Постанова
Іменем України
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 686/27739/21
провадження № 61-5783св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Хмельницька обласна рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2022 року у складі судді Чевилюк З.А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Хмельницької обласної ради про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями щодо продажу (розпорядження) майна територіальних громад Хмельницької області.
ОСОБА_2 зазначив, що Хмельницька обласна рада здійснює розпродаж комунального майна з порушенням установленого порядку та без нотаріальної згоди інших співвласників. У такийспосіб відбувся аукціон з приватизації будинку наАДРЕСА_1, внаслідок чого порушено право спільної сумісної власності позивача на майно та завдано йому душевних страждань.
ОСОБА_2 просив суд стягнути з Хмельницької обласної ради на свою користь 10 000 000,00грн моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2022 року, залишеним без змін постановоюХмельницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року, у позові відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що особа набуває право на відшкодування моральної шкоди внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
Обласні ради є представницькими органами місцевого самоврядування, які від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Право на звернення до суду гарантується законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
ОСОБА_2 обґрунтував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що Хмельницька обласна рада здійснює незаконне відчуження комунального майна, внаслідок чого порушено його право спільної сумісної власності на це майно.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що Хмельницька обласна рада вчинила стосовно ОСОБА_2 неправомірні дії, які знаходяться у причинному зв`язку із завданням останньому шкоди. Також відсутні докази про заподіяння моральної шкоди ОСОБА_2 і порушення його цивільного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_2 направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, провадження № 61-13787св20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, провадження № 14-714цс19.
Завдана йому моральна шкода є наслідком порушення права власності на об`єкти спільної власності територіальних громад Хмельницької області. Відсутність можливості відновити порушені права становить фактичне втручання у право на мирне володіння майном.
Право на відшкодування моральної шкоди та підстава такого відшкодування є безумовними з урахуванням генерального делікту, а наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення не є обов`язковою.
Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) розпорядження майном, що у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Без наявності відповідного закону про комунальну власність майно спільної власності територіальних громад відчужити неможливо за відсутності в Хмельницької обласної ради повноважень на розпорядження ним.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини.
Просить розглядати справу з його обов`язковою участю.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що управління майном комунальної власності здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначає повноваження органів місцевого самоврядування щодо приватизації житлового фонду рад. Це спростовує твердження позивача щодо незаконності розпорядження обласною радою майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області.
Позивач не надав доказів протиправності дій Хмельницької обласної ради стосовно розпорядження майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, не навів перелік об`єктів нерухомого майна, щодо яких порушено його права.
Правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, провадження № 61-13787св20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, провадження № 14-714цс19, стосуються неподібних правовідносин у порівнянні з цією справою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Встановлені судами обставини
Хмельницька обласна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами.
ОСОБА_2 проживає у м. Хмельницькому.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (стаття 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
ОСОБА_2 на підтвердження порушення своїх прав посилається на те, що Хмельницька обласна рада здійснює розпродаж комунального майна з порушенням установленого порядку та без нотаріальної згоди інших співвласників - членів територіальної громади.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 280/97-ВР) територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР).