ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 279/5753/21
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4805/1013/21
Провадження № 51 - 2711 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
законного представника засудженої ОСОБА_6 ОСОБА_7,
у режимі відеоконференції:
потерпілої ОСОБА_8,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_9,
засудженої ОСОБА_6,
її захисника адвоката ОСОБА_10,
розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060490000468 від
13 липня 2018 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Коростень Житомирської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України,
за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_10 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 листопада 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від
08 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від
08 листопада 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з часу її затримання
13 липня 2021 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_11 та ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 10 900 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 000 гривень моральної шкоди.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 53 302 гривні
30 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
12 липня 2021 року у вечірній час доби неповнолітня ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного наміру на позбавлення життя ОСОБА_12 на ґрунті особистих неприязних відносин зустрілась з ним у підвальному приміщенні недобудованого інституту "Сільського господарства", розташованого за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Грозине, вул. Центральна. Знаючи про бажання ОСОБА_12 вступити з нею в статеві стосунки, з метою відволікти увагу ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_12 зіграти у "рольові ігри", на що той погодився. Після чого ОСОБА_6 липкою стрічкою (скотч), яку мала при собі, змотала за спиною руки ОСОБА_12, чим позбавила його можливості чинити опір. У дальшому ОСОБА_6 за допомогою канцелярського ножа, який був при ній, діючи умисно з особливою жорстокістю, завдала ОСОБА_12 не менше 28 ударів у життєво важливі органи, а саме в ділянку шиї та грудної клітки, заподіявши тілесні ушкодження, які знаходяться у причинному зв`язку з настанням смерті, таким чином вбила ОСОБА_12 .
Після цього ОСОБА_6, взявши до руки уламок цегли, завдала ним
ОСОБА_12 декілька ударів в область голови. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого нею діяння, з метою приховання слідів злочину ОСОБА_6 перетягнула тіло ОСОБА_12 з місця його вбивства.
Всі тілесні ушкодження ОСОБА_12 заподіяні прижиттєво, під час їх заподіяння він відчував сильний фізичний біль та особливі страждання. Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок травми, нанесеної гострим ріжучим предметом (предметами) шиї та грудної клітки, що супроводжувалось великою зовнішньою та внутрішньою крововтратою.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційних скаргах засуджена ОСОБА_6 та в її інтересах захисник
ОСОБА_10, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 як незаконні та необґрунтовані і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, указують на відсутність достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6, суд у вироку послався на суперечливі показання потерпілої та свідків, а також на докази, отримані незаконним шляхом, при цьому не взяв до уваги показання свідків захисту. Указують на те, що неповнолітня ОСОБА_6 була незаконно затримана
13 липня 2021 року працівниками поліції у будинку її бабусі, її утримували та возили на службовому автомобілі цілий день, на неї тиснули працівники поліції психологічно, лише о 20 годині 00 хвилин 13 липня 2021 року їй призначили захисника ОСОБА_13, яка не здійснювала належного захисту її прав та законних інтересів. Вважають, що судом першої інстанції було грубо порушено право ОСОБА_6 на особисту участь в судових засіданнях, оскільки вона брала участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Вважають, що огляд місця події від 13 липня 2021 року за місцем мешкання ОСОБА_6 у будинку її бабусі та слідчий експеримент з підозрюваною ОСОБА_6 проведені з грубим порушенням вимог КПК України. Зазначають, що слідчі дії проводила слідча ОСОБА_14, яка не була уповноважена проводити розслідування кримінальних проваджень щодо неповнолітніх. Указують на те, що на тілі ОСОБА_6 та її одязі відсутні будь-які сліди злочину, трасологічна та дактилоскопічна експертизи слідів пальців рук на скотчі та ножі не проведені, не вилучені та не дослідженні сліди з мобільного телефону загиблого ОСОБА_12, не проведено комплексну судово-криміналістичну експертизу щодо можливості заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 канцелярським ножем з довжиною леза 8 см, у тому числі рани глибиною 16 см, не встановлено та не вилучено ніж свідка
ОСОБА_15, не з`ясовано обставини отримання ним тілесних ушкоджень та не вилучено і не досліджено одяг, в якому він перебував 12 липня 2021 року протягом всього дня з ОСОБА_12 . Указують на те, що суд апеляційної інстанції не усунув порушень, допущених судом першої інстанції, належним чином не перевірив доводів сторони захисту та безпідставно відхилив клопотання ОСОБА_16 про визнання його потерпілим і здійснення апеляційного розгляду за його участю.
У запереченнях на касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_10 прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_17 просить залишити їх без задоволення через необґрунтованість наведених засудженою та захисником доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_10 не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання своїх касаційних скарг і просили їх задовольнити.
Законний представник засудженої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 у судовому засіданні вважала касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 та захисника
ОСОБА_10 обґрунтованими та просила їх задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні вважали касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 і захисника
ОСОБА_10 необґрунтованими та просили залишити їх без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_10 необґрунтованими та просила залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційних скаргах засудженої та захисника, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю, відповідають встановленим обставинам і підтверджуються безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на наступні докази.
Так, сама ОСОБА_6 не заперечувала, що 12 липня 2021 року після 17 години в недобудованому приміщенні в с. Грозине Коростенського району Житомирської області зустрічалася з ОСОБА_12, з яким мала статеві відносини з травня
2021 року, та в ході зустрічі вони посварилися. ОСОБА_6 також підтвердила, що у неї при собі був ніж та скотч.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_6 від 14 липня 2021 року, в ході якого ОСОБА_6 на місці вбивства в недобудованому приміщенні інституту "Сільського господарства", розташованого за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Грозине, вул. Центральна, розповіла та продемонструвала обставини, механізм завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_12, а саме: як вона зв`язувала руки ОСОБА_12 під приводом рольових ігор, де наказала йому лягти та як обмотувала йому руки липкою стрічкою, як різала ножиком йому шию, а він стогнав, просив зупинитись і пошкодувати його маму. Вона, розуміючи, що смерть не настає, стала заподіювати різані рани в області грудей ОСОБА_12 . ОСОБА_6 також відтворила як ховала труп ОСОБА_12 та вказала на місце, де сховала мобільний телефон вбитого, який не було виявлено в ході огляду місця події, а виявлено та вилучено лише в ході слідчого експерименту.
Зазначену слідчу дію проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104, 105, 106, 240 КПК України уповноваженою особою - слідчою СВ Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирські області ОСОБА_14, у присутності двох понятих, за участю захисника ОСОБА_13, законного представника ОСОБА_7, психолога та спеціаліста. Всі учасники зазначені у протоколі і в ньому наявні всі їх підписи. Заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило.
Відеозапис слідчого експерименту був належно досліджений судом першої інстанції, відповідно до якого ОСОБА_6 самостійно без будь-якого втручання показувала всі обставини, при цьому виправляла слідчу.
Такий порядок проведення слідчого експерименту відповідає висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі № 740/3597/17, відповідно до якого показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.
За таких обставин, доводи касаційних скарг про недопустимість як доказу протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваною є безпідставними.
Що стосується повноважень слідчої ОСОБА_14, яка проводила слідчий експеримент з ОСОБА_6, на здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень щодо неповнолітніх, то в матеріалах кримінального провадження міститься наказ начальника слідчого управління ГУНП в Житомирській області від 27 січня 2021 року про уповноваження на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх, у тому числі слідчої ОСОБА_14 .
Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи від 06 вересня
2021 року № 09 виявлені у ОСОБА_12 тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах та за механізму, вказаних підозрюваною ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту 14 липня 2021 року.
Потерпіла ОСОБА_8 суду підтвердила факт насильницької смерті її сина ОСОБА_12 . Зазначила, що 12 липня 2021 року після роботи вона зустріла сина, який на велосипеді проводжав товариша ОСОБА_18 на заняття до спортивної секції. Вказала, що о 22 годині мобільний телефон її сина не відповідав і вона почала пошуки сина. У ході пошуків ОСОБА_6 водила людей по посадці, розповідаючи як ОСОБА_12 її пихнув і вона впала в бруд.
Свідок ОСОБА_19 також у суді підтвердила факт насильницької смерті її брата.
Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 надали показання про знайомство ОСОБА_6 з
ОСОБА_12, а також про характер відносин між ними. Безпосередньо у суді зазначені свідки розповіли про відомі їм обставини зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА_12 та щодо інших подій, які відбувались 12 липня 2021 року.
Свідок ОСОБА_20 також зазначила, що ОСОБА_6 гарно малювала, засушувала квіти, носила із собою канцелярський ножик, яким зрізала квіти.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 13 липня 2021 року з фототаблицею до нього, у ході якого оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_2 . Під час огляду виявлено та вилучено на поличці у ванній кімнаті скотч та канцелярський ніж з лезами до нього, а в коридорі в пакеті забруднений мокрий одяг ОСОБА_6 зі слідами піску та плямами бурого кольору, а також босоніжки з нашаруваннями бурого кольору.
Зазначений огляд місця події проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104, 105, 106, 223, 237 КПК України уповноваженою особою -
ст. слідчою СВ Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирські області ОСОБА_24 у присутності двох понятих та за участю власниці помешкання ОСОБА_25 . Заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надходило.
Згідно зі ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ст. 233 ч. 1, ст. 234 ч. 2 та ст. 237 ч. 2 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди. Такий підхід узгоджується положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 30 Конституції України.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, огляд місяці події від
13 липня 2021 року проводився за добровільною згодою власниці помешкання ОСОБА_25, про що у матеріалах кримінального провадження міститься відповідна її заява.
Крім того, ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2021 року надано дозвіл на проведення огляду місця події за адресою:
АДРЕСА_3 .
Отже, доводи касаційних скарг засудженої та захисника про незаконність зазначеного огляду і недопустимість протоколу від 13 липня 2021 року є необґрунтованими.
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 01 вересня
2021 року № СЕ-19-21/24132-БД на поверхні руків`я канцелярського ножа, вилученого в ході огляду місця події 13 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_3, в об`єкті № 1 (змиви з нашарувань темно-коричневого кольору на поверхні) виявлено кров людини та в об`єкті № 2 (змиви з місць, які вільні від нашарувань речовини темно-коричневого кольору на поверхні) виявлено кров людини і поодинокі клітини з ядрами.
Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на поверхні руків`я канцелярського ножа (об`єкт № 1), збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_12 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію