Постанова
Іменем України
09 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 671/208/22
провадження № 61-8385 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2023 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом
до Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер
її двоюрідний брат - ОСОБА_3
28 січня 2022 року, отримавши лист приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Гадайчук Є. А., їй стало відомо,
що 24 вересня 2013 року ОСОБА_3 склав заповіт, за яким заповів
їй належну йому частину житлового будинку з надвірними будівлями
і спорудами та прилеглу до нього земельну ділянку, що знаходяться
за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього вона одразу звернулася до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Гадайчук Є. А. із заявою про видачу свідоцтва
про право на спадщину, проте нотаріус роз`яснив їй, що вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття її заяви.
Позивач уважала, що визначений законом строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки не була обізнана про наявність заповіту спадкодавця на її користь, а про його наявність з часу відкриття спадщини її ніхто не повідомляв.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визначити
їй додатковий строк, достатній для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року за клопотанням ОСОБА_2 (дружина спадкодавця) залучено
її до участі у справі в якості співвідповідача.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 січня 2023 року у складі судді Бабій О. М. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини. Належних доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачем не надано й судом не встановлено. Її твердження щодо необізнаності про існування заповіту спростовуються, у тому числі показаннями свідків, які узгоджуються між собою, та вказують на те,
що позивач під час поховання ОСОБА_3 висловлювалася
про існування заповіту на її користь.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області є неналежним відповідачем у даній справі (за наявності спадкоємця ОСОБА_2 ).
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 січня 2023 року скасовано
та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, - три місяці.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не проживала разом із спадкодавцем та не знала про наявність заповіту. Нотаріусом не було вжито заходів щодо своєчасного повідомлення ОСОБА_1 щодо заповіту, про наявність якого вона дізналася лише
28 січня 2022 року. Вказане не спростовано відповідачем.
Показання свідків не можуть бути достатнім доказом підтвердження обізнаності позивача про наявність заповіту.
За встановлених обставин, апеляційний суд уважав поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені позивачем.
Суд апеляційної інстанції послався на відповідні норми ЦК України, а також судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду
із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник, у змісті уточненої касаційної скарги, посилається
на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування інших норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року, після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі від 14 червня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги
та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2, з урахуванням її уточнень, мотивована тим, що ОСОБА_1 було відомо про існування заповіту, оригінал якого знаходився у неї, а тому відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вона не вживала жодних заходів для прийняття спадщини. При цьому, апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків, які підтвердили в суді першої інстанції факт її обізнаності щодо наявності заповіту.
Надані позивачем докази, а саме листи приватного нотаріуса Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є. А. від 21 січня 2022 року
№ 32/02-14, від 31 січня 2022 року № 45/01-16 відсутні в матеріалах спадкової справи.
Апеляційним судом, скасовуючи рішення районного суду про відмову
у задоволенні позову ОСОБА_1, не наведено у рішенні мотивів щодо іншого відповідача -Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, якого районний суд визнав неналежним відповідачем у спорі.
Вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому вказується, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального
та процесуального права. Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а. с. 7).
Відповідно до заповіту від 24 вересня 2013 року, посвідченого державним нотаріусом Волочиської державної нотаріальної контори Хмельницької області Кочаток Т. В., ОСОБА_3 належну йому частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та прилеглу до нього земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, заповів позивачу у справі - ОСОБА_1 (а. с. 6).
Постановою приватного нотаріуса Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є. А. від 26 лютого 2021 року № 104/02-32 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті
ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з існуванням заповіту ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 33).
ОСОБА_1 пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини (листи приватного нотаріуса Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є. А. від 21 січня 2022 року № 32/02-14, від 31 січня 2022 року
№ 45/01-16) (а. с. 8, 9).
У суді першої інстанції були допитані свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6, які є сусідками ОСОБА_2, ОСОБА_7 (син
ОСОБА_2 ).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права
у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання
про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог