ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 757/41101/21-к
провадження № 51-2253км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
адвоката ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у кримінальному провадженні № 22021000000000072 про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 серпня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про арешт майна у кримінальному провадженні № 22021000000000072.
Київський апеляційний суд ухвалою від 18 січня 2023 року відмовив адвокату ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_7, у поновленні строку апеляційного оскарження та повернув скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не встановив строку, з якого починається перебіг апеляційного оскарження, і не врахував того, що ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, внаслідок чого безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
На переконання касатора, апеляційний суд постановив ухвалу, залишивши поза увагою норми КПК та усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а отже, ця ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав подану ним в інтересах ОСОБА_7 касаційну скаргу і навів відповідні аргументи, прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її необґрунтованою.
Мотиви Суду
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як установлено п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Статтею 24 КПК регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка на підставі положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.