсутнє належне документальне підтвердження видачі коштів спеціального призначення - корінець платіжного доручення;
- досліджений в судовому засіданні відеозапис передачі грошових коштів ОСОБА_7 є недопустимим доказом, оскільки він не відкривався стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, а долучені до матеріалів провадження флеш-носії не мають доказового значення, так як вони не зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування й не відкривались стороні захисту під час судового розгляду;
- постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 13 травня 2020 року не містить в собі передбачених ч. 7 ст. 271 КПК України відомостей;
- дії залегендованої особи мали провокативний характер;
- обшук залегендованої особи ОСОБА_8 усупереч КПК України оформлений протоколом огляду місця події;
- обшук помешкання ОСОБА_7 відбувся 12 червня 2020 року фактично без участі захисника, хоча ОСОБА_7 наполягала на його присутності. Відповідний протокол з підписом захисника ОСОБА_9 з`явився у матеріалах провадження лише після того, як захисник ОСОБА_6 звернув увагу суду на відсутність у прикінцевій частині зазначеного протоколу прізвища захисника. Також у цьому протоколі відсутній підпис ОСОБА_10, який зазначений у ньому як учасник слідчої дії.
На думку захисника, вказані істотні порушення кримінального процесуального закону призвели до неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, порушення права ОСОБА_7 на захист та постановлення судових рішень, які не відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник і засуджена підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За змістом ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставить питання про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_7 за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, покликаючись на недопустимість зібраних у справі доказів, які покладені в основу судових рішень на підтвердження її винуватості.
Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Так, свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, та правильність кваліфікації її дій за даними нормами кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
При цьому суд врахував показання свідків ОСОБА_8 (зі зміненими анкетними даними), ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також письмові докази:
- протокол від 08 травня 2020 року пред`явлення ОСОБА_8 особи для впізнання за фотознімками;
- постанову від 13 травня 2020 року прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки;
- протоколи від 27 травня 2020 року огляду покупця, огляду та вручення грошових коштів;
- протокол від 27 травня 2020 року про результати контролю за вчиненням злочину, протокол від 16 червня 2020 року про результати аудіо-, відеоконтролю від 27 травня 2020 року за особою, дозвіл слідчого судді Дніпровського апеляційного суду на проведення аудіо-, відеоконтролю особи - стосовно ОСОБА_7 (ухвала від 15 травня 2020 року), відеозаписи оперативної закупки;
- протокол від 12 червня 2020 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 ;
- висновки експертів № 19/104-8/2603 від 09 червня 2020 року та № 19/104-8/2992 від 26 червня 2020 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що досліджені докази узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, та незаконному придбанні й зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляційних скарг прокурора й захисника та, не знайшовши обґрунтованих підстав для їхнього задоволення, залишив оскаржуваний вирок без змін.
Щодо доводів сторони захисту про істотне порушення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 приписів кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів дійшла таких висновків.
Доводи про винесення слідчим постанови про перекваліфікацію дій ОСОБА_7 всупереч вимогам КПК України.
Захисник зазначав про те, що постанова про зміну правової кваліфікації не відповідає вимогам КПК України.
Суди встановили, що кримінальне провадження № 12020040430000239 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 25 березня 2020 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
12 червня 2020 року слідчий ОСОБА_15 виніс постанову про зміну правової кваліфікації з ч. 1 на ч. 2 ст. 307 КК України, при цьому не вніс до ЄРДР відомості про вказаний злочин.
Зі змісту постанови слідчого вбачається, що підставою для зміни правової кваліфікації стало отримання фактичних даних про те, що предметом збуту ОСОБА_7 був особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.
За такі дії передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 307 КК України.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи сторони захисту та визнав їх необґрунтованими, виходячи з того, що в даному кримінальному провадженні було змінено правову кваліфікацію не через вчинення нового злочину (що безумовно потребувало б реєстрації в ЄРДР), а через уточнення фактичних даних.