Постанова
Іменем України
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 522/8873/22
провадження № 61-8140св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Отрада",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Отрада" на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року, ухвалену у складі судді Свяченої Ю. Б., та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Кострицького В. В., Карташова О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Отрада" (далі - ОСББ "Отрада") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1, в якому просило суд стягнути заборгованість із оплати внесків та платежів за період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року в розмірі 125 235,63 грн.
Позовна заява ОСББ "Отрада" мотивована тим, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на його балансі та воно здійснює управління цим будинком.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . За період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року у останньої утворилася заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 125 235,60 грн (до якої входить поточна заборгованість станом на 30 червня 2022 року).
Постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року, якою змінено рішення Приморського районного суду від 12 липня 2020 року, у справі № 522/15702/20 з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Отрада" стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2017 року до 31 серпня 2020 року в розмірі 27 287 грн. Проте, апеляційним судом не врахована наявна заборгованість, яка нараховується наростаючим підсумком з урахуванням минулих періодів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у частині позовних вимог задоволено.
Закрито провадження у частині вимог ОСББ "Отрада" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів у розмірі 48 041,58 грн.
В іншій частині позовних вимог продовжено розгляд по суті.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2020 року у справі № 522/15702/20, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСББ "Отрада" заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_3 у розмірі 75 328,58 грн, змінено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 42 195,76 грн, з яких заборгованість по квартирі АДРЕСА_4 становить 14 908,77 грн, а по квартирі АДРЕСА_3 становить 27 287,00 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку у цій справі, станом на вересень 2020 року поточна заборгованість становила 79 272,74 грн, при цьому за вересень нараховано 3 944,16 грн. Вказане узгоджується із наданою позивачем квитанцією на оплату за вересень 2020 року, з якої вбачається, що заборгованість за попередній період становить 75 328,58 грн.
Суд вважає, що оскільки позивач у своєму розрахунку врахував виконання відповідачем постанови Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року в розмірі 27 287,00 грн, то провадження в частині позовних вимог ОСББ "Отрада" до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 48 041,58 грн слід закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСББ "Отрада" залишено без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду із аналогічною вимогою в частині стягнення з відповідача заборгованості зі оплати за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2, яка утворилася до 01 вересня 2020 року, і по якій раніше вже прийнято Одеським апеляційним судом постанову, яка набрала законної сили.
Тобто, в зазначеній частині позовних вимог є таке, що набрало законної сили рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.
Отже, спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав про стягнення заборгованості станом на серпень включно 2020 року у розмірі 48 041,58 грн вже вирішений судом у межах справи № 522/15702/20.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що предметом спору у справі № 522/15702/20 була заборгованість за період з 01 вересня 2017 року до 31 серпня 2020 року, а у справі, яка переглядається № 522/8873/22 є стягнення заборгованості за період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року, не заслуговують на увагу, оскільки позивач у справі № 522/8873/22 в період заборгованості з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року включив суму заборгованості, яка виникла до 01 вересня 2020 року, та була предметом розгляду судом у справі № 522/15702/20, суд же при вирішенні питання про тотожність позов з`ясовує чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їхнім змістом.
Таким чином, предмети спору у справі № 522/8873/22, яка розглядається, та у справі № 522/15702/20, по якій вже є рішення суду, стосуються як періоду заборгованості до 01 вересня 2020 року, який є тотожним, так і іншого періоду, який не є тотожним - з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року.
Разом з тим, зазначений період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року при незмінності фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не свідчить про наявність інших підстав позову в частині вже стягнутої заборгованості в розмірі 48 041,58 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2023 року ОСББ "Отрада" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року про закриття провадження у частині позовних вимог та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга ОСББ "Отрада" мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що рішенням загальних зборів ОСББ "Отрада" від 01 грудня 2016 року затверджено перелік та порядок визначення розмірів внесків і платежів співвласників, а саме затверджений алгоритм розрахунку і нарахування обов`язкових платежів на утримання, експлуатацію і ремонт будинку. Алгоритмом розрахунку і нарахування обов`язкових платежів визначено, що вся накопичена заборгованість переходить з періоду в період та вважається поточною заборгованістю. За відсутності у постанові Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року у справі № 522/15702/20 відмови у задоволенні частини позовних вимог, зокрема по квартирі АДРЕСА_3 у розмірі 48 816,64 грн, заборгованість ОСОБА_1 по квартирі АДРЕСА_3 у розмірі 48 816,64 грн є поточною заборгованістю та правомірно, вже на інших підставах (згідно алгоритму) включена до розрахунку заборгованості у цій справі.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У липні 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Кострич М. П., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки зазначена ОСББ "Отрада" сума заборгованості вже заявлялася та була стягнута судом першої інстанції у межах розгляду справи № 522/15702/20, яку апеляційний суд змінив. Однак, ОСББ "Отрада" зазначену різницю (між тим, що стягнула перша інстанція і суд апеляційної інстанції) просто перенесло до нового періоду та назвало її поточною заборгованістю.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У червні 2023 року заявник у встановлений судом строк усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.